Засновуємо Українську державу граючись!

Якщо хочемо, щоб у новій державі жилося радісно і цікаво, то саме так її й треба творити – радісно і цікаво. Українська народна традиція має великий досвід саме такого творення майбутнього. Сучасний афоризм "Коли не знаєш, що робити – роби Січ!" насправді означає "починай Гру!" 

140103-zaporozhci.jpg

Запорожці пишуть листа турецькому султану (художник Ілля Рєпін)
Запорожці пишуть листа турецькому султану (художник Ілля Рєпін)

Нині маємо в Україні систему, створену Москвою для панування над українцями, тому будь-яка її модернізація веде тільки до її зміцнення, і аж ніяк – не до перетворення на українську державу. По-справжньому керувати можна тільки тим, що створено власними руками. Докладніше про це у статті Три політпроекти, два прапори.   

Національні Збори

Для творення Української держави нині розгортається підготовка до Національних Зборів, які мають ухвалити нову Конституцію і заснувати на її основі нову державу. Саме цим шляхом свого часу пройшли США, Франція, Італія, Португалія, Індія, Туреччина та багато інших держав. При цьому кожна з цих країн опиралась на власну традицію, тому процес державотворення позначений унікальними національними особливостями.

У чому може проявитися українська унікальність державотворення? Річ у тім, що для української традиції характерне широке застосування ігрових методів. Будь-яку діяльність українці намагалися реалізувати у формі радісної гри. А все тому, що стан радості — це індикатор того, що людина займається своєю справою, отже може робити її якісно. Найкраще виходять ті справи, які робляться з радістю і любов’ю. Гра — це ідеальний варіант роботи: вона не виснажує людину, а розвиває її, робить сильнішою й досконалішою.

Українська ігрова традиція

Згідно зі Звичаєм, українці все намагалися робити весело, граючись. «Що вони роблять?!» — запитували здивовані чужинці. «Співають і танцюють!» — так характеризували мандрівники і прадавніх скіфів-гіперборіїв, і їхніх нащадків — народ козаків.

Яскравим прикладом є звичаєва українська толока, коли за один день всією громадою будували хату для нової сім’ї. Це було суцільне свято праці з піснями, музиками, застіллям і веселими танцями. Люди поспішали взяти участь в толоці, бо це була надзвичайно цікава і повчальна звичаєва Гра!

Взагалі, ритуальні дійства-ініціації супроводжували давніх українців від народження й до самої смерті. Все їхнє життя було радісною і водночас відповідальною Грою. Навіть війна сприймалася як Гра, тому й досі, не задумуючись, говоримо «виграти війну».

Запорізька Січ – успішний досвід націотворення 

Україна має фундаментальний досвід гри-націотворення. Всі знають, що чергове оновлення-перенародження українського народу прямо пов’язане з Запорізькою Січчю. Перші письмові згадки про неї сягають 1480 року. За історично короткий час січову козацьку школу в більшій чи меншій мірі пройшли сотні тисяч представників найактивнішої частини населення. Внаслідок цього Україна майже цілковито «покозачилась» — народилась Нація Козаків.

Запорізька Січ була відверто ігровою структурою: окреслений простір, добровільні вхід і вихід, тверді правила, піднесений настрій, специфічний ігровий одяг, змагальність, ризик, пригоди. А ви думаєте чому Запорізька Січ притягувала до себе шляхетних чоловіків з усієї Європи?  Бо тут було цікаво!

Відновити Гру!

У сучасному світі гра часто приймається як щось несерйозне, безвідповідальне, хаотичне. Це не що інше, як перевертання понять з ніг на голову. Гра — це вільний впорядкований простір, чітка система правил. До неї не можна примусити, інакше це не Гра: люди добровільно погоджуються дотримуватися чітких правил і самі ж слідкують за їх виконанням. Гра — це змагальність на межі можливостей, проте з доброзичливістю і повагою до всіх її учасників. Гра — це ясна погоджена мета (напр., забити найбільше голів) та чіткі кількісні індикатори наближення до неї (бали, очки, метри, кілограми тощо).

Сучасний світ руйнується через те, що в ньому зникають «правила гри», а також такі обов’язкові складові традиційної Гри як спрямованість на розвиток, взаємоповага, чесна змагальність, радісне напруження всіх сил, прагнення честі й слави. Але ж без Гри людство не може розвиватися. Загальновідомо, що найкращі результати в будь-якій сфері діяльності досягаються саме у формі Гри. Тож коли треба вирішити найскладнішу технічну, екологічну, гуманітарну чи іншу проблему, то оголошують конкурси, — а це не що інше, як Гра.

Особливістю нинішнього стану в Україні є «гра без правил», що виражається у тотальному порушенні законів, корупції, свавіллі, насильстві, брехні, безвідповідальності. Саме час відновити Гру! На політичному рівні основні ігрові правила фіксує Конституція, і її також треба творити граючись.

Далі буде

Гравець: 
Ігор Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка