За словами президента Карельської регіональної громадської організації “Академія соціально-правового захисту” Юрія Дмітрієва, однією з найскладніших ділянок будівництва стала так звана 165 споруда, що поєднує Південний та Північний схили ББК.

Побоюючись наступу весіннього паводку, від січня до квітня 1933 року керівництво будівництва запровадило цілодобовий режим праці. Померлі від таких навантажень ув’язнені звозилися до Санмістечка, де і було облаштоване поховання.

Історик стверджує, що, якщо вірити архівним даним, то за найскромнішими підрахунками, загиблих та померлих було від 8 до 10 тисяч чоловік. Тобто це найбільше поховання будівничих Біломорканалу. Однак ці дані потребують додаткової перевірки. (Lenta.ru)