Дослідники намагалися відповісти на болюче для багатьох запитання: “Якщо у людини є мало часу для сну, то коли найкраще використати цю природну насолоду?” У дослідах взяло участь 8 чоловіків у віці 18-25 років, яким спочатку давали поспати два дні по 8,5 годин, а потім сім днів змушували спати по 4 години. Перша група людей спала з 10.30 до 02.30 ночі, а друга — з 2.15 до 6.15 ранку. Поведінку піддослідних вчені оцінювали за допомогою цілої серії тестів, зокрема автосимулятора, тестів на пам’ять і навіть аналіз крові.

Виявилося, що члени другої групи проявили себе краще в тестах, у них була вища ефективність сну — швидше засинали, більше часу бачили сновидіння; іншими словами — менше страждали від безсоння.

Також вдалося помітити, що в період скорочення часу для сну, миттєво знижується виробництво гормону лептину, а це супроводжується збільшенням апетиту й потенційно загрожує ожирінням.