Зображення користувача Василь Федорiв.
Василь Федорiв
220

Хай живе останній президент Росії Путін! – Стратегічні Студії

Категорія:

Спецтема:

«Хай живе Путін!», - саме це є запорукою нашої остаточної перемоги. Саме Владімір Путін гарантує зникнення тієї державності, що завдала стільки лиха сотням народів, які потрапили у пазурі злочинної імперії, і перш за все українцям.

Як би зараз раптом зник Владімір Путін, або лиха доля якимось чином прибрала його від влади над Росією, то це було б найбільшою радістю для ворогів України й найбільшою радістю для дуже багатьох - від так званих російських «олігархів» й до різноманітних «лібералів» як на теренах Московії так й у багатьох країнах Европи, яким саме Путін став на заваді вже звичного для них гендлювання.

Про те, що в середовищі «еліт» РФ відбувається певний процес, свідчить факт поширення в мережі інформації про «ґенезу» Путіна, тобто про те, ким він є й як «вибивався у люди». Ким були його «вчителі життя» й звідки «фірмові» висловлювання Путіна щодо «мочіння у сортірах» та «відрізання щоб ніколи не виросло».

Про його «ґенезу» мешканці Петербургу безумовно знали завжди, але ця інформація не була широко поширена в мережі й тепер давно заготовлені дози інформації почали поширюватися.

Тобто можливість того, що раптом якимось чином Путіна буде усунено від влади, існує.

Европейські «ліберали» радо привітають будь-кого на кремлівському троні від Мєдвєдєва до Навального чи навіть Ходорковського із Грефом й миттєво скасують усі «санкції», які багатьом із них стоять поперек горла.

А щодо України та Криму, то про ту проблему буде відразу забуто. Та й «наші», «рідні» ліберальні гендлярі радо повернуться до такого приємного та любого для них спільного із російськими колегами грабування українського народу.

Хто сумнівається, послухайте речника російського ліберального «бомонду» із «Еха Москви» такого собі Бєлковського, який хизується знанням української мови та бідкається, що йому відмовили у наданні громадянства України. Зауважимо, що Бог все бачить: Бєлковський зламав ногу під час новорічної поїздки до Праги й тепер пересувається в інвалідному возику.  Слухати тут із  18 хв. 50 сек. по 21 хв. 40 сек. та  із  47 (особливо із 50!) хвилини:

 

Поки є Путін, володарі «цивілізованого світу» не припинять знищення Росії. Не припинять, тому що він порушив правила гри. У світі давно було визначено, кому із володарів й що дозволено.

Путін вийшов далеко за межі йому дозволеного.

Тому тільки заради загальносвітового уроку для решти різноманітних «владик», буде демонстративне знищення Росії на чолі із Путіним, чиї посіпаки мали необережність на цілий світ заявити: «Є Путін – є Росія, не має Путіна – нема Росії».

Зворотній відлік триває. Існуванню Росії триватиме максимум два роки, а при певних обставинах не більше року.

До теми: Президент ЗДА Барак Обама під час виступу перед Конгресом сказав, що Росія втратила вплив на Україну й Сирію, але продовжує витрачати на них ресурси, не зважаючи на те, що її економіка слабшає.  Александр Невзоров пояснив «Снобу», чому Росії так й не вдалося виглядати серйозно в очах політичних опонентів. 

«Фекальна імперія

Для Росії найважливіше – це не те,  добрий Путін чи поганий, а те, чи життєздатна конструкція, яку він намагається збудувати, чи ні. Чи варте відновлення примарної крихкої імперії добробуту й доброї долі двох-трьох поколінь, чи ні. Особисто я вважаю, що ні, а президент, мабуть навпаки. Це нормальне цивілізаційне протистояння, й не можна на сто відсотків точно сказати, хто із нас правий, але я прекрасно знаю, наскільки крихка імперія. Сьогодні це не життєздатна конструкція, й платити за неї таку величезну ціну нерозумно й просто безглуздо.

Так, російська публіка заради мрії про імперію готова помучитися, потерпіти злидні. Адже у Путіна дійсно величезна підтримка. Інша справа, що до цього прийшли не зовсім коректним шляхом: тим людям, які волали, що Крим наш, ніхто не пояснив, що весь цей геополітичний бенкет може закінчитися трагічно. Може, якби вони це знали, підтримка президента з самого початку не була б такою несамовитою.

Путін будує імперію й робить свою справу чудово, хоча йому, бідоласі, й важко. Адже одна справа – будувати імперію із мільйонів покірних закріпачених й безголосих гоголівських чинуш, а інша справа – із тих фекалій, які пропонує сьогодення реальність. Це практично неможливо.

Так ось, лідери інших країн прекрасно це бачать – це бачать взагалі всі, крім глядачів наших федеральних телеканалів. Але щоб Росія про себе не думала, Обамушка вже розлила нафтушку. Що ж, зараз, ймовірно, ще кілька десятків тисяч росіян приліплять на сідниці своїх автівок декларацію про те, що Обама – чмо. І вони ж таки будуть щасливими. Нам би із вами їхню бездумність; тільки ось нас із вами у цьому питанні якось обділили, й нам вся ця ситуація найменшого задоволення не приносить.

Імперська ідеологія – це тяжка хвороба, я й сам хворів на неї. Вона береться із так званої російської культури, із православ’я й набору усіх тих архаїчних й дуже отруйних субстратів, якими жила й досі живе Росія. Виходить це так: країна, у якої ніколи не було жодної культури, крім абсолютно дикунської або запозиченої від монголів, раптом у XVIII–XIX сторіччі інфікується потужною європейською культурою. Зрозуміло, що вона робить із цією культурою жахливі перетворення: народ починає сам себе переконувати у тому, що він – народ-богоносець і в його країни є якийсь особливий шлях. З'являються ідеологи дикунського чорносотенства й нацизму, на кшталт Достоєвського, і їх вважають ледь не сумлінням нації. Відбувається повне зміщення усіх орієнтирів, які панували у тій, запозиченій культурі, й це просто стинає голову. Це точно так, як дойський нацизм був би не можливим без чудових дойчських поетів-романтиків. А це ж були вельми величні, рафіновані люди, які й уявити собі не могли, що кілька десятків віршиків та повістей візьмуться Освенцимом.

Під час дойчського нацизму було дуже популярним нескінченне оспівування минулого. Різниця із нами у тому, що фашизму у Росії нема: для нього потрібна потужна промисловість й люті ситі пролетарі, а це коштовна річ. Але замість цього у нас встановлюють пам’ятник якомусь князю Володимиру, який насправді Василь. Не зрозуміло, звідки така вибірковість – по справедливості треба встановити пам’ятник пітекантропу. Адже пітекантропи також воювали, і їм ми також зобов’язані своїм існуванням. А втім, якщо Росія шукатиме коріння ще глибше й успішніше, то й пам’ятник пітекантропу у Москві обов’язково з'явиться.

Записала Юлія Дудкіна»

Тому хай живе останній президент Росії Путін!
 

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Теги:

Коментарі

Зображення користувача Аватар Арій.

Пригадалася старенька пісенька:

Най жиє, най жиє, най жиє КПСС
На Чорнобильській, Хмельницькій і на Рівненській АЕС.
;)))

За добро заплатимо добром,
а за зло — по-справедливості.

Зображення користувача Василь Федорiв.

Зображення користувача Вiктор Нокiд.

Незаперечне досягнення Путіна. Він зробив Росію агресором в інформаційну епоху. Усі агресори, злодії минувшини – Сталін, Гітлер – злодії чиї злочини треба вивчати через вивчення відповідних документів. Агресію та злочини режиму Путіна можна спостерігати у режимі реального часу щосекунди. Це виняткове досягнення, якому не має рівних.