Криза в Греції змінила погляди не тільки на євро, але й на сам Євросоюз. Робота «по-чорному» в Греції складає 25% ВВП. Гроші в конверті – норма грецького життя.
Про Грецію останні декілька місяців говорять і пишуть частіше, ніж за останні років десять разом взяті. Але тільки в контексті кризи. Новини з Греції – якщо не про фінансову, боргову і бюджетну кризи з імовірним банкрутством Греції, то про масові протести, страйки, безлад і заворушення.
Нинішні події – наслідок 30 років тіньової економіки та корупції в країні, вважає Александрос Стефанідіс, грек за національністю, редактор додатку до газети Süddeutsche Zeitung. А Бронмен Меддокс у своїй статті «Як греки зламали Європу» (червневий номер британського журналу «Проспект») вважає включення Греції до єврозони тріумфом політичної, але не економічної дійсності. Проте закони економіки врешті-решт взяли своє і відкрили дорогу найбільшій кризі в історії ЄС.
14 травня греки прочитали в газетах список лікарів, яких підозрюють в декларуванні неймовірно малого доходу задля ухиляння від сплати податків. «Бідні лікарі» жили в елітному районі Афін з видом на Акрополь. 57 з них не змогли надати рецепти або записи про відвідання пацієнтів. Один задекларував дохід у 300 євро на рік. Але в Греції всі знають, що адвокати, лікарі, співаки, архітектори і люди творчих професій дуже добре заробляють. Вони мають розкішні вілли, яхти, дорогі авто. Александрос Стефанідіс у своєму інтерв’ю для Deutsche Welle каже: «Єврокомісія вдається до крайніх заходів, беручи під контроль грецький бюджет. Брюссель починає ніби урядувати в Афінах. Що ж тут порадиш? Треба просто сподіватися, що греки усвідомили виклик часу. Не можна ж мати яхту в афінському порту і декларувати лише 10 тисяч євро доходу. Це не складається докупи. Не можна паркувати Bentley біля престижного клубу в Салоніках і водночас оподатковувати 8 тисяч євро на рік. В майбутньому таке більше не пройде…» Міністерство фінансів, яке перевіряє лікарів і адвокатів в Афінах, використовує космічні мапи Гугла для сканування літніх вілл у передмісті Афін, щоб порахувати басейни, які податкові інспектори використовують як індикатор багатства.
Якщо уряд прем’єр міністра Греції Георгія Папандреу підтримуватиме тиск на неплатників податків, то можна буде сподіватися послаблення страхів щодо банкрутства Греції й говорити про можливість її реформування. Люкас Цукаліс, професор Афінського університету і радник президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозо, каже, що застосування суворих заходів є суттєвим елементом очищення. «Якщо греки побачать, що кого потрібно покарали, вони сприймуть сувору програму заходів як справедливу», – відзначив професор.
Драма в Греції розпочалася в жовтні минулого року, коли соціаліст Папандреу повідомив грекам про те, що фінанси країни в набагато гіршому стані, ніж декларувалося попереднім правим урядом. Тоді прем’єр-міністром Греції був Костас Караманліс, лідер партії «Нова демократія». Він покинув свій пост після нищівної поразки його партії на парламентських виборах, що відбулися 4 жовтня 2009 року. Папандреу сказав, що Греція матиме річний дефіцит бюджету в 12,7% від ВВП. Це в два рази більше, ніж заявляв попередній уряд і в чотири рази більше офіційно допустимого ліміту для єврозони. Боргів накопичено на 300 млрд. євро, що перевищує ВВП Греції. Оскільки грецькі єврооблігації почали падати, Єврокомісія послала до Греції аудиторів, які вияснили, що справжня цифра дефіциту бюджету була ще гіршою, – майже 14 %.
Американський науковець Роберт Каплан вважає, що у грецької кризи глибші причини, ніж хтось тільки може собі уявити, – і має на увазі географію Греції. ЄС з його поділом на північ і південь ігнорує історичну тріщину між сходом і заходом. ЄС ігнорує «кордон між Римом і Візантією», пізніше – між процвітаючою імперією Габсбургів і бідною Турецькою імперією. Економіка Греції – крихітна, всього 3% від загальноєвропейської. Бідні сільськогосподарські землі Греції, закритість від зростаючої торгівлі північно-західної Європи, слабкий розвиток середнього класу зробили своє. До того ж Греція була соціально поляризована на багатих і бідних. Невипадково, що за минулі 50 років у грецькій політиці домінували тільки сімейства Караманлісів і Папандреу, відзначає Каплан.
Громадянська війна в Греції 1946–1949 років між комуністами і консервативними силами, гостра поляризація політичного життя, режим «чорних полковників» 1967–1974 років – все це заважало розвитку в Греції апарату сучасної держави, пише Бронмен Меддокс у своїй статті. Теперішній борг Греції, на його думку, уходить корінням в 1980-ті роки. У 1981 році прем’єр міністром Греції став Андреас Папандреу – батько сьогоднішнього прем’єр міністра Георгіуса Папандреу. Андреас Папандреу, який був на вершині політичного олімпу Греції півтора десятка років, вирішив будувати в Греціїї соціал-демократичну країну – щоб греки назавжди забули травматичні епізоди своєї історії.
Він створив державний сектор, який зовсім не відповідає європейським стандартам. Робочий день працівників – з 7:30 до 14:30, двічі на рік – премії у розмірі місячної зарплати. Виходити на пенсію можна в 53 роки. Всього бюджетників більше мільйона при населенні 10,7 млн. Звичайний технік на державній залізниці отримує «чистими» ?2 тис., машиніст локомотива — ?7 тисяч. Звільнити неможливо – вони держслужбовці. З сільськогосподарської країни Греція перетворилася на країну чиновників. І з кожним роком їхня армія зростала. Їх більше, ніж в Голандії і Бельгії разом взятих.
У масових акціях протесту і демонстраціях переважно брали участь працівники держсектора – адже вони хочуть зберегти свої високі доходи і гарні умови праці. Як писали грецькі газети, сьогодні прем’єр міністр має «вбити» політику свого батька, якщо хоче врятувати країну.
Але цього буде недостатньо, вважає автор статті «Як греки зламали Європу». Корупція і ухиляння від податків пронизали всі сфери життя греків, і уряду дуже важко збирати гроші для бюджету. Заголовок в одній з грецьких газет виглядає як знущання: «Жодних податків – ми ж греки!» Робота «по-чорному», на думку експертів, складає 25% ВВП. Fakelaki (гроші в конверті) – норма грецького життя. В державних лікарнях лікарі навіть шантажують: не даси грошей – буду спочатку займатися іншими пацієнтами. Найбільш корумповані – відділи планування в міських адміністраціях. «Бюрократія просто душить, – відзначає професор Цукаліс. – Ми маємо капіталізм і радянську державу одночасно».
Греція дійшла до такого плачевного стану, коли в 1981 році ринулася вступати до Євросоюзу – на 14 років раніше багатших Австрії, Фінляндії і Швеції, на 5 років раніше Іспанії і Португалії, пише у своїй статті Бронмен Меддокс. У своєму зверненні на вступ до ЄС Греція використала тему і романтику давньої Геллади, згадуючи про «колиску демократії» і давність гелленської культури. Вступ до зони євро відбувся завдяки обману. Економіка Греції, що піднімалася через субсидії ЄС, щорічно зростала тільки на 3%. Греція не змогла виконати умови, поставлені Німеччиною щодо дефіциту та інфляції, які треба було виконати до запуску в обіг євро. Вона «досягла» необхідних показників тільки двома роками пізніше – завдяки фальсифікації. Наприклад, маючи бюджетний дефіцит 4,1% ВВП, заявила про 2%. Без цього Грецію не прийняли б, адже обов’язкова умова єврозони – не більше 3% дефіциту. Тепер вже відомо, що різні уряди Греції завжди подавали фальшиві звіти і махлювали з даними.
Як показало розслідування європейської статистичної служби «Євростат», в грецькому бюджеті не були відображені витрати на оборону в 1997–2003 років на загальну суму ?7,8 млрд. В результаті дефіцитний бюджет виявився на папері прибутковим. «Статистичним маскарадом» назвав грецьку звітність голова «Євростату» Вальтер Радермахер. Цікаво, чи раніше хтось здогадувався про брехливі цифри? «Ми підозрювали обман, вказували на нього, але зробити нічого не могли», – сказав Вальтер Радермахер. Адже політичному начальству в Брюсселі зручно було на все заплющувати очі, аби тільки не зіпсувати імідж ЄС та її єдиної валюти. Це показує також легковажність тих, хто хотів попри все бачити, як євро посилює своє домінування.
Коли Греція розкрила правду про стан своїх фінансів в жовтні минулого року, це спричинило спочатку тривогу, а потім паніку на ринках облігацій. Боялися, що Греція не зможе погасити десятки мільярдів, тому не хотіли позичити ще 45 мільярдів євро на покриття витрат до кінця року. Банкіри почали розмови про дефолт і реструктуризацію. Навіть було порушено велике табу – заговорили про те, що Греція може залишити єврозону. Деякі німецькі політики оголосили, що це – єдині ліки для Греції.
40-годинні переговори, що закінчилися о 2 ночі 10 травня в Брюсселі, ЄС, Європейський центробанк та МВФ вирішили разом виділити рятівні 750 млрд. євро: 440 млрд. євро – від країн єврозони, 60 млрд. – від ЄС (включаючи 10 млрд. фунтів стерлінгів Великої Британії) і до 250 млрд. євро від МВФ.
Прем’єр-міністр Греції Папандреу має спланувати зменшення дефіциту Греції до 3-4 % протягом трьох років, починаючи від урізання зарплат і пенсій і закінчуючи податковим тиском. Унього немає реальної опозиції, багато громадських лідерів підтримують його партію. Чи зможе Греція справді впоратися зі своїми проблемами? «Я маю сумніви – сказав Джозеф Акерман, виконавчий директор Deutsche Bank, який розробляв план порятунку. Інші застерігають, що скорочення призведуть до рецесії, що ускладнить виплати боргів.
Пересічним німцям не сподобався план порятунку Греції за рахунок їхніх коштів. Вони запитують: чому вони мають працювати до 67 років, щоб платити грекам, які йдуть на пенсію на 12 років раніше? Чому Німеччина має віддати 120 млрд. євро? «Ми знову дурні Європи», заявила високотиражна німецька газета «Більд».
Криза змінила погляди не тільки на євро, але й на сам Європейський Союз. Після довгих суперечок щодо Лісабонського договору багато хто сподівався, що ЄС знову зможе дивитися вперед. Натомість він може на роки зануритися в саміти з надзвичайних ситуацій та рятівні справи. Криза також показала, що майбутнє розширення зупинилося, оскільки вичерпалися ресурси і готовність багатших країн платити за бідні країни. Туреччина і Україна – обидві великі й бідні країни – мають дбати про перспективу близького партнерства з ЄС, і аж ніяк про повне членство.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Як греки зламали Європу
Світ:
10071301r.jpg
Нинішні події – наслідок 30 років тіньової економіки та корупції в країні, вважає Александрос Стефанідіс, грек за національністю, редактор додатку до газети Süddeutsche Zeitung. А Бронмен Меддокс у своїй статті «Як греки зламали Європу» (червневий номер британського журналу «Проспект») вважає включення Греції до єврозони тріумфом політичної, але не економічної дійсності. Проте закони економіки врешті-решт взяли своє і відкрили дорогу найбільшій кризі в історії ЄС.
14 травня греки прочитали в газетах список лікарів, яких підозрюють в декларуванні неймовірно малого доходу задля ухиляння від сплати податків. «Бідні лікарі» жили в елітному районі Афін з видом на Акрополь. 57 з них не змогли надати рецепти або записи про відвідання пацієнтів. Один задекларував дохід у 300 євро на рік. Але в Греції всі знають, що адвокати, лікарі, співаки, архітектори і люди творчих професій дуже добре заробляють. Вони мають розкішні вілли, яхти, дорогі авто. Александрос Стефанідіс у своєму інтерв’ю для Deutsche Welle каже: «Єврокомісія вдається до крайніх заходів, беручи під контроль грецький бюджет. Брюссель починає ніби урядувати в Афінах. Що ж тут порадиш? Треба просто сподіватися, що греки усвідомили виклик часу. Не можна ж мати яхту в афінському порту і декларувати лише 10 тисяч євро доходу. Це не складається докупи. Не можна паркувати Bentley біля престижного клубу в Салоніках і водночас оподатковувати 8 тисяч євро на рік. В майбутньому таке більше не пройде…» Міністерство фінансів, яке перевіряє лікарів і адвокатів в Афінах, використовує космічні мапи Гугла для сканування літніх вілл у передмісті Афін, щоб порахувати басейни, які податкові інспектори використовують як індикатор багатства.
Якщо уряд прем’єр міністра Греції Георгія Папандреу підтримуватиме тиск на неплатників податків, то можна буде сподіватися послаблення страхів щодо банкрутства Греції й говорити про можливість її реформування. Люкас Цукаліс, професор Афінського університету і радник президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозо, каже, що застосування суворих заходів є суттєвим елементом очищення. «Якщо греки побачать, що кого потрібно покарали, вони сприймуть сувору програму заходів як справедливу», – відзначив професор.
Драма в Греції розпочалася в жовтні минулого року, коли соціаліст Папандреу повідомив грекам про те, що фінанси країни в набагато гіршому стані, ніж декларувалося попереднім правим урядом. Тоді прем’єр-міністром Греції був Костас Караманліс, лідер партії «Нова демократія». Він покинув свій пост після нищівної поразки його партії на парламентських виборах, що відбулися 4 жовтня 2009 року. Папандреу сказав, що Греція матиме річний дефіцит бюджету в 12,7% від ВВП. Це в два рази більше, ніж заявляв попередній уряд і в чотири рази більше офіційно допустимого ліміту для єврозони. Боргів накопичено на 300 млрд. євро, що перевищує ВВП Греції. Оскільки грецькі єврооблігації почали падати, Єврокомісія послала до Греції аудиторів, які вияснили, що справжня цифра дефіциту бюджету була ще гіршою, – майже 14 %.
Американський науковець Роберт Каплан вважає, що у грецької кризи глибші причини, ніж хтось тільки може собі уявити, – і має на увазі географію Греції. ЄС з його поділом на північ і південь ігнорує історичну тріщину між сходом і заходом. ЄС ігнорує «кордон між Римом і Візантією», пізніше – між процвітаючою імперією Габсбургів і бідною Турецькою імперією. Економіка Греції – крихітна, всього 3% від загальноєвропейської. Бідні сільськогосподарські землі Греції, закритість від зростаючої торгівлі північно-західної Європи, слабкий розвиток середнього класу зробили своє. До того ж Греція була соціально поляризована на багатих і бідних. Невипадково, що за минулі 50 років у грецькій політиці домінували тільки сімейства Караманлісів і Папандреу, відзначає Каплан.
Громадянська війна в Греції 1946–1949 років між комуністами і консервативними силами, гостра поляризація політичного життя, режим «чорних полковників» 1967–1974 років – все це заважало розвитку в Греції апарату сучасної держави, пише Бронмен Меддокс у своїй статті. Теперішній борг Греції, на його думку, уходить корінням в 1980-ті роки. У 1981 році прем’єр міністром Греції став Андреас Папандреу – батько сьогоднішнього прем’єр міністра Георгіуса Папандреу. Андреас Папандреу, який був на вершині політичного олімпу Греції півтора десятка років, вирішив будувати в Греціїї соціал-демократичну країну – щоб греки назавжди забули травматичні епізоди своєї історії.
Він створив державний сектор, який зовсім не відповідає європейським стандартам. Робочий день працівників – з 7:30 до 14:30, двічі на рік – премії у розмірі місячної зарплати. Виходити на пенсію можна в 53 роки. Всього бюджетників більше мільйона при населенні 10,7 млн. Звичайний технік на державній залізниці отримує «чистими» ?2 тис., машиніст локомотива — ?7 тисяч. Звільнити неможливо – вони держслужбовці. З сільськогосподарської країни Греція перетворилася на країну чиновників. І з кожним роком їхня армія зростала. Їх більше, ніж в Голандії і Бельгії разом взятих.
У масових акціях протесту і демонстраціях переважно брали участь працівники держсектора – адже вони хочуть зберегти свої високі доходи і гарні умови праці. Як писали грецькі газети, сьогодні прем’єр міністр має «вбити» політику свого батька, якщо хоче врятувати країну.
Але цього буде недостатньо, вважає автор статті «Як греки зламали Європу». Корупція і ухиляння від податків пронизали всі сфери життя греків, і уряду дуже важко збирати гроші для бюджету. Заголовок в одній з грецьких газет виглядає як знущання: «Жодних податків – ми ж греки!» Робота «по-чорному», на думку експертів, складає 25% ВВП. Fakelaki (гроші в конверті) – норма грецького життя. В державних лікарнях лікарі навіть шантажують: не даси грошей – буду спочатку займатися іншими пацієнтами. Найбільш корумповані – відділи планування в міських адміністраціях. «Бюрократія просто душить, – відзначає професор Цукаліс. – Ми маємо капіталізм і радянську державу одночасно».
Греція дійшла до такого плачевного стану, коли в 1981 році ринулася вступати до Євросоюзу – на 14 років раніше багатших Австрії, Фінляндії і Швеції, на 5 років раніше Іспанії і Португалії, пише у своїй статті Бронмен Меддокс. У своєму зверненні на вступ до ЄС Греція використала тему і романтику давньої Геллади, згадуючи про «колиску демократії» і давність гелленської культури. Вступ до зони євро відбувся завдяки обману. Економіка Греції, що піднімалася через субсидії ЄС, щорічно зростала тільки на 3%. Греція не змогла виконати умови, поставлені Німеччиною щодо дефіциту та інфляції, які треба було виконати до запуску в обіг євро. Вона «досягла» необхідних показників тільки двома роками пізніше – завдяки фальсифікації. Наприклад, маючи бюджетний дефіцит 4,1% ВВП, заявила про 2%. Без цього Грецію не прийняли б, адже обов’язкова умова єврозони – не більше 3% дефіциту. Тепер вже відомо, що різні уряди Греції завжди подавали фальшиві звіти і махлювали з даними.
Як показало розслідування європейської статистичної служби «Євростат», в грецькому бюджеті не були відображені витрати на оборону в 1997–2003 років на загальну суму ?7,8 млрд. В результаті дефіцитний бюджет виявився на папері прибутковим. «Статистичним маскарадом» назвав грецьку звітність голова «Євростату» Вальтер Радермахер. Цікаво, чи раніше хтось здогадувався про брехливі цифри? «Ми підозрювали обман, вказували на нього, але зробити нічого не могли», – сказав Вальтер Радермахер. Адже політичному начальству в Брюсселі зручно було на все заплющувати очі, аби тільки не зіпсувати імідж ЄС та її єдиної валюти. Це показує також легковажність тих, хто хотів попри все бачити, як євро посилює своє домінування.
Коли Греція розкрила правду про стан своїх фінансів в жовтні минулого року, це спричинило спочатку тривогу, а потім паніку на ринках облігацій. Боялися, що Греція не зможе погасити десятки мільярдів, тому не хотіли позичити ще 45 мільярдів євро на покриття витрат до кінця року. Банкіри почали розмови про дефолт і реструктуризацію. Навіть було порушено велике табу – заговорили про те, що Греція може залишити єврозону. Деякі німецькі політики оголосили, що це – єдині ліки для Греції.
40-годинні переговори, що закінчилися о 2 ночі 10 травня в Брюсселі, ЄС, Європейський центробанк та МВФ вирішили разом виділити рятівні 750 млрд. євро: 440 млрд. євро – від країн єврозони, 60 млрд. – від ЄС (включаючи 10 млрд. фунтів стерлінгів Великої Британії) і до 250 млрд. євро від МВФ.
Прем’єр-міністр Греції Папандреу має спланувати зменшення дефіциту Греції до 3-4 % протягом трьох років, починаючи від урізання зарплат і пенсій і закінчуючи податковим тиском. Унього немає реальної опозиції, багато громадських лідерів підтримують його партію. Чи зможе Греція справді впоратися зі своїми проблемами? «Я маю сумніви – сказав Джозеф Акерман, виконавчий директор Deutsche Bank, який розробляв план порятунку. Інші застерігають, що скорочення призведуть до рецесії, що ускладнить виплати боргів.
Пересічним німцям не сподобався план порятунку Греції за рахунок їхніх коштів. Вони запитують: чому вони мають працювати до 67 років, щоб платити грекам, які йдуть на пенсію на 12 років раніше? Чому Німеччина має віддати 120 млрд. євро? «Ми знову дурні Європи», заявила високотиражна німецька газета «Більд».
Криза змінила погляди не тільки на євро, але й на сам Європейський Союз. Після довгих суперечок щодо Лісабонського договору багато хто сподівався, що ЄС знову зможе дивитися вперед. Натомість він може на роки зануритися в саміти з надзвичайних ситуацій та рятівні справи. Криза також показала, що майбутнє розширення зупинилося, оскільки вичерпалися ресурси і готовність багатших країн платити за бідні країни. Туреччина і Україна – обидві великі й бідні країни – мають дбати про перспективу близького партнерства з ЄС, і аж ніяк про повне членство.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта