На їхню думку, це стало ще одним доказом того, що Туринська плащаниця є справжнiм похоронним саваном Iсуса. Також пiд час експериментів дослiдники встановили: пiдробити на ллянiй тканинi вiдбитки людського тiла i кровi засобами, вiдомими в середнi вiки, - неможливо.

- Туринська плащаниця пережила сотнi дослiджень. Але й досi вченi сперечаються, чи справдi вона є "фотографiєю" тіла Хреста...

- Вивчення святинi почалося у XIX столiттi, коли Туринську плащаницю привезли до Парижа на виставку релiгiйного мистецтва, - розповiдає "Експресу" Павло Павленко, спiвробiтник вiддiлення релiгiєзнавства Iнституту фiлософiї iм. Г.С. Сковороди НАН України. - Тодi її сфотографував iталiєць Секондо Пiа й пiд час обробки негативiв побачив, як став проявлятися силует людини.

Згодом її ще багато разiв фотографували в рiзноманiтних променях спектра – вiд рентгенiвського до iнфрачервоного випромiнювання. Протягом XX столiття провели безлiч експертиз.

Наприкiнцi 80-х рокiв оприлюднили результати дослiдження вiку плащаницi за допомогою радiовуглецевого методу. Датування здiйснювали три незалежнi лабораторiї (з Арiзони, Цюрiха та Оксфорда), що дiйшли однакового висновку: Туринську плащаницю виготовили у XVI столiттi, тобто вона не була оригiнальним саваном Христа. Однак згодом ученi Iнституту кримiналiстики ФСБ Росiї пояснили помилку: у часи середньовіччя тканину покрили рослинною олiєю – так її реставрували після пожежi 1532 року.

Тому провели нове дослiдження – на вмiст азоту, яке й довело, що Туринська плащаниця - те саме полотно, у яке загорнули тiло розп’ятого Спасителя.

Крiм того, про оригiнальнiсть савана свiдчить спосiб, яким його виткали. Це було спецiальне плетiння, яке використовували на територiї Палестини та яке було поширеним у I столiттi до нашої ери -- тобто до народження Христа. Його ще називали дамаським. Як доказ автентичностi можна використовувати й дослiдження складу пилку, зiбраного з тканини. Це був пилок саме тих квiтiв, що росли тiльки в Палестинi, ба бiльше: цвiли саме навеснi.

– Чи можна сказати за плащаницею, яку зовнiшнiсть Iсус мав при земному життi?

- Вiдбитки вказують, що чоловiк був вродливим, мав невеличку борiдку, роздiлене на двi частини волосся, – каже "Експресу" Дмитро Степовик, доктор богословських i фiлософських наук, академiк Академiї наук вищої школи. - Тодi як середнiй зрiст чоловiкiв того часу (семітів. – НО) сягав 160 сантиметрiв, Iсус був вищим – 1 метр 80 сантиметрiв (належав до арійської раси. – НО).

Це не суперечить описовi, який дав тодiшнiй господар Єрусалима, римлянин Публiй Лентул, у доносi сенату: "Ця людина висока та струнка, його обличчя дуже виразне, так що тi, хто дивляться на нього, не можуть не любити його; волосся опускається гладкими локонами просто до самих плечей, вони роздiленi на головi; нiс i рот вельми правильнi, очi блакитнi та надзвичайно живi; стан стрункий, руки довгi й гарнi; його обличчя має дивну приємнiсть, мовлення величне та плавне; побачивши його, не можна не визнати, що вiн один iз найгарнiших мужiв".

– А що можна сказати про "вивiльнення електромагнiтної енергiї", слiди якого береже плащаниця? Що це було?

Д. Степовик: - Це був перехiд у невiдому для людства субстанцiю, яку – наразi пояснити не можуть. Але ж Iсус володiв тією енергiєю! Згадати хоча б воскресiння Лазаря, який кiлька днів тому помер i вже почав розкладатися. Проте невiдома нам енергія повернула його до життя проти всiх законiв природи.

Слiди на полотнi не спричиненi вогнем, це не бруд, це змiна атомно-електронної структури. Цього неможливо досягнути жодними технологiями не лише того часу, а й сучасностi.

П. Павленко: - Природа вiдбитка досi незрозумiла. Вiн нерукотворний, фiзичними законами його не пояснити. Як з’ясували судовi експерти, вже за 40 годин посмертний процес припинився - на це вказує характер плям кровi, якi в iншому випадку просто б розпливлися. А, як вiдомо, воскресiння вiдбулося саме в цей час. Плоть трансформувалась i немов пройшла крiзь тканину. Аналiз засвiдчив процеси, що вiдбуваються при ядерному вибуховi, проте матерiя навiть не обвуглилася. Це можна пояснити лише потужним енергетичним спалахом, що й було воскресiнням.

---

В тему:

П’ятий елемент

Хрестос чи Христос? Відповідь дає Синайський кодекс IV століття

Газета «Хрещатик» про книгу «Пшениця без куколю»

Текст книги І. Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» (1,3 МВ)

25 грудня – день народження Ісуса Хреста і Різдво нового Сонця

Галілея і хрестиянство: українські корені

Модель «Галілея»: програма-інсталятор Золотої доби