Еліта – паразитарна сукупність політичної нації, фактично новий біологічний вид. Мета еліти – фізичне і моральне знищення трудящих Європи, зокрема українців, задля забезпечення власного елітного існування в умовах виснаження природних ресурсів. Еліта – чужі.


Реакція трудящих на елітний соціальний терор:

1. Голод, канібалізм, колективне толерантне самогубство.

2. Боротьба за життя усіма природними засобами.


Еліта і трудящі – два окремі світи, що на момент перетинання демонструють обопільний антагонізм по лінії байдужість-зневага-ненависть-лють. При цьому провокатором перетинання завжди є еліта, яка своїм соціальним терором, крадіжками в особливо великих розмірах, зрадою Батьківщини порушує найтяжчі статті Кримінального Кодексу, а отже еліта є кримінальними ворогами народу за своєю суттю. Протиріччя між трудовим народом і елітою є таким чином протиріччями між робітниками, селянами, військовими, інтелігенцією, молоддю з одного боку, та морально-генетичними виродками з іншого.

Вибори – замкнутий механізм самолегітимізації еліти через приватизований Центрвиборчком та куплені або фальсифіковані голоси виборців, за рахунок платників податків, тобто самих виборців. Таким чином вибори – це коли трудящі з власної кишені фінансують панування над собою еліти політичної нації. Висновок – парламентська система не спрацювала, лібералізм не прижився, «уроки толерантності» викликали хвилю протестів батьків і дітей.

Традиційним для Руси-України є авторитаризм часів розквіту національного духу – Київська Русь/Галицько-Волинське князівство (княжа монархія), Гетьманат (Січ, Хмельниччина, Павло Скоропадський), у ХХ столітті - порядок і дисципліна ОУН, Дивізії СС Галичина, УПА як активних носіїв соціальної національної справедливості.

Самоліквідація проекту «незалежна республіка СНГ» є таким чином природним процесом самовідмирання нав’язаного чужого і повернення свого.

Україна здатна повнокровно існувати виключно в якості самодостатньої авторитарної ядерної держави озброєного трудового народу. Решта – лохотрони для наївних.