Результати розкопок у центральній частині міста свідчать: ще тисячу років тому там існувала могутня слов’янська цивілізація.
Ще два місяці тому острозькі історики святкували перемогу: їм вдалося призупинити будівельні роботи у центрі Острога. Під час прокладання труб до майбутніх корпусів Острозької академії комунальники натикнулись на підвали 16-17 століття. Після ретельного огляду археологи натрапили на старовинні знахідки.
Богдан Прищепа, директор Рівненської філії державного підприємства «Охоронна археологічна служба»: «Виявилося, що ця ділянка була заселена слов`янами ще в 9-10 століттях, тобто початки Острога сягають тисячі років. Тут можуть бути дуже цікаві знахідки, пов`язані з ранньою історією Острога. Це унікальні архітектурні і археологічні пам`яткі, які треба не тільки дослідити, але й зберегти».
Археологи припускають: тисячу років тому на цій території між Горинню і Західним Бугом існувала потужна слов’янська цивілізація. Як докази - півсотні предметів побуту з розкопаного поселення.
Наприклад, кістяний гребінець 11-го століття, саме таким користувалися давні слов`янки. Він має так званий солярний орнамент, тобто прикрашений символами сонця. Щоправда, археологи наголошують: надто романтизувати таку знахідку не варто, адже слов`янські жінки не лише робили собі за допомогою нього гарні зачіски, але й позбавлялися паразитів.
Сигнал металошукача на розкопках лунає кілька разів за годину. Археологи тішаться новим знахідкам. Більшість з них датовані 17-м століттям – це предмети княжої доби. Цього разу до рук археологів потрапляє унікальна позолочена монета.
Василь Позіховський, археолог: «Серед тих звичайних мідних монет 17-го століття виявлений ось такий досить рідкий рахунковий жетон, яким користувалися міняйли. Вони доволі рідко трапляються, мені трапився вперше. Цікавий цей пфеніг тим, що він має підпис власника, в даному випадку це Дізель».
Розкопані предмети – мрія не лише істориків, але й колекціонерів, - кажуть археологи. Проте назвати ринкову вартість бодай однієї знахідки відмовляються. Спеціалісти стурбовані і тим, що тисячі безцінних свідчень так і залишаться під землею. На місці розкопок тривають будівельні роботи. І археологи не встигають за будівельниками.
Інна Білецька, Микола Василюк, Рівненська область, НТН.
Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...
Центром волинських слов’ян може бути стародавній Острог
Світ:
Ще два місяці тому острозькі історики святкували перемогу: їм вдалося призупинити будівельні роботи у центрі Острога. Під час прокладання труб до майбутніх корпусів Острозької академії комунальники натикнулись на підвали 16-17 століття. Після ретельного огляду археологи натрапили на старовинні знахідки.
Богдан Прищепа, директор Рівненської філії державного підприємства «Охоронна археологічна служба»: «Виявилося, що ця ділянка була заселена слов`янами ще в 9-10 століттях, тобто початки Острога сягають тисячі років. Тут можуть бути дуже цікаві знахідки, пов`язані з ранньою історією Острога. Це унікальні архітектурні і археологічні пам`яткі, які треба не тільки дослідити, але й зберегти».
Археологи припускають: тисячу років тому на цій території між Горинню і Західним Бугом існувала потужна слов’янська цивілізація. Як докази - півсотні предметів побуту з розкопаного поселення.
Наприклад, кістяний гребінець 11-го століття, саме таким користувалися давні слов`янки. Він має так званий солярний орнамент, тобто прикрашений символами сонця. Щоправда, археологи наголошують: надто романтизувати таку знахідку не варто, адже слов`янські жінки не лише робили собі за допомогою нього гарні зачіски, але й позбавлялися паразитів.
Сигнал металошукача на розкопках лунає кілька разів за годину. Археологи тішаться новим знахідкам. Більшість з них датовані 17-м століттям – це предмети княжої доби. Цього разу до рук археологів потрапляє унікальна позолочена монета.
Василь Позіховський, археолог: «Серед тих звичайних мідних монет 17-го століття виявлений ось такий досить рідкий рахунковий жетон, яким користувалися міняйли. Вони доволі рідко трапляються, мені трапився вперше. Цікавий цей пфеніг тим, що він має підпис власника, в даному випадку це Дізель».
Розкопані предмети – мрія не лише істориків, але й колекціонерів, - кажуть археологи. Проте назвати ринкову вартість бодай однієї знахідки відмовляються. Спеціалісти стурбовані і тим, що тисячі безцінних свідчень так і залишаться під землею. На місці розкопок тривають будівельні роботи. І археологи не встигають за будівельниками.
Інна Білецька, Микола Василюк,
Рівненська область, НТН.
Зверніть увагу
Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта