Швейцарія прийняла програму підвищення рівня енергоефективності та збільшення частки альтернативної енергії у загальному енергобалансі ще у 2001 році. При цьому в Енергетичній стратегії -2050, яка передбачає заміну АЕС альтернативними джерелами енергії, конфедерація намагається знайти баланс між надійністю енергопостачання, можливістю покрити всі пов'язані з цим витрати і охороною навколишнього середовища.
У квітні цього року Швейцарія розпочне першу в історії кампанію з підвищення енергоефективності і розвитку відновлюваних джерел енергії.
Energy Challenge-2016, організатором якої виступило федеральне відомство з енергетики, буде проходити у формі всенародних ігор та спортивних змагань під гаслом «Виграє той, хто споживає менше енергії».
Передбачається, що заходи в рамках кампанії обійдуться у 6 млн. швейцарських франків. Надати фінансову підтримку вже пообіцяли відомі швейцарські та міжнародні фірми, серед яких ERNE AG Holzbau, IKEA, SBB, Swisscom, AXA Winterthur і Planzer.
Згідно з прийнятим у грудні 2014 року рішенням Національної ради (нижньої палати парламенту), діючі АЕС у Швейцарії зможуть працювати поки дозволяє відомство з нагляду над атомною енергетикою (ENSI).
Населенням країни підтримує подібний підхід. Так, опитування, проведене на замовлення групи Swissnuclear (підрозділ групи Swisselectric, що складається з представників швейцарських електромережних компаній Alpiq, AXPO, BKW і ХГС), показало, що 64,3% швейцарців вважають роботу п'яти існуючих в країні атомних станцій необхідністю, а 68% - згодні використовувати ядерні блоки, поки ті будуть безпечні. При цьому три чверті респондентів впевнені у безпечності АЕС, а 62,2% - підтримують їх розробку. Разом з тим, 73,3% громадян альпійської республіки хотіли б у майбутньому споживати вироблену у межах країни електроенергію, а 65,5% вважає, що протягом найближчих 20 років Швейцарія буде задовольняти свої енергетичні потреби за рахунок нових електростанцій, які працюють на воді, газі або атомній енергії.
Наразі Швейцарія не планує будувати нові АЕС. Конфедерація не може знайти інвесторів, готових вкладати у такі проекти гроші. Однак, як зазначає швейцарська Neue Zuericher Zeitung, створення нових реакторів, особливо дослідження пов’язані з термоядерним синтезом, будуть мати вирішальне значення для державної інвестиційної діяльності у цій сфері.
Згідно з Енергетичною стратегією 2050, на зміну АЕС, які нині виробляють майже половину всієї електроенергії в країні, прийдуть сонячні електростанції. Передбачається, що СЕС, обладнання для яких виробляють швейцарські заводи за фінансової держпідтримки, генеруватимуть половину електроенергії ВДЕ. Енергію сонця в альпійській республіці мають намір використовувати для електролізу води, щоб добувати водень.
Наразі швейцарці також мають намір використовувати для виробництва електроенергії температурну різницю. Мова йде про промислове тепло, яке виділяється в результаті виробничих процесів на сталеливарних заводах та при чавунно-ливарному виробництві і потенціал якого нині сягає 250 ГВт.
Швейцарія також планує скорочувати імпорт вуглеводнів за рахунок розвитку власного виробництва біогазу. Однак для цього необхідні невеликі децентралізовані рішення, які у випадку альпійської республіки різко підвищують вартість виробленого біопалива.
Як зазначає видання Neue Zuericher Zeitung, проблема полягає в тому, що для розвитку ВДЕ необхідні держсубсидії і перший пакет таких субсидій, ухвалений парламентом наприкінці 2014 року, покриває лише половину необхідної для цього суми.
Пропозиція уряду фінансувати розвиток ВДЕ за рахунок підвищення енерготарифів і акцизів на паливо не знайшла підтримки. В той же час відмовившись від АЕС, Швейцарії необхідно буде збільшити виробництво електроенергії на ГЕС (що в умовах останніх посух навряд чи можливо) або імпорт вуглеводневих енергоносіїв, який і так вже становить 22 млрд швейцарських франків у рік.
Як варіант можна розглядати імпорт електроенергії, однак, і тут можливості альпійської республіки обмежені. Справа в тому, що Швейцарію пов'язує з Європою електролінія у 380 вольт, і струм, який по ній передається, повинен бути перетворений для місцевих мереж. Але для цього відсутня необхідна кількість трансформаторів.
Отож, швейцарцям залишається підвищувати енергоефективність, що дозволить насамперед знизити в осяжному майбутньому енергоспоживання до рівня 70-х років минулого століття.
Як зазначає керівник Федерального департаменту навколишнього середовища, транспорту, енергетики та зв'язку (DETEC) Доріс Лойтхард, впровадження енергозберігаючих технологій вже давно увійшло для громадян конфедерації у традицію.
«Зараз новобудови в Швейцарії споживають лише одну четверту частину енергії від тієї, яка використовувалася 30 років тому, - каже фахівець. - Крім того, уряд республіки підтримує економію електроенергії і платить еквівалент від 1 до 5 євроцентів за кіловат-годину економії, яку забезпечують швейцарські організації, якщо їх проект був схвалений урядовою програмою Prokilowatt».
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Швейцарія проведе кампанію з розвитку відновлюваної енергетики у формі всенародних ігор і спортивних змагань
Світ:
Спецтема:
Швейцарія прийняла програму підвищення рівня енергоефективності та збільшення частки альтернативної енергії у загальному енергобалансі ще у 2001 році. При цьому в Енергетичній стратегії -2050, яка передбачає заміну АЕС альтернативними джерелами енергії, конфедерація намагається знайти баланс між надійністю енергопостачання, можливістю покрити всі пов'язані з цим витрати і охороною навколишнього середовища.
16032904.jpg
У квітні цього року Швейцарія розпочне першу в історії кампанію з підвищення енергоефективності і розвитку відновлюваних джерел енергії.
Energy Challenge-2016, організатором якої виступило федеральне відомство з енергетики, буде проходити у формі всенародних ігор та спортивних змагань під гаслом «Виграє той, хто споживає менше енергії».
Передбачається, що заходи в рамках кампанії обійдуться у 6 млн. швейцарських франків. Надати фінансову підтримку вже пообіцяли відомі швейцарські та міжнародні фірми, серед яких ERNE AG Holzbau, IKEA, SBB, Swisscom, AXA Winterthur і Planzer.
Згідно з прийнятим у грудні 2014 року рішенням Національної ради (нижньої палати парламенту), діючі АЕС у Швейцарії зможуть працювати поки дозволяє відомство з нагляду над атомною енергетикою (ENSI).
Населенням країни підтримує подібний підхід. Так, опитування, проведене на замовлення групи Swissnuclear (підрозділ групи Swisselectric, що складається з представників швейцарських електромережних компаній Alpiq, AXPO, BKW і ХГС), показало, що 64,3% швейцарців вважають роботу п'яти існуючих в країні атомних станцій необхідністю, а 68% - згодні використовувати ядерні блоки, поки ті будуть безпечні. При цьому три чверті респондентів впевнені у безпечності АЕС, а 62,2% - підтримують їх розробку. Разом з тим, 73,3% громадян альпійської республіки хотіли б у майбутньому споживати вироблену у межах країни електроенергію, а 65,5% вважає, що протягом найближчих 20 років Швейцарія буде задовольняти свої енергетичні потреби за рахунок нових електростанцій, які працюють на воді, газі або атомній енергії.
Наразі Швейцарія не планує будувати нові АЕС. Конфедерація не може знайти інвесторів, готових вкладати у такі проекти гроші. Однак, як зазначає швейцарська Neue Zuericher Zeitung, створення нових реакторів, особливо дослідження пов’язані з термоядерним синтезом, будуть мати вирішальне значення для державної інвестиційної діяльності у цій сфері.
Згідно з Енергетичною стратегією 2050, на зміну АЕС, які нині виробляють майже половину всієї електроенергії в країні, прийдуть сонячні електростанції. Передбачається, що СЕС, обладнання для яких виробляють швейцарські заводи за фінансової держпідтримки, генеруватимуть половину електроенергії ВДЕ. Енергію сонця в альпійській республіці мають намір використовувати для електролізу води, щоб добувати водень.
Наразі швейцарці також мають намір використовувати для виробництва електроенергії температурну різницю. Мова йде про промислове тепло, яке виділяється в результаті виробничих процесів на сталеливарних заводах та при чавунно-ливарному виробництві і потенціал якого нині сягає 250 ГВт.
Швейцарія також планує скорочувати імпорт вуглеводнів за рахунок розвитку власного виробництва біогазу. Однак для цього необхідні невеликі децентралізовані рішення, які у випадку альпійської республіки різко підвищують вартість виробленого біопалива.
Як зазначає видання Neue Zuericher Zeitung, проблема полягає в тому, що для розвитку ВДЕ необхідні держсубсидії і перший пакет таких субсидій, ухвалений парламентом наприкінці 2014 року, покриває лише половину необхідної для цього суми.
Пропозиція уряду фінансувати розвиток ВДЕ за рахунок підвищення енерготарифів і акцизів на паливо не знайшла підтримки. В той же час відмовившись від АЕС, Швейцарії необхідно буде збільшити виробництво електроенергії на ГЕС (що в умовах останніх посух навряд чи можливо) або імпорт вуглеводневих енергоносіїв, який і так вже становить 22 млрд швейцарських франків у рік.
Як варіант можна розглядати імпорт електроенергії, однак, і тут можливості альпійської республіки обмежені. Справа в тому, що Швейцарію пов'язує з Європою електролінія у 380 вольт, і струм, який по ній передається, повинен бути перетворений для місцевих мереж. Але для цього відсутня необхідна кількість трансформаторів.
Отож, швейцарцям залишається підвищувати енергоефективність, що дозволить насамперед знизити в осяжному майбутньому енергоспоживання до рівня 70-х років минулого століття.
Як зазначає керівник Федерального департаменту навколишнього середовища, транспорту, енергетики та зв'язку (DETEC) Доріс Лойтхард, впровадження енергозберігаючих технологій вже давно увійшло для громадян конфедерації у традицію.
«Зараз новобудови в Швейцарії споживають лише одну четверту частину енергії від тієї, яка використовувалася 30 років тому, - каже фахівець. - Крім того, уряд республіки підтримує економію електроенергії і платить еквівалент від 1 до 5 євроцентів за кіловат-годину економії, яку забезпечують швейцарські організації, якщо їх проект був схвалений урядовою програмою Prokilowatt».
Гарний приклад для наслідування.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта