Зображення користувача Миро Продум.
Миро Продум
273

Освіта майбутнього: ставка на розвиток особистості і командну роботу

Світ:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Інвестування у вузькоспеціалізовану освіту стає свого роду купівлею кота в мішку. Знання застарівають швидше, ніж встигають потрапити у підручник.

Технологічні новації швидко пронизують усі сфери життя, і час стає найдорожчим економічним ресурсом. Відтак, роботодавці дедалі вимогливіше підходять до підготовки кандидатів на працевлаштування. У відповідь освітній ринок пропонує все більше нових коротких вузькопрофесійних курсів і програм, у тому числі онлайн. Але що робити з традиційним університетським навчанням, розрахованим на декілька років?

Конкуренція і розвиток технологій прискорюються такими темпами, що визначити заздалегідь набір знань, необхідних на роки вперед, стає практично неможливо. За оцінкою Світового банку (WorldBank, 2016), 65% сьогоднішніх учнів початкової школи працюватимуть над завданнями, яких ще взагалі не існує. Таким чином, інвестування у вузькоспеціалізовану освіту стає свого роду купівлею кота в мішку. Знання застарівають швидше, ніж встигають потрапити у підручник. Google завжди знатиме більше, і вся його інформація доступна для всіх у будь-який момент.

Тоді хто, чого і як має навчати? І чи потрібна сьогодні університетська освіта взагалі? Схоже, її традиційним формам настає кінець.

Багатолітні спостереження над найнятими працівниками дозволили виявити ключові чинники їхньої успішності: здатність працювати в команді, аналітичне мислення, вплив на розвиток колег, упевненість у собі, здатність поважати людей іншої культури та передбачати їхню реакцію.

Як з'ясувалося, фокус має бути не на знаннях і вміннях, а на особистих якостях, таких як розвинений інтелект, внутрішня свобода, культурно-психологічна чутливість та лідерські риси. 

Очевидно, саме в такому напрямі має рухатися сучасна освіта. 

Неодмінною умовою виконання освітою такої ролі є свобода, і університети мають стати її бастіонами. Призначення університетів у суспільстві з самого початку їхньої історії полягало не у стандартизації й уніфікації, а у зіткненні ідей. Це завжди робило навчальні заклади небезпечними як для авторитарних урядів, що воліють жорстко контролювати програми і дослідження, так і для ієрархічної бюрократії в самих університетах. 

Джерело

Наші інтереси: 

Освіта - найпотужніший інструмент формування майбутнього. 

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.

Фактично, набуває актуальності класична освіта, спрямована передусім на розвиток особистості, адже інформацію і знання можна взяти з Інтернету.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Андрій Ясун.

Як бути особистостям, котрі не завжди знають, що їм потрібно? Для них навчання має бути легкою прогулянкою по лісі, де пташки щебечуть, сонечко світить і вітрець шумить листочками у верхів'ях дерев. Мені завжди дуже хотілося малювати, але як я не старався - так нічого і не вийшло.
Чи потрібно прикладати зусилля до навчання? Чи воно має бути, як читання улюбленої книги, наприклад, захопливим і чудесним?

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Явсе Світ.

Якщо людина не знає що їй потрібно,то вона не особистість.
Зусилля потрібно робити тоді,коли навчання приносить задоволення.

Також бачимо,що розвиток-еволюція йде за допомогою "смаженого півня,що клює нас у зад".Але то для тих,хто не знає чого хоче.Прикладом є теперішня Україна із її народом (у більшості натовпом),який не знає чого хоче.

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Андрій Ясун.

Я б не був таким категоричним, називаючи український народ "натовпом". Ми ж бо працюємо не просто з натовпом, а з нашим народом і для нього. Так, сьогодні ще багато наших людей живуть за інерцією совка: "Хтось, щось має дати". Дати зарплату, дати субсидії і т.д. Але ж ми і багато інших не сидимо склавши руки. Ми повинні поважати і любити наш народ, інакше він за нами не піде. А без нього ми ніц не варті.

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Явсе Світ.

Погоджуюся.Я не мав на увазі,що український народ є поганим.Він не кращий і не гірший за польський,американський чи ще якись інший люд.Відсоток "сонного" відсотку в усіх народах напевне однаковий.Просто ми не маємо права зараз бути сонним натовпом.Не ті обставини.Якщо європейцям в голові Різдво,Айфони і подорожі,то нам зараз має бути не до цього.Але ж ні;ми йдемо до московитського патріархату до церкви і несемо туди пожертвування;набиваємось під зав'язку у Палаці Україна,щоб поплескати москальським блазням і скоморохам.І це все під похоронні процесії найкращих синів і дочок України,яких убив "рускій мір" і байдужість великої частини "українців".

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Михайло Харачко.

Завдання освіти полягає у встановленні програми самонавчання, яку людина повинна вміло використовувати протягом всього свого довгого життя. Після цього людина стає універсалом, який може дуже швидко самостійно вивчити кожну цікаву йому тему.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.