Саме в Галичині відкрито найбільше польських костьолів, відновлено сотні історичних об’єктів, могил, встановлено десятки пропам’ятних знаків. На жаль, тепер уже не польські маргінальні екстремістські сили в особі кресов’яків, а представники органів влади, керуючись інститутом величі чи хворобливою власною самооцінкою, мріючи про політичні висоти у самій Польщі, почали безпардонно втручатися у внутрішні справи України, вимагаючи, вимагаючи, вимагаючи… панове, всьому є межа. Дозвольте нагадати вам, що Галичина чи Волинь є українськими національними регіонами на які чинність польської влади не поширюється! Ваша діяльність, панове партійці та депутати, лише посилює шкідливі суспільні тенденції для польської меншини і нівелює взаємини між двома країнами, притуплює зростання політичних, економічних та культурних зв’язків між двома країнами.

Польська, досить впливова партія Право і справедливість (ПіС), очевидно з метою посилення авторитету у власному суспільстві почала разом із кресов’яками та різного роду «мілусніками» цілеспрямований наступ на українську історію та наші національно-визвольні змагання. Ще донедавна, ця значна польська політична сила виступала за об’єктивне дослідження складних польсько-українських взаємин у роки Другої світової війни та в перші роки після її закінчення. В багатьох випадках депутати від цієї політичної сили, не голосували за антиукраїнські, шовіністичні постанови та лозунги.

Нині ситуація змінилася. Партія Право і справедливість, щоб привернути до себе погляди виборців, йде на співпрацю з польськими ультранаціоналістичними та екстремістськими силами в особі вищезгаданих кресов’яків. Через те, у нашого західного сусіда посилилася тенденція атакувати все те, що діялося і діється в Галичині, забуваючи при тому, що Галичина та Волинь є інтегрованими частинами України.

Так сталося у Ярославі. Керівництво місцевого відділу мілуснікув Львова і кресів південно-східних звернулося до Ярославського старости і повітової ради з листом-протестом проти прослави «злочинців» з УПА. В листі є пропозиція ліквідувати договір про партнерство з Яворівським районом на Україні. Приводом до цієї, геть чисто шовіністичної вимоги було визнання С.Бандери та Р.Шухевича почесними громадянами Яворівщини. Місцеві депутати від ПіС запропонували розглянути цю пропозицію на найближчій сесії ради повіту. Отже, тепер уже не тільки на якомусь там маргінальному рівні, а й на державному, організували втручання у внутрішні справи сусідньої країни.
Не коректно, панове радні! Ярослав, як західний форпост могутньої Київської держави заснував Ярослав Мудрий, а в ХХ ст. з легкої руки Йосипа Віссаріоновича це місто опинилося у складі Польщі. Ніхто з українських депутатів прикордонних областей чи районів, не звертався з протестами до польської сторони тоді, коли найвищий орган польської держави визнав героями всіх, хто боровся в АК, АЛ, БХ та інших збройних формаціях, серед яких чимало вояків спеціалізувалися на масових чи поодиноких вбивствах українців на Закерзонні, на Волині чи в Галичині. Ми не вимагаємо скасувати у Польщі назви вулиць, демонтувати пам’ятники Ю.Пілсудському у Польщі. А саме ваш, панове депутати, начальний вождь у крові, при допомозі Франції, Англії та США потопив молоду державу Галицьких українців – ЗУНР. Те ж стосується Ридз-Сміглого, Сікорського, Свєрчевського та ін.

В одній із областей України, місцеві хруні дозволити відкрити пропам’ятну таблицю Ю.Пілсудському. Не дивно, їх Україна мало цікавить. Не бракує ще вимоги поставити монумент кобилі Пілсудського – Каштанці.

Читати повністю ТУТ