націонал-соціалізм

"Дев’ять мільйонів мають бути інкорпоровані у незалежну Україну, близько двох мільйонів повернуться до Німеччини й близько одного мільйона будуть приєднані до Литви, включно із мешканцями Вільно та оточуючої його території". - Лист анонімного “англійського германофіла Q” до британського Форін Офіс (Foreign Office) щодо найближчих військових планів А.Гітлера, його наміру нападу на Польщу, її поділу й створення незалежної держави України (витяг) - Грудень 1938 р.

У Вільнюсі 20 квітня, в день народження Адольфа Гітлера, в палаці профспілок невідомі вивісили прапори Третього Рейху.

Війна по-справжньому закінчується тільки тоді, коли оприлюднені її таємниці. Особистість Адольфа Гітлера надалі залишається однією з найбільших загадок XX століття. Отже, друга світова війна триває. То може час її завершити?

Люби свою Батьківщину понад усе! Будь-який побратим по нації, навіть найбідніший – це частка Німеччини, люби його як самого себе! Вір у світле майбутнє!

Промова Геббельса була присвячена оголошенню «тотальної війни» і одним з ключових питань в його промові було питання про соціальну справедливість під час війни: «…Тотальна війна стала справою всього німецького народу. Ніхто не має права ігнорувати висунуті нею вимоги. Мій заклик до тотальної війни від 30 січня був зустрінутий оглушливими оплесками. Тому я можу вас запевнити, що заходи, на які йде керівництво, перебувають у повній згоді з бажаннями німецького народу – як в тилу, так і на фронті. Народ готовий нести будь-яку ношу, аж до самої важкої, йти на будь-які жертви, якщо тільки це веде до великої мети – перемоги. [ Бурхливі оплески.] Це, природно, означає, що ноша повинна розподілятися порівну. [ Гучні схвалення.] Ми не можемо миритися з тією ситуацією, при якій тягар війни несе більша частина народу, в той час як його мала, пасивна частина намагається ухилитися від тягаря і відповідальності. Ті заходи, які ми прийняли, і ті заходи, які нам ще тільки належить прийняти, будуть наповнені духом націонал-соціалістичної справедливості. Ми не звертаємо уваги на клас або положення в суспільстві. Багаті і бідні, люди з вищих і нижчих шарів суспільства повинні розподіляти ношу порівну. Всі повинні виконувати свій обов'язок в цю важку хвилину – хочуть вони того чи ні».

Послана в Берлін 31 січня 1943 року з підвалу універмагу на колишній площі Героїв революції, в центрі зруйнованого Сталінграда, радіограма командування Шостої армії закінчувалася словами: «Вислухавши звернення Фюрера в нашому бункері, ми одностайно підняли руки для німецького вітання, можливо, в останній раз». Армія капітулювала. Був оголошений триденний державний траур. За розпорядженням Геббельса газети вийшли в чорних рамках. Радіопередачі починалися з глухого барабанного бою. «Фюрер надіслав до мене Бормана, щоб обговорити всебічно питання про тотальну війну. При всій серйозності обговорюваної теми для мене це – справжній тріумф: я констатую, що всі мої думки і побажання, які я невпинно висуваю ось уже півтора року, тепер одним поштовхом належить втілити в дійсність», – записав Йозеф Геббельс у своєму щоденнику. 14 лютого міністр пропаганди надиктував перші начерки промови, яка повинна була стати справжнім шедевром. І сьогодні вона вважається найбільш відомою промовою Геббельса. Він неодноразово переробляв текст і деякі занадто гострі моменти промови пом'якшив. Фрагменти, що стосуються зовнішньополітичних питань, він обговорив з дипломатами Вильгельмштрассе. У цей день все повинно було пройти без сучка і задирки. Грандіозний пропагандистський захід у Палаці спорту почався о п'ятій годині вечора18 лютого. У залі знаходилося 14 тисяч осіб. Широкий прохід, трибуна, прапори зі свастикою, гасло на всю стіну над головою оратора: «Тотальна війна – найкоротша війна!» Геббельс енергійно і з рішучим виразом обличчя підійшов до трибуни і почав свою знамениту промову, яка тривала 109 хвилин…

Ми вже не віримо у пролетарську волю до солідарності. Ми вже не віримо ні у світову революцію, ні в порятунок світу. Ми не віримо ні в що інше, окрім нашої власної сили. У неї ми віримо усе палкіше з цілковитим фанатизмом, з усією волею до майбутнього, яка горить в нас. Ніхто не врятує нас, окрім нас самих. Якщо хтось вважає, що зможе це зробити, ми не захочемо, бо ми гордо віримо, що можемо зробити це самі. Ми соціалісти, германські соціалісти. Ми не хочемо бути показними. Ми не задоволені переконанням. Ми хочемо зміцнити і поглибити переконання працею і невтомним прагненням.

Штурмові загони – це націонал-соціалістична революція! Виступ рейхсміністра, начальника штабу СА Ернста Рема перед дипломатичним корпусом та іноземними журналістами 18 квітня 1934 року

Наразі книга посідає друге місце в списку бестселерів серед художньої літератури тижневика Der Spiegel, який вважається авторитетом у німецьких літературних колах .

Індустріальна реформа Леніна явно показує, що більшовизм фактично є не чим іншим, як пішаком у руках капіталу. Він є усього лише стадією, спрямованою на абсолютний диктат товарної біржі. Аналізуючи Леніна і його промислову реформу, ми, таким чином, бачимо, що з цього боку порятунку для німецького народу чекати не доводиться, оскільки комунізм, марксизм, в якості союзників єврейських шахраїв з фондової біржі, ніколи не бажали справжньої свободи. Їм потрібні покірні раби для їх системи експлуатації, для їх планів підкорити світ, а не вільні люди. Дійсно, справжня свобода наближає їх кінець.

Пауль Йозеф Геббельс був високоосвіченим інтелектуалом. Отримавши католицьку стипендію, він відвідував заняття в університетах Бонна, Фрайбурга, Вюрцбурга, Кельна, Франкфурта, Мюнхена і Берліна, де вивчав філософію, історію, літературу і мистецтво, а також латинську та грецьку мови. У 1921 році, у віці 24-х років, Геббельс отримав ступінь доктора філософії в Гейдельберзі. У 1922 р. Геббельс вперше почув промову Гітлера, приєднався до націонал-соціалістичного руху, вступив в партію. Через три роки почалася його стрімка кар'єра – вже з 1926 року він стає самим відданим соратником Гітлера, який у жовтні призначає Геббельса гауляйтером Берліна. Берлін в той час вважався «червоним», оскільки більшість виборців в цьому місті становили соціалісти і комуністи. і Геббельс, почавши з нуля, всього за рік з невеликим перетворився в одну з знаменитостей партії, безстрашно виконуючи свої обов'язки. Маючи гнучкий розум і складний неврастенічний характер, Йозеф Геббельс був пристрасним оратором і виголосив значну кількість промов, які дають яскраву характеристику його політичній діяльності.

Це було перше і винятково важливе для всієї подальшої політичної кар’єри Гітлера нагромадження досвіду психологічного впливу на слухачів. Хоча він і залишався у званні єфрейтора, призначення Гітлера офіцером-пропагандистом агітаційної команди рейхсверу означало для нього своєрідну «атестацію» на приналежність до офіцерського корпусу.

Сталін не такий цікавий, як Муссоліні, і не має нічого спільного з таким цікавим типом, який представлений Гітлером, типом шамана, людини-міфу. Влада Гітлера не політична, вона магічна.

Це дослідження було підготовлене групою американських психоаналітиків на чолі з Волтером Лангером (Walter C. Langer) у 1943 р. на замовлення Управління стратегічних служб (Office of Strategic Services – OSS) – попередника ЦРУ. У 1972 році, після закінчення 30-річного терміну секретності, доповідь була опублікована окремою книжкою під назвою «The Mind of Adolf Hitler: The Secret Wartime Report». Пізніше вона була перекладена різними мовами і стала всесвітнім бестселером.

Видавець зазначив, що український переклад міститиме коментарі фахівців, що дозволить перетворити пропагандистський твір на повноцінний об’єкт дослідження. Про це видавець повідомив на сайті politi.co.ua