Зображення користувача Валерій Швець.
Валерій Швець
298

Український світ проти русского міра: тотальна війна

Спецтема:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Одна телевежа значно дешевша за один танк, а зона її ураження – це сотні або й тисячі квадратних кілометрів. Між кількістю танків і кількістю телевеж має бути певний паритет, достатній для виграшу інформаційної війни. Бо пропаганда є тією ж зброєю боротьби, а в руках професіонала – найстрашнішою зброєю.

170312-zbroya.jpg

Гібридна війна - гібридна зброя
Гібридна війна - гібридна зброя

Московія приступила до створення військових підрозділів інформаційної війни. Такі підрозділи були в Радянському Союзі, є вони і тепер у складі армії Сполучених Штатів і деяких інших країн. Про що свідчить такий крок? Це крок до подальшого розгортання військових дій і не обов’язково лише в Україні. Путін підвищує ставки у небезпечній грі зі світом. Він все ще думає, що контролює процес ескалації військового протистояння у світі, крок за кроком підвищуючи напругу. Насправді він вже не може зупинитись. Зупинка означає політичну, а можливо і фізичну смерть його одного у близькій перспективі через внутрішні чинники, що діють в Московії.  Продовження ескалації означає неминучу політичну і фізичну смерть у більш віддаленому майбутньому, але разом з мільйонами невинних людей. Поки що він  обирає останній шлях.

Московія і дотепер вкладала і вкладає колосальні кошти в інформаційну війну. Саме це дозволило їй у мирний спосіб відібрати у нас Крим і створити криваву рану в тілі України на Донбасі. Інформаційна ефективність Московії на сьогодні настільки перевищує можливості України, яка демонструє цілковиту безпорадність у цій царині, що для підтримання нинішнього статус-кво у війні з Україною інформаційні війська Московії не потрібні. Отже, потрібно готуватись до гіршого.

На початку тридцятих років минулого сторіччя за наказом Сталіна російською мовою була перекладена з німецької одна програмова книжка, що називалась «Моя боротьба». Вона увійшла, поряд з книгами з військової стратегії і тактики, до «Бібліотечки червоного командира». Багато сторінок цієї ґрунтовної книги присвячено військовій пропаганді. Я використаю ряд цитат з неї, щоб показати, що нинішню московську пропаганду можна цілком зрозуміти на їх основі, в проекції викладених засадничих принципів на ментальність нашого північного сусіда.

«Будь-яка спроба здолати певну ідею силою зброї приречена на поразку, якщо тільки боротьба проти зазначеної ідеї сама не набере форму наступальної боротьби за новий світогляд. Лише у разі, якщо проти одного світогляду в ідейному всеозброєнні виступає інший світогляд, насилля відіграє вирішальну роль і принесе користь тій стороні, яка зуміє його застосувати з максимальною рішучістю і тривалістю». Арсенал таких цілком хибних ідей, придатних для зовнішньої експансії, у Московії завжди був достатньо великим. Збирання руських земель, Москва – третій Рим, захист православ’я, світова революція.

Яка ідея протистоїть нам на сході України і в Криму сьогодні? – Ідея так званого «русского міра». Щодо тривалості застосування цієї універсальної ідеї. У кого є сумніви? Щодо рішучості. Згадайте розстріл наших солдат і офіцерів при їх виході з Іловайського котла через узгоджений з московитами «коридор безпеки».  А з нашого боку що? Ідея європейського вибору України? Ідея захисту незалежності України? Ідея демократії і свободи?

А може українська національна ідея або ідея Українського світу? Тоді решта є лише її складовими. Хибна ідея «русского міра» звучить вагомо для пересічного російського совка в Московії і Україні. Деталі для нього несуттєві. Ми ж весь час говоримо про деталі, уникаючи короткого означення – Український світ.

«Задача пропаганди полягає не в тому, щоб дати наукову освіту окремим особам, а в тому, щоб вплинути на масу, зробити доступним її розумінню окремі важливі, хоча і не чисельні факти і події, про які маса до того не мала уявлення».

Наведу кілька прикладів щодо совка-московита. «Києв – мать городов русских» - І спробуй йому пояснити, що він і його народ має до давнього Києва такий же стосунок, як румун до давнього Риму. Або, «Украіна – ето окраіна», причому, зрозуміло, його рідної Московії. – І спробуй йому пояснити, що за сотні років до заснування Москви Україна вже згадувалась у літописах. А щодо Трипілля, Скіфії, Сарматії, історичної Русі-України не варто і починати розмову.

А чого варте сполучення слів: хрест, хлопчик, розп’яття. І подіяло це словосполучення на всю Московію з Кримом і Донбасом у придачу, а пролунало на весь світ. А істеричні зойки, про те, що кожному українському солдату обіцяно по два раби з місцевого Донбаського населення. І ніхто не вибачився за цей глум над Україною. А ми й не вимагали вибачення. А де ж тоді наша прокуратура і міністерство іноземних справ?

Знову цитата – це про події першої світової війни: «Військова пропаганда англійців і американців була з психологічної точки зору абсолютно правильною. Англійці і американці малювали німців у вигляді варварів і гунів; цим вони готували своїх солдат  до всіляких жахіть війни». Московити цілковито скористались цією порадою.

Особисто я вважаю, що наука, особливо гуманітарна, і культура – це також пропаганда, розрахована на вироблення саме наукового світогляду провідної верстви суспільства, але переважна маса громадян потребує значно простішого підходу. Особливо це стосується зони війни на сході України, звідки більшість притомних громадян вже виїхала. Не можна шкодувати грошей на весь спектр пропагандивних заходів, адже суть сучасної війни, в першу чергу, в завоюванні душі і розуму людей в зоні конфлікту.

Чи наша  пропаганда носить на сході України і в Криму наступальний характер? Війна йде вже четвертий рік, а в знаменитому селі Авдіївці, що по наш бік лінії фронту, ще й досі не приймають українське телебачення. А що вже говорити про окуповану територію? А про прилеглу до кордонів України територію Московії? Російсько-український кордон на всій своїй протяжності, фактично, проходить етнічною територією України. Невже нам байдужі етнічні українці по той бік кордону, що є одночасно запіллям нашого ворога? Така байдужість не властива жодному європейському народу. Але ж ми прагнемо в Європу.

Велику «радість» викликає той факт, що нарешті на четвертому році війни будівництво радіовежі в селі Чонгар Херсонської області  на кордоні з Кримом завершується. Ще років десять війни і ми побудуємо телевежу, так щоб нас у Криму не тільки чули, а й бачили. А за тиждень московити її підірвуть, бо на відміну від нас розуміють її згубну для себе дію.

Коли ми вже зрозуміємо, що ефектна картинка має вагоміший вплив на свідомість людини, ніж вибух снаряду? Одна телевежа значно дешевша за один танк, а зона її ураження – це сотні або й тисячі квадратних кілометрів. Ми воюємо тільки за території, чи також, і в першу чергу, за людей? Якщо за людей, то між кількістю танків і кількістю телевеж має бути певний паритет, достатній для виграшу інформаційної війни. «… Бо пропаганда є тією ж зброєю боротьби, а в руках професіонала – найстрашнішою зброєю». Ось вам і інформаційні війська.

Московити взяли на озброєння весь арсенал інформаційної (психологічної) війни, а українці до цієї роботи тільки приступають.

Знову цитата. «Народні почуття не складні, навіть дуже прості і одноманітні. Тут нема місця для особливо тонкої диференціації. Народ говорить «так» або «ні»; він любить або ненавидить. Правда або кривда. Народ розмірковує прямолінійно  У нього немає половинчатості». 

«Сприйняття маси дуже обмежене, коло її розуміння дуже вузьке, зате забудькуватість дуже велика. Вже через це всяка пропаганда, якщо вона хоче бути успішною, має обмежуватись лише небагатьма пунктами і викладатися лаконічно, ясно і зрозуміло, у формі гасел, що легко запам’ятовуються, повторюючи їх до тих пір, поки вже не може бути жодного сумніву, що найвідсталіший слухач напевно засвоїв те, що ми хотіли. Як тільки ми відмовимся від цього принципу і спробуємо зробити нашу пропаганду всебічною, вплив її почне розсіюватись, оскільки широка маса не в змозі ні перетравити, ні запам’ятати весь матеріал». Тому «русскій мір», «Києв – мать городов русскіх», «Святая Русь» і крапка.

Боюсь, що у московитів справа з інформаційними військами складеться. Саме вони є спадкоємцями більшості традицій Радянського Союзу. Чим є інформаційна війна, доведена до свої крайніх форм, можна простежити на прикладі гасла «Убий німця». У витоків інформаційної кампанії, що прокотилась у 1942 році всіма радянськими фронтами і Радянським Союзом стояв один з найвідоміших письменників тих часів, лауреат нобелівської премії Михайло Шолохов, що у своєму оповіданні: «Наука ненависті» вперше висунув і обґрунтував це гасло. Його підтримав весь багатотисячний пропагандивний апарат країни.

1942-й: «Убий німця!»; 2014-й: «Убий українця!» – серійні вбивці Росії

Ми не маємо права програти цю війну. У нас страшний ворог. Напруження інформаційної війни проти нас надто нагадує роки Другої світової війни. Наша симетрична відповідь – це створення військ інформаційної контрпропаганди.

Гібридна війна – це тотальна війна. І інформаційна її складова надважлива.

Наші інтереси: 

Усвідомлення проблеми - перший крок до її вирішення. 

Коментарі

Зображення користувача Олександр Білий.

Як на мене, всим цим ядом, яким потчує нас московія, вона отравляє і нищить саму себе. Вони розуміють, що такою зброєю можна дезорієнтувати ворога, але мабуть не зовсім розуміють її оберненого впливу на того, хто її використовує.
Україна вже сотні років під ковпаком цієї зброї, але результату очікуваного ворогом так і немає. У нас виробився до неї повний імунітет, повне несприйняття. А от що вона зробила з самою московією ми побачимо, маю надію, досить швидко.

Зображення користувача Валерій Швець.

Цілком згоден.
Повнішу версію статті можна побачити в моєму блозі:
http://valeriyshvec.blogspot.com

Зображення користувача Володимир Федько.

Чудова стаття!

Хочу зауважити, що Гітлер дав чудовий аналіз пропаганди! І в цьому аналізі (в книзі "Моя боротьба") його оцінки майже повністю збігають з оцінками начальника німецької військової розвідки полковника Вальтера Ніколаї (мемуари "Таємні сили. Інтернаціональне шпигунство і боротьба з ним".

Полковник-генштабіст з Академією за плечима і єфрейтор з окопів дали дуже схожий аналіз пропаганди!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Валерій Швець.

Скажу відверто, пане Володимире, мене в свій час дуже подивувала грунтовність і сучасність головних засад правильної військової пропаганди, викладена у книзі. В розширеному варіанті моєї статті
http://valeriyshvec.blogspot.com/2017/03/blog-post_3.html
наводяться спогади одного з учасників Другої світової війни про поведінку радянської армії на території Східної Пруссії. На Вас, як на військового історика, яке враження справляють ці спогади? Чи не можуть вони бути підробкою?
Буду вдячний за відповідь.

Зображення користувача Володимир Федько.

Це жорстока правда війни, друже Валерію!

Цитата:
Нет, не круговая порука, и вовсе не месть проклятым оккупантам — этот адский смертельный групповой секс. До горизонта между перевернутых повозок трупы женщин, стариков, детей. Вседозволенность, безнаказанность, обезличенность и жестокая логика обезумевшей толпы.

Щодо цитати висловлюсь російською:
"Это групповая сексуальная оргия опущенного марксизмом-ленинизмом русского народа! Опущенного до уровня скотов и уже больше не способного подняться до нормальной жизни!"

Треба віддати належне Л. Рабічеву, що він повідав нащадкам про звірства своїх фронтових товаришів; повідав про звірячу сутність росіян! І вони не змінилися... Онуки тих гвалтівників і злочинців прийшли вбивати і гвалтувати в Україну у 2014-му!

В 1942-му вони кричали "Убий німця!"... У 2014-му вони стали кричати "Убий українця!"

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Валерій Швець.

Дуже дякую!!!

Зображення користувача Володимир Федько.

"Вже Мольтке сказав щодо гуманності, що під час війни найбільш гуманним є якомога швидше розправитися з ворогом. Чим більш безпощадно ми воюємо, тим швидше закінчиться війна. Чим швидше ми розправляємося з противником, тим менше його муки. Така єдина форма гуманності, доступна під час війни".
(Адольф Гітлер, «Моя боротьба», кн. 1. гл. 6)

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Валерій Швець.

Мені також подобаються ці слова.

Зображення користувача Володимир Федько.

"... Якщо якась країна, подібно Росії, відгороджується від всього світу, то лише з метою позбавити своїх громадян можливостей для порівняння".
(Адольф Гітлер, Ставка фюрера «Вовче лігво», 2 серпня 1941р.)

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Явсе Світ.

На інформаційному фронті у нас є теж перемоги.Правда вони сталися зовсім не через діяльність державних служб створених для таких цілей і котрі годуються із нашої праці,а через інформаційну війну,котру ведуть прості українці у різних доступних формах.Якщо москальському тролю потрібно платити за його брехню,то український диванний інформаційний солдат,працює безкоштовно у свій вільний час як доброволець.Так звані московські тролі і "наші шоколадні" іноді виступають єдиним фронтом проти інтересів держави Україна.А захищають Україну в основному прості люди із україномовного чи російськомовного сектору,у яких пробудилося почуття справедливості.
Також не потрібно забувати,що питанню ЗМІ завжди приділяє велику увагу певна етнічна група людей.І Україна тут не виняток.

Вірю в те, що розумію.