Кожен знає, що для підготовки тіста і випікання хліба потрібно доволі багато часу, праці, грошей, енергії. Натомість «термоядерний» арійський хліб робиться просто, швидко і дешево. Ось орієнтовна схема...

Попередня стаття: Термоядерний хліб аріїв

РІДКИЙ ХЛІБ, ТВЕРДИЙ КОРОВАЙ

Головним енергетичним джерелом Арійської раси став «термоядерний хліб аріїв» – біогенічна їжа з пророщеного зерна. Це була рідка їжа, яку хлебтали – звідси й слово «хліб». Такий первинний рідкий хліб ще називали словом «кутя», що в даному випадку значить «святий» (звідси «покуть» – святе місце у хаті під образами)*. Він був дуже смачний, адже до злаків додавали мак, горіхи, родзинки, мед, узвар та іншу смакоту.

* У геометрії слово «кут» означає точку (вершину), з якої розходяться промені. Світлові промені, що йдуть від Сонця, утворюють кут. У деяких мовах слово «кут» також означає харизму, щастя, радість (звідси рос. «кутить» – гуляти, веселитися). Слово «кутя» пов’язане зі словом «святість».
----------

З пророслого зерна також робили твердий хліб – коржі (від «кор» – твердий), звідси слово коровай. Це була та ж сама кутя, але тверда. Її не пекли, а висушували на сонці або на трипільській печі-термостаті при температурі до 43 градусів (поки не пече руку). Оскільки всі ферменти зберігалися, то це був живий хліб, бо він мав здатність до автолізу, тобто саморозщеплення.

Живий хліб давав арійцям велику перевагу стосовно інших расових спільнот, тому став одним із головних символів та ідентифікаторів арійської раси. Гелленською мовою хліб називається «артос» (áρτος), що можна перекласти як сонячний, арійський, енергетичний. Згідно з арійською традицією, хліб пов’язаний з сонячним, божественним початком буття.

З часів Трипілля хліб був для арійців символом достатку, родової солідарності і самого життя. Донині під час весільного обряду молодих посипають зерном – щоб були плодючими і жили в багатстві. Якщо поглянути ширше, то пшеничне зерно і виготовлений з нього хліб символізує арійську расу – людей, спроможних до «термоядерного» перетворення-проростання.

Головним кольором арійського прапора є сонячно-жовтий, розташований над блакитним. Такий жовто-блакитний прапор символізує домінування божественного над матеріальним.

СВЯЩЕННА РИБА ІУДЕЇВ

Священною їжею в іудаїзмі є риба – символ правовірних іудеїв. Це святкова їжа, яку вони їдять у суботу (Трессидер Джек. Словарь символов. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. – 448 с., с. 317).

Також риба вважається в іудаїзмі символом плодючості і достатку: у деяких єврейських громадах Північної Африки донині прийнято кидати рибу до ніг наречених, що виходять з-під вінця (Энциклопедия иудаизма).

«Риба – це атрибут практики іудаїзму і один із символів єврейської філософії. Риби – це народ Ізраїлю в його істинній стихії, в водах Тори, це їжа Суботи, символ небесного бенкету... Любов євреїв до риби загальновідома. Реб Гече (Геця) Віленський (1905–1989) говорив: “Рибу не їсть? Значить – антисеміт!”... Щука стала національним блюдом ашкеназів тому, що нею нехтувало корінне населення» (Почему евреи любят рыбу).

«Але чому, власне, іудеям обов’язково їсти рибу в суботу? Деякі стверджують, що риба в суботній трапезі повинна нагадувати про трапезу праведників у прийдешньому світі, в якій братиме участь величезна риба Левіафан. Адже субота – це відгомін прийдешнього світу, який часто іменується “світ, що весь – субота”» (moshiach.ru).

«В іудейській літературі риба була вираженням Месії, який переможе Левіафана і його м’ясом буде годувати удостоєних Раю. Саме тому правовірні євреї, чекаючи приходу Месії, в суботній день обов’язково їдять рибу. У євреїв риба – їжа Суботи, їжа благословенних в раю. Риби – це віруючі Ізраїлю в їх істинній стихії, в водах Тори» (symbolarium.ru).

Існує навіть кілька риб з «єврейськими» іменами, наприклад Glaucosoma hebraicum (з лат. Окунь гебрейський) або Deepsea jewfish (з англ. глибоководна єврейська риба) (Александр Черницкий. Рыбы-евреи).

З іудаїзму символіка риби потрапила в іудохристиянство, яке почалося з іудейської секти ебіонітів (жебраків, злиднів, знедолених). Відтак риба є символом іудохристиянства (див.: Хрестиянство, аріянство, іудохристиянство).

Якщо хліб відображає гарячий сонячно-божественний аспект буття, то риба – вологий матеріально-земний. Символізм риби тісно пов’язаний із символізмом водної стихії, яка асоціюється з несвідомим, інтуїтивним, туманно-містичним, хаотичним і неоформленим. Риба є символом Води – вологого, пасивного, матеріального початку.

Колір води – синій. Прапор Ізраїлю – синьо-білий з синім гербом, головний колір прапору – синій. Це кольори іудаїзму: «Ієгова сказав Мойсею: Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаси блакитну нитку» (Числа, 15:38).

«Різні культури та ідеології вибирають для себе в якості символу різні кольори. Іудаїзм – синій, іслам – зелений, матеріалізм (соціалізм, комунізм) – червоний» (Пинхас Полонский. И флаг наш бело-голубой. Комментарий к Торе).

Синьо-жовтий державний прапор сучасної України символізує тимчасове домінування матеріального над божественним, водяного над сонячним, іудейського над арійським.

ХЛІБ І РИБА В ЄВАНГЕЛІЇ

Навіть при поверховому порівнянні арійства та іудейства стає очевидним, що вони перебувають на протилежних полюсах: вогонь і вода, сонячне-гаряче і холодно-синє, хліб і риба. З погляду класифікації їжі, хліб (кутя і коровай) – це жива біогенічна їжа, яка підносить на вищий психоенергетичний рівень, натомість печена риба (сирою її не їдять) – це завжди мертва біостатична їжа, яка тягне донизу.

Іудейство виступає в ролі антитези, яка намагається протидіяти арійський тезі (але цим тільки сприяє її повнішому розгортанню). Цю протидію ми бачимо у вставках до Євангелія, зокрема у спробах вивищити іудейську рибу і принизити арійський хліб.

Першу вставка зроблена у Нагірну проповідь: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, находить; хто стукає, тому відчинять. Чи ж є між вами хто такий, що коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь (Матвій 7.7–9). Тут живий хліб протиставляється мертвому камню. Далі йде вставка: «Або коли попросить риби, дасть йому змію?».

Чому риба протиставляється змії? Що між ними такого різко відмінного – як між хлібом і каменем? З арійської точки зору, риба і змія багато в чому подібні, скажімо, вугор – це змієподібна риба, що навіть може повзати по траві. Протиставлення цих двох подібних істот характерне тільки для іудаїзму, де риба вважається чистою, священною істотою, а змія – нечистою, некошерною. І це є вказівкою на іудейське походження згаданої вставки.

Додамо, що негативна для іудеїв змія є дуже позитивною істотою в арійській традиції, де вона уособлює життєві сили природи. Так, символіка змії широко представлена в трипільській культурі у формі знаку «Інь-Ян» (еволюційна змагальність протилежностей) і у формі безконечника (змія кусає свій хвіст або хвіст наступної змії), що символізує реінкарнацію – розвиток через багаторазове земне втілення.

Наступна вставка зроблена в оповідання про помноження хлібів. «Кажуть до Нього учні: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду? Ісус спитав їх: Скільки у вас хлібів? Сім, – кажуть» (Матвій 15.33–34). Тут же фальсифікатор додає фразу: «і дві риби». Тобто Ісус запитує про хліб, а йому говорять про рибу.

Потім Ісус почав ламати хліб й роздавати учням, а ті далі людям – і це виглядає цілком природно. Але тут же знову зроблена вставка «та рибу», мовляв, Ісус почав ламати рибу і роздавати, що виглядає принаймні дивно. Ламання хліба – це поширений арійський звичай, натомість звичаю «ламання риби» немає ні в кого, навіть в іудеїв.

Далі фальсифікатор взагалі знахабнів, доводячи ситуацію до абсурду. Ось оповідання про те, як Ісус зустрівся з учнями в Галілеї після свого воскресіння: «А як вони з радощів іще не йняли Йому віри й дивувались, Він сказав: Чи не маєте тут чого їсти? Вони подали Йому кусень печеної риби і стільникового меду. Він узяв і їв перед ними» (Лука 24.41–43). Вас коли-небудь приго­ща­ли рибою з медом? Це непри­родне поєднання, бо мед не подають з рибою чи м’ясом, а мед у стільниках (тобто з вощиною) взагалі їдять без нічого. Очевидно, що в оригіналі було: «Вони подали Йому стільникового меду». Що може бути природніше?

Остання ж вставка зроблена в самому кінці Євангелія в оповіданні про те, як Ісус зустрівся з апостолами на березі Галілейського моря: «Коли, отже, вони вийшли на землю, бачать – жар розкладено і на ньому хліб. Мовить до них Ісус: Ходіть снідайте!» (Іван 21.9,12). Фальсифікатор не утримався і звично вставив перед хлібом слово «риба», а потім ще й додав туманну вставку про 153 рибини, над якою досі теологи ламають голову. Що за хліб приготував Ісус? Це була тепла каша (рідкий хліб, кутя) або спечений чи підігрітий корж.

Навіщо було робити ці вставки? Для того, що опустити біогенічний арійський хліб на рівень біостатичної риби і, відповідно, підняти статус улюбленої іудейської страви. Проте це був тільки підготовчий етап рішучої атаки на «термоядерну» їжу аріїв.

ПАПЛЮЖЕННЯ АРІЙСЬКОГО ХЛІБА

Як відомо, «батьком іудаїзму» називають іудейського священика і пророка Єзекиїла, який у 6 ст. до н.е. розробив свою антисистему. Згідно з «книгою Єзекиїла», він розпочав свою діяльність з двох ритуалів:

1) перевертання істини: рукописи з описами плачу, стогону і горя стали для нього солодкими як мед (Єз 2–3);

2) паплюження хліба: він спік ячмінний хліб на тваринячому калі і привселюдно його з’їв (Єз 4.12–15).

Фактично, Єзекиїл запропонував програму боротьби з арійством і подав приклад для своїх послідовників. Ця програма підриву життєспроможності Арійської раси стояла на двох стовпах:

1) використання хуцпи – безсоромної і супернахабної брехні, хули проти Святого Духа, перевертання істини (духовно-інформаційна зброя);

2) руйнування харчової бази аріїв, передусім головного енергетичного джерела – живого хліба, перетворення життєдайної їжі на отруту (харчовий геноцид).

Про духовно-інформаційну зброю ми вже знаємо: це перевертання істинних уявлень про природу людини і світу, радикальне спотворення історії і уявлень про поточну ситуацію, забруднення інформаційного простору «порнухою і чорнухою», як наслідок – соціальна дезорганізація і розпад.

Харчовий геноцид виражається у радикальній зміні характеру харчування, красномовним проявом чого є наповнення сучасних супермаркетів: це біостатична і біоцидна їжа на 95%, а в економічно розвинених країнах – на всі 100%. Алкоголь, тютюн, солодкі напої, маргарин, оцет, майонези, рафінована олія, солодощі – це все їжа, не сумісна з життям.

Новітня реалізація харчового геноциду – просування генетично модифікованої їжі, яка дозволяє контролювати суспільство голодом (ГМ-організми є безплідними, бо насіння другого покоління вже не дає урожаю) і робити безплідними споживачів цієї їжі.

Найретельніше була реалізована настанова Єзекиїла щодо паплюження хліба – вона була реалізована буквально. Тільки замість калу використовуються хлібопекарські дріжджі, які, до речі, дуже на нього подібні.

ДРІЖДЖІ – МАЛЕНЬКА СМЕРТЬ

Хлібопекарські дріжджі – це одноклітинний грибок. У природному середовищі їх немає: це продукт штучної селекції. Для надання цим мікроорганізмам особливої витривалості і агресивності, їх вирощують у неймовірно брудному і агресивному середовищі. Це середовище описане в ГОСТ 171-81 «Дріжджі хлібопекарські пресовані», який є чинним на пострадянському просторі, в т. ч. в Україні, адже входить у Міждержавний стандарт.

Згідно з ним, для вироблення дріжджів використовуються такі «харчові» інгредієнти як кислота сірчана технічна по ГОСТ 2148 або акумуляторна по ГОСТ 667, вапно хлорне по ГОСТ 1962, миючий рідкий засіб “Прогрес”, формалін технічний за ГОСТ 1625, вапно будівельне, вапно білильне, соляна кислота технічна, їдкий натр, мікродобрива для сільського господарства, кальцинована сода, борна кислота і багато іншого.

Про хлібопекарські дріжджі однозначно висловився провідний російський дієтолог, доктор медичних наук, професор Олексій Ковальков. Він повідомив, що цей грибок не гине при випіканні, а проникає в організм людини і починає на ньому паразитувати. Дріжджі створюють колонії в кровоносних судинах і спричинюють масу хронічних хвороб, в т. ч. атеросклероз і рак (відео).

Професор Ковальков стверджує, що хлібопекарські дріжджі почали застосовувати в Радянському Союзі з 1935 року (незадовго після Голодомору); їх виготовляли з відходів бавовни, целюлози, кукурудзи тощо. У 1936 році в гітлерівській Німеччині ці дріжджі дослідили, класифікували як біологічну зброю (під назвою «Маленька смерть») і негайно вилучили з раціону.

* Про цей період: Сергій БІЛОКІНЬ. Двадцять років єврейської державності в Україні, 1918-1938
----------

Головна причина масового застосування таких дріжджів полягає в тому, що вони дозволяють різко прискорити і здешевити процес приготування тіста, а також кисломолочних продуктів (їх тепер також додають до кефірів та інших виробів). Тобто застосування дріжджів корисне для гаманців виробників і продавців, але шкідливе для здоров’я споживачів.

Ми вже говорили, що хліб з пророслого зерна, виготовлений при температурі до 43 градусів, належить до біогенічної їжі, тобто такої, що відроджує життя. Якщо хліб не пророщувати, але робити без випікання, то він зберігає всі ферменти і належить до живої, біоактивної їжі, яка підтримує життя. Якщо такий хліб запекти, то він перетворюється на мертву, біостатичну їжу, яка сповільнює життя. Якщо ж до нього додати дріжджі, то це вже біоцидний хліб, який вбиває життя. Люди, які його споживають, вбивають себе за власні гроші.

ХЛІБ І ІЛЮЗІЯ ХЛІБА

Якщо до зерна додати воду і поставити його в тепло, то приблизно за дві доби в ньому відбудеться автоліз: «важкий» крохмаль розщепиться на «легкі» вуглеводні, жири – на жирні кислоти, а білки – на амінокислоти, швидко засвоювані організмом.

Якщо ж цьому зерну дати можливість прорости протягом наступних однієї чи двох діб, то в ньому синтезується маса вітамінів та інших корисних речовин, тому харчова вартість такого зерна зростає на порядок.

Якщо зерно перемолоти (зробити цільнозернове борошно), залити водою і поставити в тепло, то воно вже не проросте, проте автоліз у ньому відбудеться ще швидше. Тісто з такого борошна підростає за одну-дві доби під дією власних ферментів.

Особливість індустріального хліба в тому, що він робиться з мертвого борошна, адже з розмеленого зерна попередньо видалили оболонку і шар з ферментами. Цей хліб уже не здатний до самостійної ферментації і розщеплення крохмалю, проте це можна здійснити за допомогою вже готової закваски, наприклад, з житнього борошна.

Однак в індустріальний хліб додають не закваску, а дріжджі, які агресивно поїдають хліб, активно виділяючи екскременти – вуглекислий газ і етиловий спирт (який, як відомо, є отрутою і наркотиком). Тісто підростає, що створює ілюзію його ферментації, адже розщеплення крохмалю не відбувається. Тому індустріальний хліб – це шкідлива дріжджово-крохмальна суміш.

Індустріальний хліб можна розглядати як прояв хуцпи, тобто супернахабної брехні і брутального перевертання істини. Видалення висівок (оболонок) і алейронового шару (що містить ферменти) пояснюють тим, що таке борошно довше зберігається і краще засвоюється. Але навіщо взагалі зберігати борошно: зберігати треба зерно, а борошно завжди можна намолоти перед застосуванням, навіть в домашніх умовах.

Краща засвоюваність? Все навпаки: крохмаль дуже важко і довго засвоюється, а висівки є надзвичайно корисними для процесу травлення, до того ж вони живлять симбіотичну мікрофлору, яка, до речі, забезпечує 70% людського імунітету.

Варто зауважити, що правовірні іудеї вважають справжнім, сакральним хлібом «мацу» – хліб без закваски, отже й без дріжджів, і споживають його протягом майже всього року. Такий хліб також є «важким», а проте автоматично захищає їх від шкідливого впливу «маленької смерті» – дріжджового грибка.

ГОТУЄМО СПРАВЖНІЙ ХЛІБ

Кожен знає, що для підготовки тіста і випікання біостатичного хліба потрібно доволі багато часу, праці, грошей, енергії. Натомість «термоядерний» арійський хліб робиться просто, швидко і дешево. Ось орієнтовна схема:

1. Берете будь-яке зерно, найкраще яру пшеницю (можна купити на базарі або замовити в інтернет-магазині органічної їжі).

2. Кладете в будь-яку посудину і промиваєте водою з-під крана.

3. Заливаєте питною водою – з джерела, бювета, бутильовану або фільтровану.

4. Ставите на 2 доби для автолізу (під дією тепла і води відбувається саморозщеплення). Після першої доби чи трохи пізніше (коли з’явився специфічний "запах життя") треба промити зерно під краном і знову залити питною водою.

5. На третю добу це зерно знову промити. Взяти широку плоску тарілку і покласти на неї тканину, змочену питною водою. На тканину викласти промите зерно у 2-3 шари. Зверху накрити 2-3 шарами мокрої марлі і поставити у тепле місце, наприклад, на шафу. При потребі можна один-два рази трішки полити питною водою.

6. Через 1-2 доби отримуєте пророщене зерно – скарбницю вітамінів та інших біоактивних речовин. Найкраще, коли паростки мають довжину 1.5-2 мм.

7. Можна їсти в такому вигляді, ретельно розжовуючи – це найкорисніше. Вартість денної порції такого хліба – 50 копійок. Також його можна їсти з медом. А можна розмолоти на блендері і залити молоком. Можна робити кутю з розтертим маком, родзинками, горіхами, медом... Простір для фантазії величезний. Життя преображається – творимо!

Повернення людини до природного харчування є необхідною умовою повернення до гармонії з собою, Всесвітом і його Творцем. Обов’язковими наслідками такого Великого Повернення є щастя, здоров’я, гармонія, радість творчості і перемог. Хай Буде! 

Якщо вам сподобалась ця публікація, ви можете підтримати перетворення нашого сайту на платформу для колективних пошуків, обговорень, знайомств, експериментів:

Модернізуймо Народний Оглядач!


В тему:
«Пшениця без куколю. Євангеліє без вставок і спотворень» (2012): друга редакція
Термоядерний хліб аріїв
Гамбургер без прикрас: правда про тварин, яких ми їмо не задумуючись (відео)
Молоко і раси
Живу їжу – Людині!
Адекватне харчування
Кінець і початок світу на Радіо Культура (аудіо)
12.12.12: Презентація Третього Гетьманату і нового світу по-українськи (аудіо, + дискусія)
Глобальна криза і нова раса
 

Гравець: 
Ігор Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка