Ігор Каганець's picture
Ігор Каганець
1100

Що таке спасіння

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Зазвичай, під спасінням розуміють перехід від стану небезпеки до стану безпеки. Це відповідає етимології, адже арійський корінь *пас буквально означає «перехід». Наприклад, в англійській мові, відомій своїми архаїзмами, слово «pass» має головні значення «рухатися вперед», «переходити», «перетворюватися». Звідси англійське і французьке passage (перехід, переправа).

150908_isus.jpg

Радіймо, арії!
Радіймо, арії!

В українській мові цей корінь зберігся у слові «пас» в значенні ременя для переходу-передачі від одного шківа до іншого, а також передачі м’яча у спортивних іграх. У єврейській мові від кореня «пас» походить слово «пассах» (перехід). Українське слово «паска» означає перехід від старого до нового року – у перших віках паску святкували на весняне рівнодення. Англійське «passover» (паска) буквально перекладається як «перехід вище, над чимось, до чогось вищого».    

А що означає спасіння в релігійному сенсі? У давнину чимало аріянських храмів присвячувалося Святому Спасу – Ісусу Хресту, наприклад церква Святого Спаса у Чернігові (11 ст.) Про який перехід тут йдеться? Ісус Хрестос здійснив перехід від людини до боголюдини. Отже, з аріянської точки зору, спасання – це рух людини до боголюдського стану. Спасіння, тобто досягнення стану боголюдини за прикладом Ісуса Хреста – це наша еволюційна мета.

В іудохристиянстві, як і слід було очікувати, спасіння має протилежне значення: це звільнення від гріхів та пекла, а також порятунок (втеча, евакуація) «обраних» у цьому грішному світі, який прямує до катастрофи. Хрестиянство та іудохристиянство – дві різні релігії

Таким чином, спасатися з релігійної точки зору означає розвиватися, вдосконалюватися, наближати перехід від людини до боголюдини.     

– У чому відмінність слів «рятувати» і «спасати»?

Слово «рятувати» означає виводити зі стану небезпеки. Близьким до нього є слово «ратувати» – ревно захищати, обстоювати. Обидва походять від слова «рать» – військо, битва.

Натомість слово «спасати» означає не тільки виводити зі стану небезпеки, а й переводити у стан безпеки.

Рятуватися можна скільки завгодно, натомість спасіння відбувається один раз. Порятунок – тимчасовий, спасіння – назавжди.

Порятунок – це захист. Спасіння – це захищеність.

Порятунок – це уникнення небезпеки у Просторі боротьби. Спасіння​ – це досягнення повної безпеки у Просторі волі.   

Порятунок – уникнення небезпечної ситуації без зміни свого внутрішнього стану.  

Спасіння – зміна внутрішнього стану, наслідком якого є зміна зовнішньої ситуації. Спасіння – це внутрішній перехід.

Спас (від со-пас, со-перехід) означає «той, хто здійснив перехід», здійснив метаморфозу (перетворення). Фактично, слово «спас» є синонімом гелленського «хрестос», тобто боголюдина, син Божий.

Спасати – допомагати здійснити перехід. Саме допомагати, адже спасіння – це внутрішня справа, яка вимагає індивідуальних зусиль, тому із-зовні цього ніхто за тебе не зробить.

Апостоли в базиліці Хреста Спаса, побудованій аріянським королем готів Теодориком (Північна Італія, Равенна, 504 р.) Аріянські святі завжди зображуються з книгами – символом знань.

Наші інтереси: 

Реформування завжди починається з відновлення імен. 

Comments

Ігор Каганець's picture

Дописав про те, чим спасіння відрізняється від порятунку.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зір Чіткий's picture

Рятунок - то від солова рать?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Ігор Каганець's picture

Так. Рятуватися - воювати, битися, боротися. Врятувався - відбився, переборов.

Арій Хрестовий wrote:
Рятунок - то від солова рать?

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Арсен Дубовик's picture

Оце згадав, як Противник - у моєму улюбленому к/ф "Пропала грамота" (1972) -противиться бажанню Одарки отримати спасіння:
"Противник: - Стань моєю. Все для тебе зроблю. Все для тебе зроблю, чого тільки не забажає твоя Душа.
- Не зробиш ти того, чого Душа моя бажає....
- Зроблю. Присягаюся
....(ну і так далі...)
Одарка: - Спасіння хочу!
Противник: - Не можна! Цього ні як не можна."

Але козаки йому заперечують: - Чого це не можна?! Навіть дуже можна!"

2) Не даремно СПАС - Козацька бойова наука збережена в звичаях і традиціях українського народу.

3) Українська народна казка "Спас"

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Арсен Дубовик's picture

Юдеї мали саме таке розуміння "спасіння" - "звільнення від гріхів та пекла, а також порятунок (втеча, евакуація)".

Натомість, аріянське розуміння "спасіння" знаходимо в Добрій Новині.

Пшениця без куколю:
"3. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці не бачиш? 4. Або як можеш твоєму братові сказати: дай, вийму скалку в тебе з ока, як он колода в твоїм оці? 5. Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.
● Продовження повчання про етику стосунків у Хрестовій громаді. ● 1–2. Не судіть несправедливо. Ідеться про Золоте правило етики: роби іншим те, що хотів би, аби робили тобі. Хрестос дає ще одне його формулювання: за яким законом судиш інших, за таким же законом судитимуть тебе. Наприклад, людина, яка намірилась на вбивство, має бути готовою до того, що її саму вб’ють – згідно із Золотим правилом етики. ● 3. Хрестос відразу ж дає чітке правило, як уникнути несправедливого суду: перед тим, як судити іншого, приглянься до себе. Перед тим, як виправляти недоліки інших людей, виправ свої недоліки. Варіант цієї мудрості: «Спасися сам, і тисяча спасеться навколо тебе». Запропонований підхід формує здоровий і відповідальний народ, очищує його від лицемірства і марнословності, закладає потужний механізм індивідуального і колективного вдосконалення. «Даєш братові пораду – підкріпи її особистим прикладом»: у виконанні цього правила заховані сила і динамізм нових аріїв. "

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Андрій Пасічник's picture

"Безпека" походить від "безпечний". Безпечний - це той хто не має печі. Коли наступила Калі Юґа клімат погіршився і почалися зими, і морози. Деякі люди почали будувати собі в хатах печі щоб грітися. А тих хто не боявся морозної зими і надіявся на імунітет називали безпечними.
Тому Служба Безпеки означає що в них стоять газові котли замість печей. Тому треба перейменувати цю чудернацьку назву.

Натомість, "опасний" ймовірно має стосунок до пояса-пасА-паскА.

Доктор Смалець's picture

Андрію, а "пасічник" означає "бджоляр" чи просто "підперезаний"?:-)).

Андрій Пасічник wrote:
Натомість, "опасний" ймовірно має стосунок до пояса-пасА-паскА.
Зір Чіткий's picture

Влучне питання.
А ще додам, що коли худоба пасе...

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Доктор Смалець's picture

Зовсім не обов'язково. Якщо випасають череду (табун, отару), то прив'язувати кожну тварину паском - недоцільно і небезпечно:-)).

Арій Хрестовий wrote:
А ще додам, що коли худоба пасеться, то значить харчується на прив’язі.
Зір Чіткий's picture

Пасти - харчуватися, переходячи з місця на місце. О!

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Доктор Смалець's picture

Геніально!

Андрій Пасічник's picture

бджоляр

Арсен Дубовик's picture

ПаСІЧник - козак-січовик, який відійшов від ратних подвигів, поселився окремо (моно) і у співпраці з божою комахою - бджолою - зайнявся особистим спасінням.
Інші просто йшли у монастир.

Доктор Смалець wrote:
Андрію, а "пасічник" означає "бджоляр" чи просто "підперезаний"?:-)).
Андрій Пасічник каже:<blockquote class="bb-quote-body">Натомість, "опасний" ймовірно має стосунок до пояса-пасА-паскА.</blockquote>

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Микола Стригунов's picture

То вірно!

Якщо прагнеш дива - створюй його!

Арсен Дубовик's picture

Тут трохи так:
"безпека" = "без + Пека". Простір вільний від противника світлого, доброго - Пека (слов'янська міфологія). Безпека - це практично "спокій", "впевненість у сьогоденні і т.ін.

Андрій Пасічник wrote:
"Безпека" походить від "безпечний". Безпечний - це той хто не має печі. Коли наступила Калі Юґа клімат погіршився і почалися зими, і морози. Деякі люди почали будувати собі в хатах печі щоб грітися. А тих хто не боявся морозної зими і надіявся на імунітет називали безпечними.
Тому Служба Безпеки означає що в них стоять газові котли замість печей. Тому треба перейменувати цю чудернацьку назву.
Натомість, "опасний" ймовірно має стосунок до пояса-пасА-паскА.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зірка Вітошинська's picture

Ihor Kahanets: "Звідси англійське і французьке passage (перехід, переправа)."

Nu j mojna dodaty "vsesvitnie" slovo "passport", jake, znovu j, dala ukrajinska mova!?

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Ігор Каганець's picture

Саме так, ЗІрко! Латинське "passus" означає "перехід", а "porta" - ворота. Тобто паспорт - це, первинно, дозвіл на вхід до міста через браму.

Зірка Вітошинська wrote:
Ihor Kahanets: "Звідси англійське і французьке passage (перехід, переправа)."
Nu j mojna dodaty "vsesvitnie" slovo "passport", jake, znovu j, dala ukrajinska mova!?

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Доктор Смалець's picture

Коментар Арія Хрестового наштовхнув мене на думку, що первинним значенням кореня "пас" могло бути якраз щось пов'язане з порятунком - тільки не від ворогів, а від голоду. Адже, дієслово пастися означає в укр. мові не що інше, як поїдання живої рослинної їжі: трави та інших дарів природи.

А що зробили наші арійські родичі італійці після необачного переходу на щоденне споживання термічно звареного пшеничного тіста? Вони все рівно вперто продовжують називати свою улюблену страву ПАСТОЮ!

Ігор Каганець's picture

Немає учителя в світі над мудрості слово,
Воно до спасіння приводить. Завжди. Поступово.

Бгаґават-Ґіта (Божественна пісня)

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Арсен Дубовик's picture

Прекрасні слова!

Ігор Каганець wrote:
Немає учителя в світі над мудрості слово,
Воно до спасіння приводить. Завжди. Поступово.
<a href="https://www.ar25.org/node/18509" class="bb-url" rel="nofollow">Бгаґават-Ґіта (Божественна пісня)</a>

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)