Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».
Триває двотижневий піст – «спасівка», який почався на Маковія. З Маковія починалися також проводи літа. Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні роси» - вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша сівба озимих.
Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.
Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Другий або Яблучний Спас
Категорія:
19 серпня українці відзначають давнє народне свято Спаса. Його називають другим або яблучним Спасом. Перший Спас - це свято Маковія.
yab_spas.jpg
Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».
Триває двотижневий піст – «спасівка», який почався на Маковія. З Маковія починалися також проводи літа. Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні роси» - вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша сівба озимих.
Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.
Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)