Аристокл, більше відомий як Платон

Мислитель Аристокл, син Аристона, внук Аристокла, більше відомий під іменем Платон (Πλάτων). Роки життя 427(або 428) — 347 (або 348) до Хрестової ери. Походив зі знатної родини Кодридів, тієї ж, що і відомий мислитель Солон. За античною традицією, Аристокл народився і помер 21 травня.

Життєпис

Діоген Лаертський розповідає, що Сократ побачив уві сні лебедя, а наступного дня познайомився з Платоном і одразу зрозумів значення сну.[1] З того часу той став учнем Сократа. Після смерті Сократа, у 28-річному віці Аристокл переїхав у Мегари до Евкліда. Згодом до Італії, де познайомився з піфагорійцями. Слід зазначити, що в працях Платона про державний устрій відчувається не тільки вплив справедливості Сократа, але й уявлення піфагорійців про управління суспільством. Також Платон відвідав Єгипет. Будучи на Сицилії, розгнівав там місцевого тирана, за що той продав мислителя в рабство. Але Платона викупили його друзі. Повернувшись до Афін, він придбав на околиці міста будинок із садом, де заснував відому філософську школу. Так 385 року до Хрестової ери виникла Платонівська Академія. Учні Академії навчались невідомим раніше наукам: діалектиці, аналітиці, методології, філософії, індуктивним і дедуктивним методам пізнання. Через дев'ятнадцять років після заснування в Академії з'являється Аристотель і залишається там до смерті Платона, котрого поховали в саду Академії.

Вчення про державу

Вчення про державу викладено в таких працях, як "Держава" та "Закони". Вони побудовані у формі діалогів. В "Державі" мислитель аналізує різні суспільні устрої: тимократію, олігократію, демократію, тиранію, а також виступає з пропозицією створення досконалого суспільного устрою, де державою правлять філософи. Таку класифікацію він здійснює не за способом управління, а за цінностями, котрі є найбажанішими для суспільства. За часів тимократії люди найбільше цінують шану, за часів олігократії — гроші, за часів демократії — волю, а за часів тиранії — безпеку. Також Платон вважає, що один устрій виникає з іншого за певних умов.

Теперішня Україна в термінах Платона є олігархічною. Причиною є не тільки вплив олігархів на управлінські рішення, а й пересічні люди, що зосередились на зароблянні грошей і статків. Для відновлення народовладдя (демократії) треба, щоб більшість суспільства почала цінувати волю. Київський Майдан Незалежності, що віднедавна став нагадувати козацьку січ, яскраво свідчить, що серед українців формується ядро волелюбних людей, навколо котрих може згуртуватись решта українців. Це і буде початок зміни державного ладу на демократичний. Але Платон застерігає, що демократії можуть бути властиві і негативні особливості. Такі, як свавілля неосвіченого натовпу, розпуста, безсоромність. Тому в нашій ситуації важливу роль грає освітній рівень революціонерів, їх здатність до самодисципліни і дисциплінування інших.

В "Законах" Аристокл намагається дати найцінніші поради щодо влаштування нової держави, що має бути створена. Дія цього діалогу відбувається в день літнього сонцестояння. Три мислителі (афінянин, лакедемонянин, критянин) обговорюють можливість створення нової колонії на острові Крит, де заплановано встановлення якнайкращого державного ладу. Реалістично усвідомлюючи, які люди братимуть участь в заснуванні колонії, Платон намагається запропонувати устрій, котрий би був найбільше наближений до зразка, запропонованого в "Державі". Філософ усвідомлює, що між державами постійно ведуться війни. І мир — це тільки перерва між ними, тому пропонує влаштовувати нову державу так, щоб вона перемагала у війні. При цьому велику увагу приділяє вихованню дітей, культурі та релігії. Розуміння, душевна рівновага, справедливість, мужність — ось  чесноти, котрі варто заохочувати в державі і саме в такому порядку.

Виходячи із законів Платона, можна запропонувати такі правила для оновленої України.

1. Громадяни, що не вступили в шлюб до певного віку, сплачують, окрім всіх інших податків, податок у розмірі 20% від свого доходу. Кошти від такого податку будуть використані на матеріальне забезпечення багатодітних сімей.

2. Надання позик можливе тільки на безлихварській основі.

3. Для обрання або призначення на державну посаду кандидат має подати докази особистої чесності, починаючи з народження.

4. Право обирати державних посадовців мають тільки озброєні громадяни.

5. Усі голосування мають бути відкритими.

6. Встановлюються вікові обмеження щодо зайняттям громадянами державних посад.

7. Музика, співи і танці є священними. Час, місце і репертуар масових заходів із використанням музики, співу і танців строго регулюється. Дозволяється тільки творчість, котра відповідає державним правилам, пропагує справедливість, доброту, поширює красу. Для публічного виконання або показу творів мистецтва обов’язково потрібен дозвіл місцевого органу самоврядування.

8. Перелюбники не можуть займати державних посад, а також користуватись будь-якими пільгами або почестями в державі.

9. Заподіяння смерті ґвалтівникові або озброєному грабіжникові на місці його злочину або спроби злочину не підлягає покаранню.

10. Богослужіння є священним. Дозвіл на час, місце і спосіб богослужіння можуть дати тільки органи державної влади. Церква не є відокремленою від держави.

11. Держслужбовцям заборонено вживати будь-які наркотичні засоби (в тому числі алкоголь і нікотин).

12. З погляду найкращого державного устрою, найціннішим є не порятунок життя заради існування, а досягнення досконалості і збереження її до кінця життя.

Гравець: 
Леонід Українець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка