Війна на Сході України та прихід "Нового Середньовіччя"
05/05/2015 - 09:40
Війна на Сході України та прихід "Нового Середньовіччя"
https://www.ar25.org/node/30282
Image
Жанр: документальний, лекція
Країна: Київ, Україна
Доповідачі: Едуар Юрченко, Олена Семеняка, Олексій Курінний, Ігор Гаркавенко
Сюжет:
17 січня, о 13:00 відбулося ХХІІІ засідання Українського Традиціоналістичного Клубу “Війна на сході України та прихід “Нового Середньовіччя”"
- Едуард Юрченко (викладач філософії в Національному Транспортному Університеті, дослідник традиціоналізму в постіндустріальну добу). “Археофутуристичний вимір сучасної війни”. Зосередився на типі воїна-добровольця як найяскравішого спростування ліберального міфу про "кінець історії" й підкреслив вигідну відмінність українських солдат, що просто захищають свою землю, від необільшовицьких агресорів з їхніми дешевими та остогидлими в своїй повторюваності вигадками про розіп'ятих хлопчиків і гірше, без яких зникає легітимність їхніх претензій до Майдану, навіть з урахуванням мінімальної української держпропаганди ("Археофутуристичний вимір сучасної війни").
- Олексій Курінний (викладач факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, політолог), окрім викладу своєї доповіді "Геополітична місія України: Західна Русь як альтернатива "русскому міру"", що включає не лише країни Балто-Чорноморського союзу і Чорноморського басейну як такого, а й Поволжя з Кавказом і навіть Російську Федерацію після закінчення війни, зокрема Кубань, якщо, звичайно, вона ще залишатиметься в цьому геополітичному статусі, поділився невтішними висновками зі свого спілкування з українськими ліво-лібералами, які висміюють права колективних суб'єктів на самовизначення і відверто профанують аргументи опонента, при цьому явно не дотягуючи до рівня наукової дискусії.
- Ігор Гаркавенко розвинув позитивну концепцію української "Окраїни" - фронтиру між Європою як ідеєю, сутністю та Азією як процесом, спрямованим на її знищення, захист якого здійснюється "людьми довгої волі" й останніми кшатріями на зразок Юкіо Місіми, що в українському контексті, певно, вже можуть вважатися "новими кшатріями" Європи.
- Олена Семеняка (аспірантка кафедри філософії і релігієзнавства НаУКМА, дослідниця консервативної революції). “Війна як пропуск у надособистісне і “батько націоналізму”: Ернст Юнгер та кінець ери Анарха у війні за Україну”. Провела паралелі між сприйняттям першої світової війни і похідними політичними задачами з боку німецьких правих та новими героями української війни ("Війна як пропуск у надособистісне і “батько націоналізму”: Ернст Юнгер та кінець ери Анарха у війні за Україну"), розкрила середньовічні аналогії у ранніх творах Юнгера і показала, що поява типу Воїна є не стільки передумовою нового історичного витка (в термінах юнгеріанської філософії історії - ознаками "повернення богів" після столітнього "панування титанів"), як свідченням того, що історичний час уже змінився, і саме нинішньому поколінню українців судилося стати суб'єктами вищого історичного звершення.
- Едуард Юрченко (викладач філософії в Національному Транспортному Університеті, дослідник традиціоналізму в постіндустріальну добу). “Археофутуристичний вимір сучасної війни”. Зосередився на типі воїна-добровольця як найяскравішого спростування ліберального міфу про "кінець історії" й підкреслив вигідну відмінність українських солдат, що просто захищають свою землю, від необільшовицьких агресорів з їхніми дешевими та остогидлими в своїй повторюваності вигадками про розіп'ятих хлопчиків і гірше, без яких зникає легітимність їхніх претензій до Майдану, навіть з урахуванням мінімальної української держпропаганди ("Археофутуристичний вимір сучасної війни").
- Олексій Курінний (викладач факультету правничих наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, політолог), окрім викладу своєї доповіді "Геополітична місія України: Західна Русь як альтернатива "русскому міру"", що включає не лише країни Балто-Чорноморського союзу і Чорноморського басейну як такого, а й Поволжя з Кавказом і навіть Російську Федерацію після закінчення війни, зокрема Кубань, якщо, звичайно, вона ще залишатиметься в цьому геополітичному статусі, поділився невтішними висновками зі свого спілкування з українськими ліво-лібералами, які висміюють права колективних суб'єктів на самовизначення і відверто профанують аргументи опонента, при цьому явно не дотягуючи до рівня наукової дискусії.
- Ігор Гаркавенко розвинув позитивну концепцію української "Окраїни" - фронтиру між Європою як ідеєю, сутністю та Азією як процесом, спрямованим на її знищення, захист якого здійснюється "людьми довгої волі" й останніми кшатріями на зразок Юкіо Місіми, що в українському контексті, певно, вже можуть вважатися "новими кшатріями" Європи.
- Олена Семеняка (аспірантка кафедри філософії і релігієзнавства НаУКМА, дослідниця консервативної революції). “Війна як пропуск у надособистісне і “батько націоналізму”: Ернст Юнгер та кінець ери Анарха у війні за Україну”. Провела паралелі між сприйняттям першої світової війни і похідними політичними задачами з боку німецьких правих та новими героями української війни ("Війна як пропуск у надособистісне і “батько націоналізму”: Ернст Юнгер та кінець ери Анарха у війні за Україну"), розкрила середньовічні аналогії у ранніх творах Юнгера і показала, що поява типу Воїна є не стільки передумовою нового історичного витка (в термінах юнгеріанської філософії історії - ознаками "повернення богів" після столітнього "панування титанів"), як свідченням того, що історичний час уже змінився, і саме нинішньому поколінню українців судилося стати суб'єктами вищого історичного звершення.
Тривалість: 02:25:36
Якість: SiteRip
Наші інтереси
Мені цікаво було слухати про народження нової аристократії.
Останні записи