Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач

Учені довели: "фотографія" Ісуса Хреста - справжня!

Категорія:

Вченi з Iталiйського агентства нових технологiй, енергетики та сталого розвитку вивчили вiдбитки тiла Хреста на його саванi (плащаницi). I, як стверджується, довели, що вони були результатом потужного вивільнення електромагнiтної енергiї.

На їхню думку, це стало ще одним доказом того, що Туринська плащаниця є справжнiм похоронним саваном Iсуса. Також пiд час експериментів дослiдники встановили: пiдробити на ллянiй тканинi вiдбитки людського тiла i кровi засобами, вiдомими в середнi вiки, - неможливо.



- Туринська плащаниця пережила сотнi дослiджень. Але й досi вченi сперечаються, чи справдi вона є "фотографiєю" тіла Хреста...



- Вивчення святинi почалося у XIX столiттi, коли Туринську плащаницю привезли до Парижа на виставку релiгiйного мистецтва, - розповiдає "Експресу" Павло Павленко, спiвробiтник вiддiлення релiгiєзнавства Iнституту фiлософiї iм. Г.С. Сковороди НАН України. - Тодi її сфотографував iталiєць Секондо Пiа й пiд час обробки негативiв побачив, як став проявлятися силует людини.



Згодом її ще багато разiв фотографували в рiзноманiтних променях спектра – вiд рентгенiвського до iнфрачервоного випромiнювання. Протягом XX столiття провели безлiч експертиз.



Наприкiнцi 80-х рокiв оприлюднили результати дослiдження вiку плащаницi за допомогою радiовуглецевого методу. Датування здiйснювали три незалежнi лабораторiї (з Арiзони, Цюрiха та Оксфорда), що дiйшли однакового висновку: Туринську плащаницю виготовили у XVI столiттi, тобто вона не була оригiнальним саваном Христа. Однак згодом ученi Iнституту кримiналiстики ФСБ Росiї пояснили помилку: у часи середньовіччя тканину покрили рослинною олiєю – так її реставрували після пожежi 1532 року.



Тому провели нове дослiдження – на вмiст азоту, яке й довело, що Туринська плащаниця - те саме полотно, у яке загорнули тiло розп’ятого Спасителя.



Крiм того, про оригiнальнiсть савана свiдчить спосiб, яким його виткали. Це було спецiальне плетiння, яке використовували на територiї Палестини та яке було поширеним у I столiттi до нашої ери -- тобто до народження Христа. Його ще називали дамаським. Як доказ автентичностi можна використовувати й дослiдження складу пилку, зiбраного з тканини. Це був пилок саме тих квiтiв, що росли тiльки в Палестинi, ба бiльше: цвiли саме навеснi.



– Чи можна сказати за плащаницею, яку зовнiшнiсть Iсус мав при земному життi?



- Вiдбитки вказують, що чоловiк був вродливим, мав невеличку борiдку, роздiлене на двi частини волосся, – каже "Експресу" Дмитро Степовик, доктор богословських i фiлософських наук, академiк Академiї наук вищої школи. - Тодi як середнiй зрiст чоловiкiв того часу (семітів. – НО) сягав 160 сантиметрiв, Iсус був вищим – 1 метр 80 сантиметрiв (належав до арійської раси. – НО).



Це не суперечить описовi, який дав тодiшнiй господар Єрусалима, римлянин Публiй Лентул, у доносi сенату: "Ця людина висока та струнка, його обличчя дуже виразне, так що тi, хто дивляться на нього, не можуть не любити його; волосся опускається гладкими локонами просто до самих плечей, вони роздiленi на головi; нiс i рот вельми правильнi, очi блакитнi та надзвичайно живi; стан стрункий, руки довгi й гарнi; його обличчя має дивну приємнiсть, мовлення величне та плавне; побачивши його, не можна не визнати, що вiн один iз найгарнiших мужiв".



– А що можна сказати про "вивiльнення електромагнiтної енергiї", слiди якого береже плащаниця? Що це було?



Д. Степовик: - Це був перехiд у невiдому для людства субстанцiю, яку – наразi пояснити не можуть. Але ж Iсус володiв тією енергiєю! Згадати хоча б воскресiння Лазаря, який кiлька днів тому помер i вже почав розкладатися. Проте невiдома нам енергія повернула його до життя проти всiх законiв природи.



Слiди на полотнi не спричиненi вогнем, це не бруд, це змiна атомно-електронної структури. Цього неможливо досягнути жодними технологiями не лише того часу, а й сучасностi.



П. Павленко: - Природа вiдбитка досi незрозумiла. Вiн нерукотворний, фiзичними законами його не пояснити. Як з’ясували судовi експерти, вже за 40 годин посмертний процес припинився - на це вказує характер плям кровi, якi в iншому випадку просто б розпливлися. А, як вiдомо, воскресiння вiдбулося саме в цей час. Плоть трансформувалась i немов пройшла крiзь тканину. Аналiз засвiдчив процеси, що вiдбуваються при ядерному вибуховi, проте матерiя навiть не обвуглилася. Це можна пояснити лише потужним енергетичним спалахом, що й було воскресiнням.




В тему:



П’ятий елемент



Хрестос чи Христос? Відповідь дає Синайський кодекс IV століття



Газета «Хрещатик» про книгу «Пшениця без куколю»



Текст книги І. Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» (1,3 МВ)



25 грудня – день народження Ісуса Хреста і Різдво нового Сонця



Галілея і хрестиянство: українські корені



Модель «Галілея»: програма-інсталятор Золотої доби



В тему: 
Підписуюсь на новини

Останні записи