Тоді на Вацлавську площу вийшли сотні тисяч людей, щоб символічним брязканням ключів спровадити зі світу комуністичну владу. У Празі сьогодні – по п’ятнадцяти роках після Оксамитової революції відбувся похід студентів тією ж трасою, що й 17 листопада 89-гоку. Водночас у центрі столиці сьогодні численною демонстрацією почалася тижнева акція протесту проти високої платні урядовців, скасування депутатської недоторканності, за посилення контролю над банківським сектором, організована Товариством за краще життя ЧР. Як сьогодні чеське суспільство згадує Оксамитову революцію, як оцінює ті події?

Святкування 15 річниці Оксамитової революції розпочав у Празі ще в понеділок колишній Чехії Вацлав Гавел, прийшовши на зустріч зі студентами до Карлового університету. Студенти, за його словами, мають безперечну заслугу в подіях 89-го року, водночас, сказав пан Гавел, “чаша терпіння суспільства була на межі, і 17 листопада відбулося б хоч так чи так”. І хоча нинішня дата чимдалі більше перетворюється на привід для дискусій, політичних звинувачень, сумнівів щодо правильності вибору, методів тодішніх акторів Оксамитової революції, за словами екс-президента, незаперечним залишається одно: саме студенти своєю несмертельною ходою 17 листопада вислали в світ велике людське послання, прагнення жити у свободі й демократії, і цього не можна забути.

В ці години на честь роковин листопадових подій у Парламенті ЧР відбувається урочисте зібрання, на якому промовляють, крім президента Вацлава Клауса та голови парламенту, керівники усіх парламентських партій, у тому числі й шеф Комуністичної партії Чехії й Моравії Мирослав Ґребенічек. Його виступ демонстративно проіґнорувало (коли почав промовляти, вийшли із залі) багато учасників зібрання, серед них і Вацлав Гавел. Саме промова Ґребенічка – і взагалі той факт, що його партія сьогодні одна з провідних у парламенті - викликає найбільше дискусій у засобах масової інформації.

Як заявив студентський лідер оксамитової революції Вацлав Бартушка, фатальною помилкою було те, що попри ухвалений закон про злочинність комуністичного режиму, ніхто з комуністів не був покараний. З ним погоджується й відомий чеський публіцист Іван Кліма, який наголошує, що “непередбачливість і слабість полистопадових найвищих представників полягає в тому, що не відважились заборонити партію, яка зневажала людські права, нищила освіту й культуру, була і буде спрямована завжди на те, щоб знищити демократію”. Те, що більшість чиновників уряду нинішнього соціально-демократичного прем’єра Станіслава Ґросса – пов'язані з комуністичною ерою, свідчить про те, що хоча й святкуємо вже вп’ятнадцяте оксамитову перемогу, майбутнє ще не виграно, - йдеться в листі одного з читачів провідного чеського щоденника.