14 листопада в офісі адміністрації ТзОВ “Ринок “Шувар” відбулася прес-конференція, яку власник ринку Роман Федишин провів у 19-й день після замаху на своє життя.
Нагадаємо, автомобіль Федишина “Мітцубісі” підірвали навпроти офісу ринку 26 жовтня. Пан Роман отримав незначні поранення.
Під час вибуху загинула випадкова перехожа – 14-річна Марійка Куцинда, яка того ранку йшла до ліцею.
Журналістів, які прийшли на прес-конференцію, зустрічали охоронці - бійці спецпідрозділу “Беркут”. Після замаху вони охороняють бізнесмена та членів його родини. Почувши про ранкове вбивство Богдана Дацка, охоронці посилили заходи безпеки: заглядали в сумки журналістів й обшукували кожного з репортерів. Пізніше Роман Федишин вибачився за дії охоронців, а також за те, що “не розповів жодної сенсації”.
Власник “Шувару”, розповів про те, чим займався останніми днями. Він проводив активні переговори з львівськими підприємцями про створення “Фонду захисту Львова”. “Спільно львівські підприємці володіють значно більшими фінансовими можливостями, ніж люди, які замовляють убивства бізнесменів”, – зазначив Р. Федишин. Отож варто зібрати у фонді відповідні кошти, які підуть, зокрема, на виплати суттєвих нагород кращим оперативникам та слідчим міліції.
Та журналістів більше цікавила не діяльність майбутнього фонду, а міркування Романа Федишина про причини замаху на його життя. Відповідаючи на запитання, Роман Федишин погодився назвати прізвища людей, які входять у засновники ТзОВ “Ринок “Шувар”. За словами Романа Федишина, більшість акцій належать йому та його дружині Наталії. 25 відсотками акцій володіє підприємець Андрій Чінчар, по 8 відсотків акцій знаходяться у власності Любові Бокало та Любові Доскоч. Журналісти тут же уточнили, що Любов Бокало – молодша сестра відомої народної депутатки-“регіоналки” Ганни Герман-Стеців. “Я не хотів би втрачати віру в людей, які мене оточують. Отож найменше припускаю версію, що замовляв моє вбивство хтось з найближчого кола”, – зауважив Роман Федишин. Він навідріз відмовився висувати будь-які версії замаху на своє життя. Лише зазначив, що вірить міліції, хоча й проводить паралельно розслідування власними силами. Коментуючи убивства львівських підприємців, Роман Федишин зазначив: “У списку вбитих підприємців лише українські прізвища. Ось і робіть висновки, кому вигідно їх вбивати...”.
Хроніка неоголошеної війни
1 квітня 2000 рік. На вулиці Китайській у Львові вбито власника автосалону “Мітцубісі” Андрія Двораківського.
20 грудня 2000 рік. Важко поранено власника ринку “Південний” Петра Писарчука.
22 жовтня 2001 рік. У центрі Львова розстріляли керівника фірм “Світанок” і “Технобуд” Богдана Опірського.
12 жовтня 2002 рік. Від отриманих при нападі на нього травм помер керівник фірми “Ореол – Трейдинг” Олег Кравчук.
17 жовтня 2002 рік. На вулиці Конотопській у Львові розстріляли директора ТзОВ “Еффа – Львів” Олександра Олехновича.
19 жовтня 2002 рік. На очах дружини розстрілюють директора ринку “Південний” Володимира Семенюка.
29 листопада 2005 рік. На виїзді з Брюховичів з автомата Калашникова розстріляли голову спостережної ради корпорації “ЕкоЛан” Степана Сенчука.
30 грудня 2005 рік. На вулиці І. Франка невідомі підпалили автомобіль начальника управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Ярослава Вовчака. Через кілька днів він помер від отриманих опіків.
26 жовтня 2006 рік. На вулиці Чукаріна у Львові підривають автомобіль власника ринку “Шувар” Романа Федишина.
14 листопада 2006 рік. Убито власника ТзОВ “Галімпекс – Склодзеркальний завод” Богдана Дацка.
Жоден з цих злочинів не розкритий.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Війна з Мордором – це наш Великий Потоп. Порятунком буде новий світогляд, народна держава-мережа та передові технології. Штучний інтелект став небезпечним конем без кучера, який виходить з-під...
Роман Федишин: «У списку вбитих підприємців лише українські прізвища»
Світ:
Під час вибуху загинула випадкова перехожа – 14-річна Марійка Куцинда, яка того ранку йшла до ліцею.
Журналістів, які прийшли на прес-конференцію, зустрічали охоронці - бійці спецпідрозділу “Беркут”. Після замаху вони охороняють бізнесмена та членів його родини. Почувши про ранкове вбивство Богдана Дацка, охоронці посилили заходи безпеки: заглядали в сумки журналістів й обшукували кожного з репортерів. Пізніше Роман Федишин вибачився за дії охоронців, а також за те, що “не розповів жодної сенсації”.
Власник “Шувару”, розповів про те, чим займався останніми днями. Він проводив активні переговори з львівськими підприємцями про створення “Фонду захисту Львова”. “Спільно львівські підприємці володіють значно більшими фінансовими можливостями, ніж люди, які замовляють убивства бізнесменів”, – зазначив Р. Федишин. Отож варто зібрати у фонді відповідні кошти, які підуть, зокрема, на виплати суттєвих нагород кращим оперативникам та слідчим міліції.
Та журналістів більше цікавила не діяльність майбутнього фонду, а міркування Романа Федишина про причини замаху на його життя. Відповідаючи на запитання, Роман Федишин погодився назвати прізвища людей, які входять у засновники ТзОВ “Ринок “Шувар”. За словами Романа Федишина, більшість акцій належать йому та його дружині Наталії. 25 відсотками акцій володіє підприємець Андрій Чінчар, по 8 відсотків акцій знаходяться у власності Любові Бокало та Любові Доскоч. Журналісти тут же уточнили, що Любов Бокало – молодша сестра відомої народної депутатки-“регіоналки” Ганни Герман-Стеців. “Я не хотів би втрачати віру в людей, які мене оточують. Отож найменше припускаю версію, що замовляв моє вбивство хтось з найближчого кола”, – зауважив Роман Федишин. Він навідріз відмовився висувати будь-які версії замаху на своє життя. Лише зазначив, що вірить міліції, хоча й проводить паралельно розслідування власними силами. Коментуючи убивства львівських підприємців, Роман Федишин зазначив: “У списку вбитих підприємців лише українські прізвища. Ось і робіть висновки, кому вигідно їх вбивати...”.
Хроніка неоголошеної війни
1 квітня 2000 рік. На вулиці Китайській у Львові вбито власника автосалону “Мітцубісі” Андрія Двораківського.
20 грудня 2000 рік. Важко поранено власника ринку “Південний” Петра Писарчука.
22 жовтня 2001 рік. У центрі Львова розстріляли керівника фірм “Світанок” і “Технобуд” Богдана Опірського.
12 жовтня 2002 рік. Від отриманих при нападі на нього травм помер керівник фірми “Ореол – Трейдинг” Олег Кравчук.
17 жовтня 2002 рік. На вулиці Конотопській у Львові розстріляли директора ТзОВ “Еффа – Львів” Олександра Олехновича.
19 жовтня 2002 рік. На очах дружини розстрілюють директора ринку “Південний” Володимира Семенюка.
29 листопада 2005 рік. На виїзді з Брюховичів з автомата Калашникова розстріляли голову спостережної ради корпорації “ЕкоЛан” Степана Сенчука.
30 грудня 2005 рік. На вулиці І. Франка невідомі підпалили автомобіль начальника управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Ярослава Вовчака. Через кілька днів він помер від отриманих опіків.
26 жовтня 2006 рік. На вулиці Чукаріна у Львові підривають автомобіль власника ринку “Шувар” Романа Федишина.
14 листопада 2006 рік. Убито власника ТзОВ “Галімпекс – Склодзеркальний завод” Богдана Дацка.
Жоден з цих злочинів не розкритий.
Зверніть увагу
Ельфійське пробудження – єдиний шанс врятуватися від бунту психопатів та штучного інтелекту (подкаст)