Судячи з комплексу заходів і тексту програми, можна сказати, що візит голови РПЦ в рік виборів українського президента є швидше за все політтехнологічним. Він покликаний провести ревізію виборчих ресурсів РПЦ на території нашої країни, а також спроектувати різні моделі впливу Російського Православ’я на виборця. По-суті, це виключно політтехнологічні завдання.
Останнім часом в Російській Федерації посилилося неприродне зрощення Церкви і держави. Враховуючи неосталінізацію політичного процесу всередині Росії і істотний перекіс, що відбувається там, в діалозі між Церквою і державою, можна говорити про те, що цей візит є нічим іншим як експортом неосталінізму в Україну.
Кирило прагне бути Патріархом як українців, так і росіян, проте Російська Держава перейшла в режим тяжких тоталітарних умов. Україна ж як була, так і залишається демократичною. Чи не буде у такому разі його духовне служіння тут в Україні ознакою нав’язування політичної моди на сталінізм і східну деспотію? Мені здається, українська паства Кирила має абсолютно інші запити.
Позитивним сигналом для українського суспільства і свідченням його лояльності по відношенню до Української держави був би заклик до ієрархів УПЦ Московського Патріархату українізуватися. Якщо ж він цього не робить, то тоді візит Патріарха може стати імпульсом для абсолютно інших процесів. У нас як мінімум 55% громадян України ідентифікують себе як прихожан Київського Патріархату, тоді як, наприклад, маючи більшість приходів на території нашої країни, Московський Патріархат не має такої ж сильної внутрішньої самоідентифікації у своїх людей.
Заява, що передувала візиту Патріарха, про те, що автокефалії Української Церкви бажає всього лише «невеликий прошарок журналістів і політиків», по-суті є нічим іншим як надмірно емоційним сплеском політичних пристрастей громадянина Росії по прізвищу Гундяєв, а не добрим словом Архіпастиря. Ця заява свідчить про те, що Московський Патріархат програє Україну і тому за допомогою візиту керівника Церкви намагається зберегти свою нечисленну паству.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Візит Московського Патріарха є експортом неосталінізму в Україну
Світ:
Судячи з комплексу заходів і тексту програми, можна сказати, що візит голови РПЦ в рік виборів українського президента є швидше за все політтехнологічним. Він покликаний провести ревізію виборчих ресурсів РПЦ на території нашої країни, а також спроектувати різні моделі впливу Російського Православ’я на виборця. По-суті, це виключно політтехнологічні завдання.
09072505e.jpg
Останнім часом в Російській Федерації посилилося неприродне зрощення Церкви і держави. Враховуючи неосталінізацію політичного процесу всередині Росії і істотний перекіс, що відбувається там, в діалозі між Церквою і державою, можна говорити про те, що цей візит є нічим іншим як експортом неосталінізму в Україну.
Кирило прагне бути Патріархом як українців, так і росіян, проте Російська Держава перейшла в режим тяжких тоталітарних умов. Україна ж як була, так і залишається демократичною. Чи не буде у такому разі його духовне служіння тут в Україні ознакою нав’язування політичної моди на сталінізм і східну деспотію? Мені здається, українська паства Кирила має абсолютно інші запити.
Позитивним сигналом для українського суспільства і свідченням його лояльності по відношенню до Української держави був би заклик до ієрархів УПЦ Московського Патріархату українізуватися. Якщо ж він цього не робить, то тоді візит Патріарха може стати імпульсом для абсолютно інших процесів. У нас як мінімум 55% громадян України ідентифікують себе як прихожан Київського Патріархату, тоді як, наприклад, маючи більшість приходів на території нашої країни, Московський Патріархат не має такої ж сильної внутрішньої самоідентифікації у своїх людей.
Заява, що передувала візиту Патріарха, про те, що автокефалії Української Церкви бажає всього лише «невеликий прошарок журналістів і політиків», по-суті є нічим іншим як надмірно емоційним сплеском політичних пристрастей громадянина Росії по прізвищу Гундяєв, а не добрим словом Архіпастиря. Ця заява свідчить про те, що Московський Патріархат програє Україну і тому за допомогою візиту керівника Церкви намагається зберегти свою нечисленну паству.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта