Український денар

Мінімальна зарплата в Україні менша, ніж у Палестині двотисячолітньої давності

Всі знають євангельську історію про 30 срібняків. В ніч з середи на четвер 22 березня 31 року «один із дванадцятьох, що звався Іуда Іскаріотський, пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би видати Ісуса. І каже: Що хочете мені дати, я вам його видам? Почувши це, вони зраділи й згодились дати йому гроші, і відважили йому тридцять срібняків».

В іудейській традиції 30 срібних сиклів — це символічна ціна раба. Згідно з задумом первосвящеників і фарисейської старшини, така сума мала б принизити Ісуса в очах «прогресивної громадськості». З іншого боку, це були немалі гроші. Один срібний сикль дорівнював 4 денарам. А ДЕНАР (denarius) — це мінімальна ДЕННА винагорода найманого робітника або римського солдата. Її вистачало, щоб людина нормально поїла для відновлення фізичних сил, нагодувала дітей, більш-менш пристойно одягнулася і розрахувалася за житло. Тому платити в день менше денара вважалося несправедливим і аморальним, бо це робило неможливим відновлення робочої сили, вело народ до вимирання.

Як повідомляють довідники, за один денар можна було купити невелику вівцю або 12 великих буханок хліба. Останнє можна легко перевірити. Євангелія розповідає, як одного разу зібрався натовп з 5 тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей. Ісус запропонував апостолам нагодувати цих людей хлібом. Апостол Филип швидко порахував, що для «легкого перекусу» потрібно не менше 200 денарів. Множимо на 12 — виходить, що за них можна було купити 2400 хлібів. Справді, цього б вистачило для угамування голоду навіть 10 тисячам. Отже пропорція «1 денар = 12 хлібів» була реальністю того часу. Тим більше, що число 12 (дюжина, тузінь) було дуже поширеним і традиційно вважалося «правильною», «природною» пропорцією.

Цікаво дослідити, скільки сьогодні вартує «український денар». З 1 липня 2007 року мінімальна місячна зарплата в Україні становить 440 гривень. Ділимо на 30 — виходить, що один денар становить 15 гривень, тобто 3 долари. Якщо буханка хліба в середньому коштує 2 гривні, то за «український денар» можна купити 7 хлібів. Майже вдвічі менше, ніж у Палестині 2 тисячі років тому! І це при тому, що життя тоді було значно дешевшим. Наприклад, місячна оренда дому становила близько 4 денарів. За 1 денар можна було влаштувати велику вечерю. Сьогодні ж за 15 гривень лише скромно пообідаєш.

Тепер можемо підрахувати, скільки «заробив» Іуда за сучасними українськими мірками, тобто якби йому заплатили убогими «українськими денарами». 30 срібняків — це 120 денарів. Множимо 120 денарів на 15. Виходить 1800 гривень, по курсу — 360 доларів США. Небагато.

Але ж Іуда жив не в розграбованій олігархами Україні, а в наддержаві античного світу. Римська імперія постійно воювала, для чого тримала професійну армію. На місяць простий римський легіонер отримував не менше 30 імперських денарів. Сучасною світовою наддержавою-імперією є США. Вона також постійно воює, для чого також тримає професійну армію. Нинішній американський новобранець щомісяця отримує приблизно 950 доларів, що лише на 50 доларів більше офіційно встановленого мінімуму. Ділимо на 30: американський імперський денар становить 30 доларів. Тобто він у 10 разів «важчий» за український.

Тож якщо рахувати «заробіток» Іуди за імперськими мірками, то 30 сиклів або 120 денарів — це 3600 доларів. У ті часи за 120 денарів він міг би купити вола. Сьогодні — пристойний мотоцикл або потриманий автомобіль.

У чому мораль цієї євангельської історії? Мається на увазі, з погляду фінансів.

По-перше, вона красномовно свідчить, що нинішня вартість «українського денара» штучно занижена в декілька разів. Звідси вражаюче збагачення владної верхівки на тлі загального зубожіння народу і руйнування технологічної інфраструктури країни. Навіть якщо брати за зразок життєвий стандарт Римської імперії двотисячолітньої давності, то мінімальна місячна зарплата в нас мала би бути не нижче 1000 гривень. Платити менше злочинно, бо не дає шансів для відновлення робочої сили, а тому веде народ до вимирання. Що й відбувається в Україні протягом останніх 16 років. А ті українці, що хочуть врятуватися від прихованого геноциду, втікають за кордон. Ми лише починаємо усвідомлювати, наскільки фундаментально нас обдерли.

По-друге, сама ідея денара дуже продуктивна, адже спрямована на гарантоване відтворення робочої сили. В майбутній українській державі доцільно запровадити «гетьманський денар» як мінімальну денну оплату, що дозволятиме працівнику відновлювати сили, розвиватися і продовжувати рід.

-----------------------------------
В тему:

Діалектика влади

Реформація: 25 пунктів

Третій Гетьманат

Нова Угода партії снайперів
 

Гравець: 
Ігор Каганець
 
Форум Підтримати сайт Довідка