Мова йде про розклейку інформативних листівок недвозначного змісту головним чином на території мікрорайону Олексіївка – частини міста, де знаходиться найбільший студентський житловий масив. Суть агітки можна було визначити вже зі звернення «Евреи!». Йшлося у ній про підле намагання «русскіх» позбавити євреїв свого «законного» права на тотальну владу на «своїй» землі. Далі розповідалося про тактику відсічі: «русскіх» треба перетворити на своїх маріонеток, трудових рабів, які б забезпечували комфортне існування єврейської меншини. У тексті було багато слів про збереження чистоти крові, расової ідентичності і інші речі, якими оперують у своїх виступах неонацисти. На жаль, провокація виявилася вдалою, оскільки на деяких агітках хтось не полінувався надряпати ручкою слова на кшталт «Бей жидов! Спасай Русскую Нацию!»

На сьогоднішній день можна зібрати багато фактів, які свідчать про існування в Україні радикальних іудейських організацій. Так чи інакше, приписувати їм авторство у вищезгаданій акції було б досить наївно. Справа не в меті словесних закликів, а в реальному результаті: пересічна людина, прочитавши подібний текст, може заробити параною. Вона відчуватиме, що агресію напрямлено проти неї, як проти представника «руської» нації, відповідно й порятунку вона шукатиме у діяльності організацій, які декларативно стоять на захисті інтересів цієї нації. Ще один сильний ефект: харків’янин думатиме, що українська влада не зможе забезпечити його безпеку від ненависної юдейської навали, що взагалі вважати себе українцем неправильно, оскільки це протирічить принципу єдності «великоросійського» народу.

В цьому світлі було б доцільно звернути увагу на діяльність у Харкові радикальних проросійських організацій, які неприховано закликають до повалення конституційного державного ладу, які (на відміну від інших представників п’ятої колони) відкидають самі поняття Україна і українець.

Найголовнішим серед таких рухів є без сумніву РНЄ («Русское национальное единство»). Існує ще кілька подібних організацій, головним чином язичницьких і скінхедівських, згадувати про які через їхню малу чисельність нераціонально.

РНЄ стало еволюційним продовженням товариства «Пам’ять», заснованого ще в часи так званої перебудови. До нещодавнього часу головним духовним провідником організації був Олександр Баркашов – відома одіозна персона, яка неодноразово притягувалась до судової відповідальності. Опустимо ідеологічні моменти ставлення представників РНЄ до євреїв. Натомість зупинимось на їхній думці про незалежну Україну, як соборну самостійну державу українського народу:

«Россия должна быть единым государством Русских (Великороссов, Малороссов и Белороссов), а также Россиян - других неславянских коренных народов, для которых защита и созидание России стали исторической традицией, для которых Россия является единственным Отечеством.»

Вже з вступу зрозуміло, що для РНЄ ні про яку Україну не може йти і мови – тільки єдина велика держава великоросів, малоросів (тобто нас) і білоросів.

«РНЕ считает одной из главных государственных задач охрану генетической чистоты Русской Нации. Принуждение любой формы к вступлению в смешанный брак или связь, наносящие ущерб генофонду Русской Нации и ведущие к ее размыванию, должны преследоваться по закону. Любая пропаганда смешанных браков должна быть запрещена, а соблюдение чистоты генофонда Русской Нации поощряться как морально, так и материально.»

З огляду на вищесказане, РНЄ аж ніяк не можна ставити в один ряд з класичними націоналістичними силами світу (ким вони себе і вважають). Куди ближчими за ідеологією для них є расистські погляди Адольфа Гітлера і Альфреда Розенберґа.

Про всю цю ксенофобську маячню можна було б і не згадувати, якби діяльність РНЄ обмежувалась лише державною територією Російської Федерації. Проте велика кількість агітаційних розмальовок по Харкову (головним чином біля залізничних колій) і наклейок у місцевих університетах і метро свідчать, що тутешній осередок організації доволі чисельний і добре організований. Не слід забувати також ідейну відданість РНЄ Російській Православній Церкві.

Боротьба з антиукраїнськими, а тим більше неонацистськими рухами – головний клопіт Служби Безпеки України. Вже тільки символіка подібних організацій (не кажучи про ідеологічні засади дільності) юридично може трактуватись як принизлива для кожного українця. Проте результат цієї боротьби (не на користь інтересів України і її народу) можна бачити неозброєним оком. В той же час куди ефективнішою є проста просвітницька діяльність серед широких мас українства, напрямлена на знання людиною свого походження і духовного місця у сучасному світі. Адже недарма з давніх давен відомо, що найсильнішою зброєю проти задурювання мізків речами, нічим не обґрунтованими ні історично, ні культурно, може бути тільки знання.

Ігор Удовиченко, МНК

Майдан-ІНФОРМу стало відомо про одночасну появу таких листівок також в Херсоні та Криму.
Якщо вам відомо про їх появу і в інших регіонах, то, будь ласка, негайно пишіть на [email protected]