Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Продовження політичної кризи чи Конституційна Асамблея?

Так називався «круглий стіл», що відбувся 12 жовтня 2007 р. в приміщенні прес-центру ЛігаБізнесІнформ. Його організаторами виступили Лабораторія законодавчих ініціатив, Центр політико-правових реформ та ЛІГАБізнесІнформ

На обговорення було винесено такі питання:

- Чому потрібна Конституційна Асамблея? (природа політичної кризи та способи її подолання)

- Яким чином обирати Конституційну Асамблею? (необхідні законодавчі зміни та виборча система).

- Роль громадянського суспільства та експертного середовища у Конституційному процесі.

Модератором «круглого столу» був Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва.

Ігор Коліушко, голова правління центру політико-правових реформ, відмітив, що сьогодні не можна жити в умовах ТАКОЇ Конституції і, що важливіше, ТАКОГО ставлення до Конституції. Один з теоретично можливих шляхів внесення змін – це якщо збереться сучасний політичний істеблішмент і спробує домовитись дотримуватись існуючої Конституції. Проте сьогодні – це відверто утопічний шлях. Тому треба думати про реалістичніші шляхи зміни Конституції. Наприклад, їх можна ухвалювати на референдумі. Проте для цього спочатку треба розробити текст Конституції, що виноситься на референдум. Тому І. Коліушко вважає за потрібне створення Конституційної комісії – невеликого діючого комітету з 10-15 фахівців.

На другому етапі скликається Конституційна Асамблея. Учасниками асамблеї можуть бути лише ті люди, що не братимуть потім участі в політичному житті, адже не можна доручати таку справу діючим політикам – вони всі зміни до Конституції розглядатимуть виключно у світлі політичної доцільності для своєї партії на поточний момент.

Нині діюча Конституція не передбачає такого органу, як Конституційна Асамблея. Але в світовій практиці вже неодноразово таке було. Отже бажано ухвалити закон про Конституційну Асамблею і передбачити прямі вибори до неї.

Анатолій Пінчук, президент Українського центру розвитку зовнішньоекономічних відносин, вважає, що вибори до Конституційної Асамблеї повинні проводитись трьома способами: 1) прямі вибори від громадян, 2) вибори від територіальних громад, 3) вибори від політичних сил.

Ігор Когут, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, відзначив, що не можна доручати писати Конституцію нині діючим політичним силам, адже це перетвориться в нестійкий політичний компроміс. Він також підтримав ідею створення Конституційної Асамблеї.

Євген Захаров, голова Українського гельсінської спілки, також вважає, що Конституція, яку може ухвалити Верховна Рада, буде просто політичним компромісом. Тому не парламент повинен затверджувати нову Конституцію. На його думку, функція Верховної Ради повинна обмежитись лише ухваленням закону про вибори до Конституційної Асамблеї. Він також відмітив необхідність широкого інформування громадськості про підготовку нової Конституції, широкого обговорення проекту, який повинні готувати справжні професіонали в Конституційній комісії. Лише після цього проект можна виносити на Конституційну Асамблею і потім на референдум.

Володимир Золотарьов, незалежний політичний аналітик, зауважив, що необхідно ставити перед собою надзавдання – тільки так можна чогось досягнути («щоб вдало стрибнути на метр, треба розігнатись так, ніби стрибатимете на три метри»). Тому з самого початку треба розглядати таку Конституцію, яка орієнтується на нові реалії сучасного світу, навіть якщо ніхто ще такого не робив.

Юрій Збітнєв, голова оргкомітету зі скликання Конституційних зборів, звернув увагу присутніх на те, що сьогодні ані Президент, ані парламент не прислухаються до сигналів про необхідність зміни Конституції, які йдуть від українського суспільства. Всі Конституції змінюються двома шляхами: або шляхом реформування, або шляхом революції. Створення Конституційної Асамблеї – це революційний шлях. Він нагадав про статтю 5 діючої Конституції, де сказано, що народ є джерелом права. «Я переконаний, що нам нічого не потрібно питати ні у Президента, ні у Верховної влади України. Якщо ми є представниками громадянського суспільства, ми повинні об’єднатися в оргкомітет» — зазначив він. Також він відзначив, що цей круглий стіл де-факто є початком створення і роботи такого комітету. Фактично це є початком створення нової «паралельної» держави, а стара просто сама відімре. Нова Конституція повинна базуватись на трьох основних принципах: 1) мета держави, 2) персональна відповідальність вищих посадових осіб за досягнення конституційної мети, 3) незалежний народний контроль за діяльністю держави. Також вона повинна орієнтуватись на перспективи розвитку України.

Анатолій Ткачук, голова Інституту громадянського суспільства, відзначив, що сьогодні політику в Україні визначає розкол між різними корпоративними групами, і «діюча Конституція» практично не діє. Він також підтримав ідею, що нову Конституцію повинна розробляти не Верховна Рада, а Конституційна комісія. Разом з тим він звернув увагу присутніх на те, що при виборах до Конституційної Асамблеї більшість громадян не розумітиме достеменно, до якого органу вони обирають своїх представників. Крім того, він вважає, що учасниками Конституційної Асамблеї мають бути не лише професійні юристи, але й моральні авторитети, які діятимуть за принципом «суду присяжних» під час роботи Конституційної Асамблеї. Тільки після цього проект нової Конституції можна буде виносити на референдум.

Андрій Єрмолаєв, директор Центру соціальних досліджень «Софія», вважає, що такий орган, як Конституційна Асамблея, обов’язково має бути створений. При тому він зазначив, що Конституційна Асамблея не може бути законодавчим органом. Її функція має обмежитись лише розробкою та обговоренням нової Конституції. «А що стосується законодавчого процесу, то це має бути компетенція вищого законодавчого органу – чи виносити його на референдум, отримавши «добро» глави держави і законодавців», зазначив він. Інакше, на його думку, в Україні може бути два законодавчих органи, що призведе до нових криз. Крім того, він звернув увагу на необхідність врахування в новій Конституції таких питань, як 1) проблема суверенітету та глобалізації, 2) проблема свободи і справедливості, 3) механізм забезпечення свобод.

Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу та безпеки МЦПД, також зазначив, що сьогодні не можна говорити про можливість політичного консенсусу в країні. Сьогодні громадянське суспільство слабке. Він пропонує експертам, що фактично вже розпочали процес підготовки до зміни Конституції, визначитись і скласти список тих цінностей, які потрібно буде закладати в нову Конституцію.

------------------------------------
В тему:

Юрій Збітнєв: «Ми повинні чинити тиск на владу, а не чекати, що вона буде нам щось пропонувати»

Нова Угода партії снайперів

Влада Парламенту є похідною від влади народу, а Конституцію має приймати народ

Перезаснування держави

Презентація Нового Суспільного Договору в прямому телеефірі

У Києві створено оргкомітет зі скликання Суверенних Конституційних Зборів за народною ініціативою

Полiтичнi партiї та органiзацiї, що не беруть участi у виборах, iнiцiюють скликання Конституцiйних зборiв

Новий Суспільний Договір

Новый Общественный Договор (рос.)

Дискусія про Новий Суспільний Договір


 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ласкаво просимо до церкви програмістів Aryan Softwerk

Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков

Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...

Останні записи