Зображення користувача Альберт Саїн.
Альберт Саїн
2155

Сильні і слабкі сторони

Що я можу, а що – ні?
Де межа можливостей?
Чом сьогодні як завжди,

Вчора ж у просвітленні
Душа Всесвіт відчувала –
Так вона розширилась...

Психіка людини, як і все в природі, підпорядковується її законам. Існує закон структури психіки людини – 1-й закон соціоніки:

 

Психіка – це чітко організована інформаційно-енергетична субстанція організму, яка забезпечує життєдіяльність людини і її адаптацію у зовнішньому середовищі. Має сильні і слабкі сторони - природну закономірну структуру, яка є вродженою і незмінною протягом життя.

 

За сильними сторонами людина намагається дати те, що може, - це її внутрішній потенціал, котрий вона реалізує. А за слабкими хоче взяти від інших те, чого їй не вистачає, - це її потреби, які їй необхідно задоволити.

 

Сильні сторони – це позитивність в характері людини, її достоїнства, ті якості, проявляючи які вона впевнена і компетентна. Слабкі – це те, що люди називають недоліками, якості, проявляючи які, людина відчуває тривогу і невпевненість, внутрішній дискомфорт і напруження, що призводить до негативності, адже людина нервується й дратується, розгублюється, бо їй важко діяти. Тут людина відчуває потребу у допомозі і порадах. Змінити цього ніяк не можна, крім того, щоб надавати перевагу позитивності, а отже, сильним якостям.

 

Для успішної самореалізації треба знати і грамотно використовувати свої сильні сторони за покликанням, а також знати і визнати для себе слабкі, задовольняючи потреби. Проблеми і нещастя людей полягають саме в тому, що вони помиляються щодо себе, тобто переоцінюють одні свої якості і недооцінюють інші, або взагалі не знають себе і діють навмання. Звідси помилки у виборі професії, непорозуміння із друзями і близькими, інші проблеми, коли переслідують хвороби і відчуваємо себе нещасними, сприймаючи життя як тягар. Бо беремо на себе чужу роль, задіюємо слабкі сторони, тоді й не дивно, що почуваємося кволо, виснажено. Така діяльність неефективна, вона просто не має сенсу, енергія витрачається в нікуди.

 

Якщо знати і використовувати свої сильні сторони, жити стає легко і весело, збільшується енергія, з’являється бадьорість і завзяття, зростає самоповага через відчуття власної сили і можливостей. Здається, що й зусиль особливих не прикладається, а справа виконується найкращим чином. Діяльність результативна і гідно оцінюється. При усвідомленні власних сильних сторін життєдіяльність стає усвідомленою, організованою і доцільною, і результати не змушують на себе чекати.

 

На жаль, людям притаманно недооцінювати свої сильні сторони і переоцінювати власні недоліки, які і є слабкими сторонами. Сильні сторони людина сприймає, як справжній дар і ставиться до нього, як до приємної і необтяжливої якості натури, що полегшує життя по принципу “душа відпочиває”, або, “добре, хоч тут без проблем”. А як немає проблем, то нема і потреби звертати уваги. От і зосереджується людина на перевиховуванні себе, на вдосконаленні слабкостей. Мучить і виснажує цим себе. А їй достатньо тільки пізнати себе і робити те, що легко дається, що просто, приємно й необтяжливо.

 

Не варто ігнорувати і власні слабкі сторони, адже саме вони допомагають нам у виборі партнера – тому що вони вразливі і потребують підтримки зі сторони, - це наші потреби, які ми підсвідомо прагнемо задовольнити за допомогою партнера, а точніше, шукаємо такого партнера, який зміг би ці потреби задовольнити. Це ті “антени”, завдяки яким людина вловлює, той поруч партнер, чи ні. А якщо тривалий час їх задіювали і стали психічно надломленими і неприємними як для себе, так і для інших, можна, знаючи їх, вирівняти психіку.

 

Знання соціонічного типу розкриває в людині її сильні і слабкі сторони. Тоді вона знає, які якості їй треба розвивати, а на які не варто загострювати уваги, а покладатися на допомогу інших людей, в котрих ці якості сильні. Важливо відділяти поняття “вдосконалюватися” – що є безкінцевим процесом, адже всі люди мають недоліки, від поняття “досконалість” – що є вже результатом, якого досягти, на жаль, неможливо, через те, що неможливо зробити слабкі сторони сильними.

 

Саме тому не варто концентрувати увагу на слабких сторонах психіки, а надавати основного значення її сильним сторонам, які не всі можуть гідно оцінити. Треба знати й свої слабкості і бути вкрай чесним перед собою. Але як цього досягти?

 

При загальному розвитку інтелекту і підйомі рівня культури вдосконалюються слабкі сторони за умови, якщо не акцентувати уваги на них, - виробляється певний норматив від росту об’єму інформації. При цьому варто знати, що нам легко розвивати, а що важко, і той шлях, що веде до успіху саме нас. І визнати власну недосконалість, розуміти, що ми живі люди і маємо недоліки, тому розвиватися, дотримуючись певних правил, щоб не надірватися, «тренуючи» слабкі якості. І чи варто шкодити власному здоров’ю, намагаючись розвивати в собі якісь якості тільки тому, що вони є в інших людях, якщо це складно? Чи не краще цінувати і розвивати власні сильні сторони і, віддаючи належне достоїнствам інших людей, рахуватися з їхніми слабкостями, приймаючи себе й інших такими, як ми є.

 

Від того, які якості психіки переважно задіюємо - сильні чи слабкі, залежить наше життя. Якщо віддаємо перевагу сильним якостям, відчуваємо себе впевнено, є господарем власної долі. Стаємо вищими за обставини, керуємо ними, вільні у власному виборі. Творимо своє життя свідомо, впевнено, так, як вважаємо за потрібне, самостійно. Тоді ми сильні. І вільні.

 

Якщо ж на перший план виступають слабкі якості, то відчуваємо себе невпевнено. Підкоряємось долі, тобто обставинам, пливемо за течією. Розгублені і прислухаємось до порад інших, відчуваючи власне безсилля щось змінити в своєму житті, не знаємо, який зробити вибір. Відчуваємо себе безвольними, слабкими. І залежними.

 

Чи не помічали Ви за собою, що в одних обставинах Ви дієте рішуче, впевнено, вміло, а в інших - вагаєтесь, відчуваєте невпевненість, тривогу й острах, брак волі й енергії. В одних випадках Ви людина сильна, в інших – слабка. Наше оточення теж впливає на нас: в присутності одних людей ми сміливішаємо, стаємо розкутими, інші впливають негативно - ми відчуваємо себе другорядними, безсилими. Одні люди пригнічують нас, інші окрилюють. До речі, в стосунках з дуалом не відчуваються власні слабкості, вони віддаються під захист сильним сторонам партнера, якому природно передається ініціатива, і людина відчуває себе і впевненою, і захищеною.

 

Одна й та сама людина може бути і сильною і слабкою, це залежить від того, які сторони психіки функціонують у той чи інший період. Від нас самих залежить, чи відчуватимемо себе впевненими, чи слабкими, треба тільки знати свою психіку, щоб навчитися відчувати її стан, який підказує, як діяти в тій чи іншій ситуації. Знання своїх сильних і слабких сторін дають орієнтацію, де діяти самостійно, а де прислухатися до думок тих людей, які за своєю природою сильні в цих питаннях. Щоб знати, до кого варто звернутися за підказкою, порадою в тому чи іншому випадку, треба знати і соціонічні типи людей нашого оточення.

 

Сильні і слабкі сторони – назва умовна. Кожна психічна властивість необхідна і корисна - виконує своє певне завдання. Тільки сильні – основні, а слабкі – допоміжні. Сильні – це наша самореалізація, а слабкі допомагають адаптуватися, це - наші потреби. Якщо вони задовольняються, почуваємось спокійно і впевнено. Сильні сторони мають найбільшу кількість енергії, а слабкі - енергетично менш насичені. Ми чітко відчуваємо й аналізуємо прояви сильних сторін, а тому контролюємо їх, а от прояви слабких виходять з-під осмисленого контролю, і тут ми губимось, не володіємо собою - втрачаємо самоконтроль.

 

Кожна ситуація вимагає певної реакції, і щоб ця реакція була результативною і правильно сприймалася оточуючими, ми повинні мати максимум енергії – а значить, задіювати тільки сильні сторони психіки. На жаль, люди підвладні стереотипам поведінки і суспільним нормам. І вважають, що певна ситуація вимагає застосування тільки певних якостей. Наприклад, у вихованні, навчанні, командуванні тощо вимагається тільки силовий тиск – от і застосовують вольову сенсорику, але не у всіх людей вона є сильною. І людина, у якої вольова сенсорика – слабка, буде напружуватися, кричати, нервуватися, а в результаті – виглядатиме скоріше кумедною, ніж суворою. І у навчанні, і у командуванні головне – бути впевненим і спокійним. У спілкуванні прийнято бути дипломатичним, чуйним, приємним, лагідним – щоб сподобатись. Тільки дійсно сподобатись можуть лише ті люди, у яких психічна ознака етики є сильною, інші у такій ролі тільки відштовхуватимуть – здаватимуться підлабузниками.

 

Якщо реагуємо згідно усталених норм, а не згідно своєї природи, то автоматично задіюємо не тільки сильні, а й слабкі якості, які вимагають більших енергетичних витрат, ніж вони природно мають у своїх запасах. Тоді енергія перетікає від сильних каналів до слабких, і ми швидко виснажуємось, відчуваємо внутрішню нестабільність, діємо невпевнено, втрачаємо самоконтроль. І не керуємо собою.

 

Слабкі сторони можуть проявлятися час від часу, але коли вже вони задіюються, людина стає ніби не схожою на себе – як монстр якийсь. І тому такі її якості називають недоліками. Немає недоліків у людини – вона є цілісною істотою, довершеним творінням природи, а недолік полягає лише в недоліку знань про саму людину.

 

Негативні ситуації виникають від халатності й негативних проявів людей. А можна їх не допускати. Хто знає себе і володіє собою, може вміло змінити негативну ситуацію, або вийти з неї. Як це робити? Як реагувати і діяти, щоб не бути втягнутим у негативні ситуації і мати некеровану поведінку, задіюючи ті сторони психіки, які для цього не призначені, а самому керувати ситуацією і власними проявами?

 

Перш за все, треба знати себе – закономірні прояви сильних і слабких сторін свого типу. Знаючи це, можна керувати своїм внутрішнім станом, і таким чином стати над ситуацією, не уподобитися їй. Наприклад, коли потрібне задіювання слабких сторін - бути врівноваженим, просто не реагувати тимчасово, не зважати на ситуацію, можна і вийти з неї, а з часом все змінюється, з’являються інші ситуації, де можна впевнено реагувати через свої сильні сторони. Оптимальний для всіх варіант: передаємо ініціативу до дій “у руки” тому, хто зможе реагувати на ситуацію за своїми сильними сторонами. Тоді треба знати соціонічні типи людей свого оточення і покладатися перш за все на дуалів. Адже тільки дуал природно перекриває своїми сильними сторонами наші слабкі, і передача ініціативи виходить невимушено.

 

Щоб бути щасливим, достатньо використовувати тільки сильні свої якості. І знання себе дає правильний напрям у всіх життєвих виборах.

Коментарі

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Гарне відео:
Віктор Франкл. Знаменна промова 1972 року:
"...У якомусь сенсі нам доводиться бути ідеалістами, оскільки в результаті ми виявляємось справжніми реалістами..."

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Альберт Саїн.

Дійсно, гарне відео.

Фанатизм псує знання!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Хто із громади НО хоче бути ідеалістом, щоб стати реалістом? ;) Спілкуймося! :)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)