В 2005-му році в болгарському політикумі відбувся своєрідний шок – до парламенту проходить націоналістична сила „Атака” з результатом у 8,93% голосів на тамтешніх виборів. У підсумку вони отримують четверту за розмірами фракцію у парламенті Болгарії – Народному зібранні. Після цього ця сила починає досягати ще більших результатів.
Передісторія успіху така: В 2003-му році маловідомий журналіст Волен Сидеров починає вести свою передачу під назвою „Атака” на каналі кабельного телебачення „СКАТ”, відомого своєю патріотичною спрямованістю. І ця програма починає завойовувати популярність серед болгар. Адже ведучий „Атаки” говорить те, про що корінні мешканці думали, але не наважувались сказати вголос – він розповідає про проблему турецької імміграції, про циганську злочинність, і висловлює власний рецепт вирішення цих питань – винуватців потрібно карати зі всією суворістю закону. Волен Сидеров говорить про потребу сильного і твердого керівництва державою, чим не вирізнялася болгарська влада, котра була неспроможна ефективно керувати. За власну безкомпромісну позицію щодо найболючіших тем у суспільстві ведучий „Атаки” зазнає цькувань з боку противників. Лине традиційний набір „характеристик” проти національно свідомих людей – В.Сидерова часто обвинувачують в расизмі, ксенофобії, дискримінації тощо. Проте передача „Атака” має успіх серед болгар, та й автор стає відомою постаттю в Болгарії.
Саме тому Волен Сидеров приймає рішення взяти участь у парламентських виборах, і вже не лише, як журналіст, а, як і політик відстоювати націоналістичні принципи. 17 квітня 2005 року, у столиці країни – місті Софія 500 делегатів ухвалюють рішення утворити партію „Атака”. Лідером обирають Волена Сидерова. Партія стрімко зростає і за кількістю членства, і за кількістю прихильників.
Проте у зв’язку з проблемами офіційної реєстрації, партія ухвалює рішення брати участь, як коаліція (аналог нашого поняття „блок”). З двох маловідомих партій утворюється передвиборча коаліція „Національне об’єднання „АТАКА””, або ж скорочено „Коаліція „АТАКА””.
Гаслом коаліції стало „Българи, да си върнем България!”, що у перекладі означає „Болгари, вернімо собі Болгарію!”
"Націоналіст – це людина, яка дуже любить свою батьківщину. Ми хочемо відплати, ревізії, повернення нерухомості, які прибрав до своїх рук цар-прем'єр. Ми живемо в країні, де цигани безкарно тероризують болгар – з цим треба покінчити!" – зазначав у одному з передвиборних виступів пан Сидеров.
Виборча кампанія була важкою, адже фактично „АТАКА” перебувала в стані інформаційної, медійної блокади, за вийнятком телебачення „СКАТ”. Та й тамтешні соціологічні опитування, рейтинги давали націоналістам завідомо „непрохідний” відсоток.
Попри це, представники титульної нації Болгарії повірили молодій націоналістичній силі, і віддали їй майже 9 відсотків своїх голосів. Для лівих, лібералів та головних ідейних опонентів „АТАКИ” – протурецького „Руху за права та свободи” це стало справжньою несподіванкою. В результаті виборів 25 червня 2005 року „Коаліція „АТАКА”” отримує 21 мандат, і формує четверту за розмірами фракцію у болгарському парламенті – Народному зібранні 40-го скликання.
„...За цей 8-літній період був скоєний гігантський геноцид болгарської нації. Через іноземні, ворожі Болгарії фактори в перспективі від нашого народу може залишитись 3,5-4 мільйони жителів. Таким є план болгарофобів, і цей план вже виконується прямо перед нашими очима. Якщо хтось мене запитає, то я відверто скажу: як забирають у болгар право бути господарями у власній державі, як залишають вмирати у злиднях і відсутності медикаментів та медичного обслуговування, як страждають від терору циганських банд, котрі щоденно нападають, грабують, ґвалтують, заражають болгарську націю, після чого свідомо ніхто не шукає винуватців злочинів, скоєних цими угруповуваннями, бо є вказівка ззовні - не розслідувати злочини цих меншин. Метою є те, щоби болгари жили у страху, були зневіреними, роздробленими, покірними. Сотні тисяч хронічних хворих вмирають, тому що мафіозні угруповування у вчорашній владі створили тіньові схеми за рахунок життя и здоров’я болгар. Адже родичі попереднього міністра навколишнього середовища контролюють обіг ліків, призначених хворим на рак, і через це ліків немає, і сотні тисяч болгар, що страждають від раку, зараз перебувають у постійних муках, у стані повільної агонії...” – зазначив Волен Сидеров у промові на першому ж засіданні парламенту:
Вже після виборів, у липні було зареєстровано саму партію „АТАКА”. В парламенті практично всі противники „АТАКИ” об’єднуються у свому неприйнятті її. Фракція перебуває в опозиції.
Рішення йти на вибори у форматі коаліції зіграло пізніше свою негативну роль для Волена Сидерова і його партії. Через власні амбіції, скоріш за все підігрівані ідейними опонентами націоналістів, більш помірковані і маловідомі „союзники” по коаліції починають ставити партії „АТАКА” ультиматуми і звинувачення, зокрема в „ультраправій ксенофобській політиці”, „підтримці нацистської і расистської агітації” тощо. В результаті цих подій В.Сидерова позбавили права представляти „Коаліцію „АТАКА””.
Після цього розриву парламентська група націоналістичної партії „АТАКА” зараз складає 11 депутатів, серед них – 1 голова, і 4 заступники голів парламентських комісій. І все ж таки, попри всі негаразди, Сидеров і очолювана ним сила пробили тріщину в політичній системі країни, чому свідчення – подальші події.
На початку 2006-го року „АТАКА” збирає у Софії 50-тисячний мітинг. Цього ж року у Болгарії мали відбутися вибори Президента. Націоналісти висувають Волена Сидерова, як свого кандидата на цей пост, і Павела Шопова, як кандидата у віце-президенти. Сидеров – головний опонент діючого президента Георгія Пирванова. Проти лідера „АТАКИ” застовується очевидний дискримінаційно-репресивний тиск мас-медіа. Пирванов боїться вступати в дебати з Сидеровим. 22 жовтня 2006-го року відбуваються президентські вибори, де вони здобувають 21,48% голосів – другий результат. Через малу явку на дільниці (менше 50%) згідно болгарського законодавства призначається другий тур виборів.
Занепокоїлись таким результатом й іноземні, наднаціональні структури. Для прикладу - ніби-то права Європейська Народна Партія прямо закликає голосувати за свого ідейного опонента Пирванова, відомого своїми лівими поглядами.
Під час другого туру пара Сидеров-Шопов набирає 24,05% голосів виборців, і програє. На цих виборах відбувались надзвичайно багато порушень, спрямованих проти націоналістичного кандидата, які були задокументовані, проте за які ніхто не поніс належну кару. Серед прикладів таких порушень – численні випадки подвійного голосування за опонента націоналістичного кандидата – діючого Президента, голосування туристів, турецьких громадян, осіб без громадянства і просто нелегальних мігрантів. Як зазначає сам Волен Сидеров – „болгарська мафія призначила Пирванова на другий термін”.
Багато хто, зокрема дослідники і політичні оглядачі проводили аналогію з президентськими виборами 2002-го року у Франції, де націоналіст Жан Марі Ле Пен теж вийшов у другий тур проти діючого президента Жака Ширака, хоча і програв. Все ж таки, це був значний успіх – кількість голосів порівняно з парламентськими виборами, виросла більш, ніж в 2 рази.
20-го травня 2007-го року у Болгарії мають пройти вибори власних представників до Європарламенту, тобто євродепутатів. „АТАКА” висуває власний список.
Варто відзначити і детальніше розповісти про першого номера цього списку Дімітера Стоянова. Він народився 1983-го року, і є прийомним сином Волена Сидерова, внуком відомого болгарського письменника-дисидента Радоя Раліна та правнуком Таньо Стоянова Куртєва – відомого учасника боротьби за звільнення від османського іга. Закінчив Італійський ліцей у Софії. Вже в 14 років бере участь у протестах, котрі призвели до падіння тодішнього соціалістичного уряду, а через 2 роки починає дописувати на політичні теми в газету „Монітор”. Вивчає право у найстарішому університеті Болгарії – Софійському університеті „святий Климент Охрідський”. В 2005-му стає одним із засновників партії „АТАКА”, де його обирають заступником Волена Сидерова. Стає наймолодшим депутатом тамтешнього парламенту. Його обирають на посаду заступника голови Комісії з питань європейської інтеграції. У тому ж році Стоянов стає спостерігачем у Європарламенті від Болгарії.
У 2006-му році в політикумі ЄС відбувся скандал. Дімітер вислав всім євродепутатам електронний лист, де виступив проти номінування напівциганки-напівєврейки з Угорщини Лівії Ярока „Парламентарем року-2006”. У листі він вказав:
„У моїй країні є десятки тисяч дівчат циганського походження, набагато красивіших за нагороджувану. Якщо Ви потрапите в потрібне місце, і в потрібний час, то можна купити одну з них (12-13 річну), котра стане твоєю люблячою дружиною. Найкращі з них коштують дуже дорого – до 5 тисяч євро! Це, безумовно, кримінальний злочин, порушення кількох статтей Кримінального кодексу, що карається тюремним ув’язненням. Але я сумніваюсь, що так звані організації по захисту ромських прав знають про ці факти, а насправвді їх це взагалі не цікавить. Називайте це, як забажаєте, проте їх цікавить лише прийняття антидискримінаційних законів, за рахунок яких вони можуть отримувати гроші на відміну від боротьби зі злочинності. Але це вже інша тема. Хоча...
Повернемося до питання номінації пані Ларока. Повірте мені, я бачив багато циганок в її віці, котрі в значно гіршому стані, ніж вона. Чому вона не розділяє цих жахливих страждань, котрі торкаються ромів з цілої Європи, бідності, безробіття і поганих умов життя? Гаразд, я вважаю, що Ви, як депутат Європарламенту повинні робити хоча б щось, що залежить від Вас. Хоча б виглядайте серйозною!
По-третє, вона вже отримала одну нагороду цього року. Проте яку? – Молодіжного лідера! Та цій шанованій пані 32 роки, ради Бога! Більшість молодіжних організацій приймають людей до 26-ти. Моя партія дещо ліберальніша щодо цього критерію– граничним є вік 30-ть років. Вельмишановна пані Ларока не підпадає ні під один, ні під інший вік. Я не знаю, можливо є інші критерії росту, і вона підпадає під один з них.
Саме з огляду на вищезазначені прични я не бажаю підтримувати міс Лівію Ларока у цій номінації. Попри це, я їй передаю свої найщиріші вітання, і бажаю їй успіху та удачі!”
І за цей лист на спостерігача Європарламенту Дімітера Стоянова накинулись зі звинуваченнями у расизмі, ксенофобії, нацизмі депутати Європарламенту і ЗМІ. Особливо постаралась вже вищезгадувана Європейська Народна Партія. Розпочалась процедура відкликання Стоянова з Європарламенту, проте не знайшлося легальних правових механізмів для цього. 1 січня 2007 року Стоянов стає тимчасовим депутатом Європарламенту.
Нарешті, 20-го травня відбуваються вибори до цієї структури ЄС, де „АТАКА” набирає 14,2%. В результаті постійними євродепутатами стають Дімітер Стоянов (до речі, наймолодший серед усіх євродепутатів), бізнесмен Славчо Бінєв і Десислав Чуколов. „Атаківці” спільно зі своїми колегами з інших країн Європи утворюють націоналістичну парламентську групу „Ідентичність. Традиція. Суверенітет”, і перебувають там до листопада, тобто до моменту, коли група перестає існувати внаслідок відсутності кворуму через вихід румунських представників з ІТС. Наразі представники „АТАКИ” є незалежними євродепутатами.
Найвищим керівним органом партії „АТАКА” є Центральний збір. Націоналісти мають власний партійний сайт та газету, молодіжне крило – „Националната младежка организация”, що в перекладі звучить, як „Національна молодіжна організація” (НМО).
Що ж до ідеології, то вона відображена у „20-ти точках” і „Програмовій схемі”. Зокрема у економічних питаннях „АТАКА” стоїть на принципах соціально орієнтованого капіталізму, у релігійних – на визнанні православ’я, як офіційної релігії Болгарії, щодо зовнішньополітичних аспектів, то партія за повний військовий нейтралітет. Націоналісти виступають проти новин на турецькій мові на державному телебаченні, що фінансується з бюджету, оскільки згідно тамтешньої конституції єдиною офіційною мовою є болгарська.
20 точок партії „АТАКА”
1. Болгарія є однонаціональна, монолітна держава, що не підлягає поділу ні за критерієм віри, ні за етнічним критерієм, ні за культурним критерієм. Відмінності походження чи віри не можуть бути поставлені вище національної належності. Той, хто відокремлює себе від болгарської нації і держави не може мати до них жодних претензій.
2. Офіційна мова в Болгарії є болгарська, і в національних ЗМІ, утримуваних з державного бюджету, не може вживатися інша мова. Діяльність етнічних партій і сепаратистських організацій заборонена, існують чіткі санкції за порушення цієї вимоги.
3. Діють суворі покарання за наругу над болгарськими національними святинями і образу Болгарії.
4. Здоров’я, суспільна безпека, освіта, духовне і матеріальне процвітання болгарської нації – це пріоритети номер один державної влади. Вони важливіші за участь у політичних, військових, чи інших міжнародних союзах.
5. Болгарська держава повинна всіма можливими засобами впливу забезпечувати здоров’я, суспільний порядок і умови для духовного і матеріального процвітання всіх.
6. Будь-який болгарський інвестор, підприємець і виробник має переваги перед будь-яким іноземним задля досягнення рівня життя, котрий відповідає середньоєвропейському. Болгарське виробництво, торгівля і банки мусять бути в болгарських руках.
7. Податки і доходи в Болгарії, мають відповідати можливостям і потребам болгарського населення, а не вимогам МВФ і Світового банку.
8. Приватизаційні угоди підлягають перегляду.
9. Держава допомагає болгарському бізнесу, незалежно від того державний він чи приватний, всередині країни і поза її межами.
10. Генеральний перегляд бюджетних схем і перерозподіл бюджету на користь болгарських громадян, а не управлінської верхівки. Скорочення адміністративного апарату.
11. Програма подолання демографічної кризи серед болгар.
12. Негайне виведення наших військ з Іраку.
13. Вихід з НАТО. Неучасть у військових блоках. Повний нейтралітет. Ніяких чужинецьких військових баз на болгарській території.
14. Референдуми зі всіх важливих питань, котрі стосуються життя більше 10% нації.
15. Болгарська земля сільськогосподарського призначення не продається чужинцям за жодних умов.
16. Перегляд закритих частин договорів з ЄС і зміна невигідних для Болгарії умов договорів. Розірвання угоди про закриття атомної електростанції Козлодуй.
17. Припинення болгарської залежності від МВФ і Світового банку.
18. Проведення операції „Чисті руки”. Розслідування щодо тих, хто розбагатів кримінальним шляхом, і всіх угод, укладених політиками, зокрема тих, що стосуються зовнішнього боргу Болгарії..
19. Конфіскація незаконно нажитого майна і створення за рахунок цього фонду безплатного медичного обслуговування. Створення правового визначення поняття „зрада нації”. Суд над зрадниками нації.
20. Законодавче встановлення мінімальної оплати праці, котра нараховується погодинно відповідно до середньоєвропейського рівня.
Повернемо Болгарію болгарам!
Болгарські націоналісти, попри цькування і наклепи з боку своїх противників, впевнено крокують вперед. І я впевнений, що їх золотий час ще попереду.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Сучасний болгарський націоналізм: Българи, да си върнем България!
Світ:
08053535a.jpg
Передісторія успіху така: В 2003-му році маловідомий журналіст Волен Сидеров починає вести свою передачу під назвою „Атака” на каналі кабельного телебачення „СКАТ”, відомого своєю патріотичною спрямованістю. І ця програма починає завойовувати популярність серед болгар. Адже ведучий „Атаки” говорить те, про що корінні мешканці думали, але не наважувались сказати вголос – він розповідає про проблему турецької імміграції, про циганську злочинність, і висловлює власний рецепт вирішення цих питань – винуватців потрібно карати зі всією суворістю закону. Волен Сидеров говорить про потребу сильного і твердого керівництва державою, чим не вирізнялася болгарська влада, котра була неспроможна ефективно керувати. За власну безкомпромісну позицію щодо найболючіших тем у суспільстві ведучий „Атаки” зазнає цькувань з боку противників. Лине традиційний набір „характеристик” проти національно свідомих людей – В.Сидерова часто обвинувачують в расизмі, ксенофобії, дискримінації тощо. Проте передача „Атака” має успіх серед болгар, та й автор стає відомою постаттю в Болгарії.
Саме тому Волен Сидеров приймає рішення взяти участь у парламентських виборах, і вже не лише, як журналіст, а, як і політик відстоювати націоналістичні принципи. 17 квітня 2005 року, у столиці країни – місті Софія 500 делегатів ухвалюють рішення утворити партію „Атака”. Лідером обирають Волена Сидерова. Партія стрімко зростає і за кількістю членства, і за кількістю прихильників.
Проте у зв’язку з проблемами офіційної реєстрації, партія ухвалює рішення брати участь, як коаліція (аналог нашого поняття „блок”). З двох маловідомих партій утворюється передвиборча коаліція „Національне об’єднання „АТАКА””, або ж скорочено „Коаліція „АТАКА””.
Гаслом коаліції стало „Българи, да си върнем България!”, що у перекладі означає „Болгари, вернімо собі Болгарію!”
"Націоналіст – це людина, яка дуже любить свою батьківщину. Ми хочемо відплати, ревізії, повернення нерухомості, які прибрав до своїх рук цар-прем'єр. Ми живемо в країні, де цигани безкарно тероризують болгар – з цим треба покінчити!" – зазначав у одному з передвиборних виступів пан Сидеров.
Виборча кампанія була важкою, адже фактично „АТАКА” перебувала в стані інформаційної, медійної блокади, за вийнятком телебачення „СКАТ”. Та й тамтешні соціологічні опитування, рейтинги давали націоналістам завідомо „непрохідний” відсоток.
Попри це, представники титульної нації Болгарії повірили молодій націоналістичній силі, і віддали їй майже 9 відсотків своїх голосів. Для лівих, лібералів та головних ідейних опонентів „АТАКИ” – протурецького „Руху за права та свободи” це стало справжньою несподіванкою. В результаті виборів 25 червня 2005 року „Коаліція „АТАКА”” отримує 21 мандат, і формує четверту за розмірами фракцію у болгарському парламенті – Народному зібранні 40-го скликання.
„...За цей 8-літній період був скоєний гігантський геноцид болгарської нації. Через іноземні, ворожі Болгарії фактори в перспективі від нашого народу може залишитись 3,5-4 мільйони жителів. Таким є план болгарофобів, і цей план вже виконується прямо перед нашими очима. Якщо хтось мене запитає, то я відверто скажу: як забирають у болгар право бути господарями у власній державі, як залишають вмирати у злиднях і відсутності медикаментів та медичного обслуговування, як страждають від терору циганських банд, котрі щоденно нападають, грабують, ґвалтують, заражають болгарську націю, після чого свідомо ніхто не шукає винуватців злочинів, скоєних цими угруповуваннями, бо є вказівка ззовні - не розслідувати злочини цих меншин. Метою є те, щоби болгари жили у страху, були зневіреними, роздробленими, покірними. Сотні тисяч хронічних хворих вмирають, тому що мафіозні угруповування у вчорашній владі створили тіньові схеми за рахунок життя и здоров’я болгар. Адже родичі попереднього міністра навколишнього середовища контролюють обіг ліків, призначених хворим на рак, і через це ліків немає, і сотні тисяч болгар, що страждають від раку, зараз перебувають у постійних муках, у стані повільної агонії...” – зазначив Волен Сидеров у промові на першому ж засіданні парламенту:
Вже після виборів, у липні було зареєстровано саму партію „АТАКА”. В парламенті практично всі противники „АТАКИ” об’єднуються у свому неприйнятті її. Фракція перебуває в опозиції.
Рішення йти на вибори у форматі коаліції зіграло пізніше свою негативну роль для Волена Сидерова і його партії. Через власні амбіції, скоріш за все підігрівані ідейними опонентами націоналістів, більш помірковані і маловідомі „союзники” по коаліції починають ставити партії „АТАКА” ультиматуми і звинувачення, зокрема в „ультраправій ксенофобській політиці”, „підтримці нацистської і расистської агітації” тощо. В результаті цих подій В.Сидерова позбавили права представляти „Коаліцію „АТАКА””.
Після цього розриву парламентська група націоналістичної партії „АТАКА” зараз складає 11 депутатів, серед них – 1 голова, і 4 заступники голів парламентських комісій. І все ж таки, попри всі негаразди, Сидеров і очолювана ним сила пробили тріщину в політичній системі країни, чому свідчення – подальші події.
На початку 2006-го року „АТАКА” збирає у Софії 50-тисячний мітинг. Цього ж року у Болгарії мали відбутися вибори Президента. Націоналісти висувають Волена Сидерова, як свого кандидата на цей пост, і Павела Шопова, як кандидата у віце-президенти. Сидеров – головний опонент діючого президента Георгія Пирванова. Проти лідера „АТАКИ” застовується очевидний дискримінаційно-репресивний тиск мас-медіа. Пирванов боїться вступати в дебати з Сидеровим. 22 жовтня 2006-го року відбуваються президентські вибори, де вони здобувають 21,48% голосів – другий результат. Через малу явку на дільниці (менше 50%) згідно болгарського законодавства призначається другий тур виборів.
Занепокоїлись таким результатом й іноземні, наднаціональні структури. Для прикладу - ніби-то права Європейська Народна Партія прямо закликає голосувати за свого ідейного опонента Пирванова, відомого своїми лівими поглядами.
Під час другого туру пара Сидеров-Шопов набирає 24,05% голосів виборців, і програє. На цих виборах відбувались надзвичайно багато порушень, спрямованих проти націоналістичного кандидата, які були задокументовані, проте за які ніхто не поніс належну кару. Серед прикладів таких порушень – численні випадки подвійного голосування за опонента націоналістичного кандидата – діючого Президента, голосування туристів, турецьких громадян, осіб без громадянства і просто нелегальних мігрантів. Як зазначає сам Волен Сидеров – „болгарська мафія призначила Пирванова на другий термін”.
Багато хто, зокрема дослідники і політичні оглядачі проводили аналогію з президентськими виборами 2002-го року у Франції, де націоналіст Жан Марі Ле Пен теж вийшов у другий тур проти діючого президента Жака Ширака, хоча і програв. Все ж таки, це був значний успіх – кількість голосів порівняно з парламентськими виборами, виросла більш, ніж в 2 рази.
20-го травня 2007-го року у Болгарії мають пройти вибори власних представників до Європарламенту, тобто євродепутатів. „АТАКА” висуває власний список.
Варто відзначити і детальніше розповісти про першого номера цього списку Дімітера Стоянова. Він народився 1983-го року, і є прийомним сином Волена Сидерова, внуком відомого болгарського письменника-дисидента Радоя Раліна та правнуком Таньо Стоянова Куртєва – відомого учасника боротьби за звільнення від османського іга. Закінчив Італійський ліцей у Софії. Вже в 14 років бере участь у протестах, котрі призвели до падіння тодішнього соціалістичного уряду, а через 2 роки починає дописувати на політичні теми в газету „Монітор”. Вивчає право у найстарішому університеті Болгарії – Софійському університеті „святий Климент Охрідський”. В 2005-му стає одним із засновників партії „АТАКА”, де його обирають заступником Волена Сидерова. Стає наймолодшим депутатом тамтешнього парламенту. Його обирають на посаду заступника голови Комісії з питань європейської інтеграції. У тому ж році Стоянов стає спостерігачем у Європарламенті від Болгарії.
У 2006-му році в політикумі ЄС відбувся скандал. Дімітер вислав всім євродепутатам електронний лист, де виступив проти номінування напівциганки-напівєврейки з Угорщини Лівії Ярока „Парламентарем року-2006”. У листі він вказав:
„У моїй країні є десятки тисяч дівчат циганського походження, набагато красивіших за нагороджувану. Якщо Ви потрапите в потрібне місце, і в потрібний час, то можна купити одну з них (12-13 річну), котра стане твоєю люблячою дружиною. Найкращі з них коштують дуже дорого – до 5 тисяч євро! Це, безумовно, кримінальний злочин, порушення кількох статтей Кримінального кодексу, що карається тюремним ув’язненням. Але я сумніваюсь, що так звані організації по захисту ромських прав знають про ці факти, а насправвді їх це взагалі не цікавить. Називайте це, як забажаєте, проте їх цікавить лише прийняття антидискримінаційних законів, за рахунок яких вони можуть отримувати гроші на відміну від боротьби зі злочинності. Але це вже інша тема. Хоча...
Повернемося до питання номінації пані Ларока. Повірте мені, я бачив багато циганок в її віці, котрі в значно гіршому стані, ніж вона. Чому вона не розділяє цих жахливих страждань, котрі торкаються ромів з цілої Європи, бідності, безробіття і поганих умов життя? Гаразд, я вважаю, що Ви, як депутат Європарламенту повинні робити хоча б щось, що залежить від Вас. Хоча б виглядайте серйозною!
По-третє, вона вже отримала одну нагороду цього року. Проте яку? – Молодіжного лідера! Та цій шанованій пані 32 роки, ради Бога! Більшість молодіжних організацій приймають людей до 26-ти. Моя партія дещо ліберальніша щодо цього критерію– граничним є вік 30-ть років. Вельмишановна пані Ларока не підпадає ні під один, ні під інший вік. Я не знаю, можливо є інші критерії росту, і вона підпадає під один з них.
Саме з огляду на вищезазначені прични я не бажаю підтримувати міс Лівію Ларока у цій номінації. Попри це, я їй передаю свої найщиріші вітання, і бажаю їй успіху та удачі!”
І за цей лист на спостерігача Європарламенту Дімітера Стоянова накинулись зі звинуваченнями у расизмі, ксенофобії, нацизмі депутати Європарламенту і ЗМІ. Особливо постаралась вже вищезгадувана Європейська Народна Партія. Розпочалась процедура відкликання Стоянова з Європарламенту, проте не знайшлося легальних правових механізмів для цього. 1 січня 2007 року Стоянов стає тимчасовим депутатом Європарламенту.
Нарешті, 20-го травня відбуваються вибори до цієї структури ЄС, де „АТАКА” набирає 14,2%. В результаті постійними євродепутатами стають Дімітер Стоянов (до речі, наймолодший серед усіх євродепутатів), бізнесмен Славчо Бінєв і Десислав Чуколов. „Атаківці” спільно зі своїми колегами з інших країн Європи утворюють націоналістичну парламентську групу „Ідентичність. Традиція. Суверенітет”, і перебувають там до листопада, тобто до моменту, коли група перестає існувати внаслідок відсутності кворуму через вихід румунських представників з ІТС. Наразі представники „АТАКИ” є незалежними євродепутатами.
Найвищим керівним органом партії „АТАКА” є Центральний збір. Націоналісти мають власний партійний сайт та газету, молодіжне крило – „Националната младежка организация”, що в перекладі звучить, як „Національна молодіжна організація” (НМО).
Що ж до ідеології, то вона відображена у „20-ти точках” і „Програмовій схемі”. Зокрема у економічних питаннях „АТАКА” стоїть на принципах соціально орієнтованого капіталізму, у релігійних – на визнанні православ’я, як офіційної релігії Болгарії, щодо зовнішньополітичних аспектів, то партія за повний військовий нейтралітет. Націоналісти виступають проти новин на турецькій мові на державному телебаченні, що фінансується з бюджету, оскільки згідно тамтешньої конституції єдиною офіційною мовою є болгарська.
20 точок партії „АТАКА”
1. Болгарія є однонаціональна, монолітна держава, що не підлягає поділу ні за критерієм віри, ні за етнічним критерієм, ні за культурним критерієм. Відмінності походження чи віри не можуть бути поставлені вище національної належності. Той, хто відокремлює себе від болгарської нації і держави не може мати до них жодних претензій.
2. Офіційна мова в Болгарії є болгарська, і в національних ЗМІ, утримуваних з державного бюджету, не може вживатися інша мова. Діяльність етнічних партій і сепаратистських організацій заборонена, існують чіткі санкції за порушення цієї вимоги.
3. Діють суворі покарання за наругу над болгарськими національними святинями і образу Болгарії.
4. Здоров’я, суспільна безпека, освіта, духовне і матеріальне процвітання болгарської нації – це пріоритети номер один державної влади. Вони важливіші за участь у політичних, військових, чи інших міжнародних союзах.
5. Болгарська держава повинна всіма можливими засобами впливу забезпечувати здоров’я, суспільний порядок і умови для духовного і матеріального процвітання всіх.
6. Будь-який болгарський інвестор, підприємець і виробник має переваги перед будь-яким іноземним задля досягнення рівня життя, котрий відповідає середньоєвропейському. Болгарське виробництво, торгівля і банки мусять бути в болгарських руках.
7. Податки і доходи в Болгарії, мають відповідати можливостям і потребам болгарського населення, а не вимогам МВФ і Світового банку.
8. Приватизаційні угоди підлягають перегляду.
9. Держава допомагає болгарському бізнесу, незалежно від того державний він чи приватний, всередині країни і поза її межами.
10. Генеральний перегляд бюджетних схем і перерозподіл бюджету на користь болгарських громадян, а не управлінської верхівки. Скорочення адміністративного апарату.
11. Програма подолання демографічної кризи серед болгар.
12. Негайне виведення наших військ з Іраку.
13. Вихід з НАТО. Неучасть у військових блоках. Повний нейтралітет. Ніяких чужинецьких військових баз на болгарській території.
14. Референдуми зі всіх важливих питань, котрі стосуються життя більше 10% нації.
15. Болгарська земля сільськогосподарського призначення не продається чужинцям за жодних умов.
16. Перегляд закритих частин договорів з ЄС і зміна невигідних для Болгарії умов договорів. Розірвання угоди про закриття атомної електростанції Козлодуй.
17. Припинення болгарської залежності від МВФ і Світового банку.
18. Проведення операції „Чисті руки”. Розслідування щодо тих, хто розбагатів кримінальним шляхом, і всіх угод, укладених політиками, зокрема тих, що стосуються зовнішнього боргу Болгарії..
19. Конфіскація незаконно нажитого майна і створення за рахунок цього фонду безплатного медичного обслуговування. Створення правового визначення поняття „зрада нації”. Суд над зрадниками нації.
20. Законодавче встановлення мінімальної оплати праці, котра нараховується погодинно відповідно до середньоєвропейського рівня.
Повернемо Болгарію болгарам!
Болгарські націоналісти, попри цькування і наклепи з боку своїх противників, впевнено крокують вперед. І я впевнений, що їх золотий час ще попереду.
В тему:
В Болгарії з’явилася ультра-націоналістична партія “Атака”.
Побутова злочинність в Болгарії уособлюється з циганами
Болгарські небезпеки: турки, НАТО і Москва
Фашисти, фашисти, навколо фашисти
Лібералізм - це шизофренія в законі
Через два роки українців витіснять нелегали
Перспектива Серединної Європи
Слов'янський расизм
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта