Афера COVID-19: кількість смертей зростала разом із поширенням вакцинації – Всесвітня рада з питань здоров’я

"Вакцини проти COVID: нам постійно повторювали, що вони «безпечні та ефективні», а тим часом трупи накопичувалися" – так називається стаття, опублікована на The Exposé.

Дослідження Окоро (Okoro) та його колег, аналіз Деніса Ранкура (Denis Rancourt) та дані клінічних випробувань компанії «Pfizer» виявили значне зростання смертності після вакцинації. Крім того, біостатистичний аналіз Крістін Коттон, проведений на основі даних клінічних випробувань «Pfizer», показав, що ефективність вакцини була завищена, а її дієвість проти тяжкого перебігу хвороби чи смерті не була доведена. 

Однак ятрогенні смерті (летальні наслідки, спричинені небажаними або несприятливими реакціями на медичні втручання, що виникають внаслідок лікарських помилок, некваліфікованих дій медиків, побічних ефектів ліків або неправильної діагностики та лікування – прим. моя. О.К.) почалися не з моменту впровадження вакцини. Протоколи лікування в лікарнях були катастрофічними. Саме в лікарнях відбувався справжній забій "хворих на COVID".

Найбільша медична катастрофа, про яку ніхто не хоче говорити: що насправді показують дані про ін’єкції від Covid компанії Pfizer

Саме лікарняні протоколи, а не вірус, призвели до такого високого рівня смертності, йдеться у матеріалі Всесвітньої ради з питань здоров’я.

У квітні 2025 року в Міжнародному журналі ризиків і безпеки в медицині з'явилася стаття, яка повинна була викликати екстрені слухання в Конгресі, заголовки на перших шпальтах і повну переоцінку кожного рішення громадської охорони здоров'я, прийнятого з кінця 2020 року. Замість цього, вона була ефективно витерта з пам'яті (memory-holed).

Окоро, Ікоба та його колеги зробили щось занадто очевидне, щоб бути радикальними: вони просто порівняли смерті від COVID-19 у періоді до вакцинації проти періоду вакцинації, використовуючи власні дані ВООЗ, і запитали, що сталося.

А сталося ось таке:

•    Африка: 43,3% збільшення смертності від COVID з вакцинацією
•    Східне Середземномор'я: 350,9% зростання
•    Південно-Східна Азія: зростання на 403,7%
•    Європа : 496,5% зростання
•    Америка : 705,9% зростання
•    Західна частина Тихого океану: 1,275,0% збільшення

Смертність від COVID зросла майже в 13 разів після розгортання вакцинації.

Автори дослідження називають цей висновок «парадоксальним», що є ввічливим академічним висловлюванням «справжньої протилежності тому, що нам обіцяли».

Регіони з найнижчими показниками вакцинації – Африка на рівні 3,8% світових кумулятивних смертей до вакцинації, Західний Тихий океан на 1,5% – були по суті недоторкані смертністю від COVID до прибуття уколів. Тим часом на Америку та Європу з їх агресивними кампаніями вакцинації припадало понад 70% світових смертей від COVID, незважаючи на їх високу кількість охоплення вакцинацією.

Це – не парадокс. Це – закономірність. А закономірності вимагають пояснень.

Денис Ранкур, колишній професор фізики в Університеті Оттави, створив, мабуть, найбільш повний аналіз надмірної смертності в період COVID. У статті його команди до 2024 року розглядалася смертність від усіх причин у 125 країнах на шести континентах  – приблизно 35% світового населення  –- з щотижневою або щомісячною резолюцією, що охоплює роки до і під час оголошеної пандемії.

Висновок заголовка: 30,9 мільйона надлишкових смертей у всьому світі за 2020–2022 роки, рівень смертності 0,392% населення – порівнянний за масштабом з пандемією «іспанського грипу» 1918 року.

Але ось де це стає незручним для розповіді. Використовуючи часовий зв'язок між розгортанням вакцинації та сплесками смертності в 78 країнах, команда Ранкура розрахувала рівень смертності від дозування вакцин (vaccine-dose fatality rate (vDFR) і прогнозувала приблизно 16,9 мільйона смертей від вакцини проти COVID-19 у всьому світі до кінця 2022 року.

В окремому дослідженні Південної півкулі 17 країн Ранкур та інші (2023) виявили, що смертність від вакцин у всіх вікових категорій становить приблизно 0,126%. Це означає приблизно 17 мільйонів смертей від вакцин від 13,5 мільярдів ін'єкцій – і у жодній країні немає доказів того, що впровадження вакцинації пов’язане зі зниженням надмірної смертності від усіх причин.

Головний висновок, що проходить червоною ниткою крізь усі дослідження Ранкура, вражає своєю простотою: просторово-часовий характер надмірної смертності несумісний із поширенням вірусної інфекції як основною причиною смерті. У дев’яти з 17 досліджених країн Південної півкулі не було виявлено надмірної смертності протягом першого року оголошеної пандемії – аж до початку вакцинації. Лише тоді й почалися сплески смертності.

Крістін Коттон (Christine Cotton) протягом 25 років керувала клінічними випробуваннями для фармацевтичної галузі як засновниця та директорка контрактної дослідницької організації Statitec. Вона точно знала, як виглядає правильно проведене випробування і що насправді показало випробування C4591001 компанії Pfizer. 1 червня 2026 року вона померла у віці 56 років (прим. моя, – О.К.)

Аналіз Коттон, представлений у 2022 році французькому Парламентському бюро з наукової та технологічної оцінки (OPECST), у 2023 році канадській Національній громадянській комісії з розслідування та збережений у двомовному архіві після її смерті покроково розвінчав твердження про ефективність:

1. Ефективність у 95 % була обманом 
Компанія Pfizer враховувала лише симптоматичні випадки COVID-19, підтверджені методом ПЛР. Але вона також вимірювала серологію антитіл до нуклеокапсиду – маркер, що показує, хто насправді заразився під час випробування, незалежно від наявності симптомів. Коли Коттон розрахувала ефективність, використовуючи цей комплексний критерій, результат склав приблизно 55 %, а не 95 %.

2. Не доведена ефективність проти тяжкого перебігу хвороби
У всіх проміжних аналізах – серед дорослих, підлітків 12–15 років, дітей 5–11 років, малюків – ніколи не було статистично значущої ефективності проти тяжкого перебігу COVID-19. Дослідження серед дорослих показало один тяжкий випадок у групі вакцинованих проти трьох у групі плацебо. Заявлена «66-відсоткова ефективність проти тяжкого перебігу хвороби» статистично не відрізнялася від випадкового збігу.

3. Відсутність доведеної ефективності проти летальних випадків
Після шести місяців спостереження було нібито один летальний випадок від COVID у групі вакцинованих і два у групі плацебо. Статистично це не має значення. І це з урахуванням даних про летальні випадки, оприлюднених самою Pfizer.

4. Вакцина, яку ви отримали, не була тією, що тестувалася
Коттон задокументувала, що Pfizer використовувала два різних виробничі процеси – Процес 1 для препарату, що використовувався в клінічних випробуваннях, та Процес 2 для комерційного препарату, який розповсюджувався серед населення. Вакцина, яку ввели сотням мільйонів людей, не була тим самим препаратом, який забезпечив (і так сумнівний) показник ефективності у 95%. 

Як вона зазначила у своєму останньому дописі на X: «Вам ввели препарат, щодо якого не було абсолютно ніяких даних – ані щодо ефективності, ані щодо переносимості». 

5. Чого Коттон спочатку не знала, що ще більше погіршило ситуацію
Крістін Коттон не мала доступу до всіх документів «Pfizer Papers» на момент підготовки свого первинного звіту. Вона не знала, що команда War Room/DailyClout пізніше виявить, проаналізувавши тисячі звітів про випадки (Case Report Forms), що компанія Pfizer систематично занижувала показники смертності саме в тих даних, які використовувалися для обґрунтування найбільшої в історії людства кампанії масової вакцинації. Вона також не знала про 3,7-кратне підвищення ризику смертності від серцево-судинних захворювань.

Коли дослідники повідомили їй про ці висновки, ситуація перейшла від катастрофічної до злочинної. Її попередній висновок – про відсутність доведеної користі щодо смертності – ґрунтувався на відфільтрованих публічних даних. Реальні дані були набагато гіршими.

11 смертей: як компанія Pfizer приховала справжню кількість померлих

Ось тут історія стає ще похмурішою і саме тут дослідницька команда War Room/DailyClout зробила відкриття, до якого сама Крістін Коттон не мала доступу, коли готувала свій чудовий початковий аналіз. 

На засіданні VRBPAC (Vaccines and Related Biological Products Advisory Committee – Консультативний комітет з питань вакцин та пов'язаних біологічних продуктів) 10 грудня 2020 року – засіданні, на якому вирішувалося, чи надасть FDA (Food and Drug Administration) дозвіл на екстрене застосування вакцин – компанія Pfizer представила дані, що свідчили про шість смертей під час клінічних випробувань. Дві – у групі, що отримала вакцину, чотири – у групі, що отримала плацебо. Це створило враження переваги вакцини щодо смертності: менше смертей серед вакцинованих.

Що виявили власні документи Pfizer: одинадцять смертей

Проект War Room/DailyClout з аналізу документів Pfizer – основна команда якого й досі продовжує роботу в рамках Проєкту з розслідування пандемії – роками ретельно вивчала 55 000 сторінок документів Pfizer, оприлюднених судом. Їхня криміналістична робота (задокументована в Michels et al., 2023) була копіткою: тисячі форм звітів про випадки (Case Report Forms), кожна з яких налічувала тисячі сторінок. Те, що вони виявили, кардинально переписує історію надзвичайного дозволу на застосування (EUA).

Згідно з власною документацією Pfizer, під час клінічних випробувань на момент надання надзвичайного дозволу на застосування (EUA) сталося 11 смертей, а не шість: шість у групі вакцинованих і п’ять у групі плацебо. По суті, однакова кількість смертей в обох групах. Жодної переваги щодо смертності.

П’ять неврахованих випадків смерті не були помилкою округлення. Вони стали вирішальною різницею між вакциною, яка, здавалося, знижувала смертність, та тією, яка, як було доведено, цього не робила.

Стаття в The New England Journal of Medicine (NEJM) закріпила помилкову цифру
Неправильна кількість смертей не обмежилася лише слайдом у PowerPoint на засіданні VRBPAC. Та сама помилкова цифра «шість смертей» була опублікована в The New England Journal of Medicine, у статті Полака та ін. (2020). Цю статтю цитували тисячі разів, використовували для обґрунтування обов’язкових вимог та вважали золотим стандартом доказів безпеки вакцини. Вона була помилковою. І компанія Pfizer про це знала. 

Крістін Коттон не мала повної картини на той час. Це надзвичайно важливий момент: вже й так нищівний аналіз Крістін Коттон щодо клінічних випробувань Pfizer був підготовлений до того, як команда War Room/DailyClout проаналізувала повну версію оприлюдненого документа. Вона не знала і не могла знати, що кількість смертей, представлена регуляторним органам, була настільки далекою від дійсності. Коли команда повідомила їй про свої висновки щодо незареєстрованих смертей, це підтвердило її підозри, але зробило ситуацію набагато гіршою, ніж навіть її ретельна біостатистична критика. Вона вже довела, що статистично значущої переваги щодо смертності не було. Приховані смерті довели, що дані клінічних випробувань, представлені FDA, були не просто недостатніми – вони були шахрайськими.

Судово-медичний аналіз смертей за версією Міхельса та інших

Стаття Міхельса та інших (2023), опублікована в журналі International Journal of Vaccine Theory, Practice, and Research, є першим незалежним судово-медичним аналізом 38 випадків смерті учасників, зазначених у 6-місячному проміжному звіті компанії Pfizer, проведеним дослідниками, які жодним чином не пов’язані зі спонсором клінічного випробування.

Основні висновки
Відсутність переваги щодо смертності в період плацебо-контрольованого дослідження. Протягом перших 20 тижнів випробування — єдиного періоду, який був справді плацебо-контрольованим, – не було значущої різниці між кількістю смертей у групі, що отримала вакцину, та в групі плацебо. Вакцина не врятувала життя. Вона навіть не продемонструвала тенденції до порятунку життів.

3,7-кратне збільшення смертності від серцево-судинних подій, яке компанія Pfizer приховала. Аналіз виявив докази понад 3,7-кратного збільшення смертності внаслідок серцево-судинних подій у учасників, вакцинованих BNT162b2, порівняно з контрольною групою, що отримувала плацебо. Це був серйозний сигнал щодо безпеки. Компанія Pfizer не повідомила про це регуляторним органам.

Смерті в групі вакцинованих продовжувалися й після 20-го тижня. Після надання дозволу на екстрене використання (EUA) та зняття сліпого методу з учасників групи плацебо, яким запропонували вакцину, смертність серед когорті, що все ще не була вакцинована, сповільнилася і зрештою стабілізувалася. Однак смертність у групі, яка спочатку отримала вакцину, продовжувала зростати з тією ж швидкістю. Криві розповідають історію, яку жоден прес-реліз не зможе приховати.

Неузгодженість даних у власних документах компанії Pfizer. Експертний аналіз виявив розбіжності між даними про учасників у 6-місячному проміжному звіті та публікаціями, авторами яких були адміністратори дослідницьких центрів Pfizer/BioNTech. Це були не дрібні канцелярські помилки – це були систематичні розбіжності у звітності про смерті та побічні ефекти.

38 смертей у контексті
У випробуванні взяли участь 44 060 учасників, рівномірно рандомізованих на групу вакцини або групу плацебо (фізіологічний розчин). 38 проаналізованих смертей припадають на період з 27 липня 2020 року (початок фази 2/3) до 13 березня 2021 року (дата закінчення збору даних для 6-місячного проміжного звіту). У належним чином проведеному дослідженні з препаратом, що не завдає шкоди, можна було б очікувати, що кількість смертей у групах буде приблизно однаковою і відповідатиме очікуваним фоновим показникам смертності. Команда Міхельса виявила, що це не так.

Протоколи лікування в лікарнях, де відбувалося справжнє вбивство

Ось та частина історії, якій приділяють ще менше уваги, ніж даним про вакцини: приголомшлива частка смертей від COVID сталася в лікарнях – і протоколи лікування, що застосовувалися в цих лікарнях, були катастрофічними.

Докази збігаються з різних джерел:
Штучна вентиляція легенів застосовувалася надмірно активно, незважаючи на дедалі більше доказів її шкідливості. Стандартний протокол передбачав ранню інтубацію, але рівень смертності серед пацієнтів з COVID, які перебували на штучній вентиляції, був жахливим – а патофізіологія пневмонії, спричиненої COVID (яка є насамперед судинним та коагуляційним розладом, а не типовим проявом ГРДС), робила вентиляцію під високим тиском особливо небезпечною. Апарати штучної вентиляції легенів руйнували й без того пошкоджені легені.

Відмова від раннього лікування була офіційною політикою. Була мантра: «Лікування немає, йдіть додому і повертайтеся, коли не зможете дихати». До того часу, як пацієнти поверталися, у них вже розвивався цитокіновий шторм – саме тоді, коли агресивні втручання стають найменш ефективними та найнебезпечнішими. 

Івермектин (Ivermectin), який має добре підтверджений профіль безпеки завдяки десятиліттям застосування та показав переконливі ознаки ефективності в численних дослідженнях, активно ігнорували. Гідроксихлорохін демонізували. Повідомлення було таким: чекайте, поки ваш стан не погіршиться, тоді ми вас інтубуємо (введення в штучну вентиляцію легенів). 

Ремдесивір (Remdesivir) просували як стандарт лікування, незважаючи на те, що дослідження SOLIDARITY ВООЗ не показало жодної користі щодо зниження смертності. Це внутрішньовенний противірусний препарат, який коштує тисячі за курс, і він не врятував жодного життя.

Протоколи седації для пацієнтів на штучній вентиляції легенів були надмірними. Поєднання глибокої седації, м'язового паралічу та вентиляції під високим тиском створило ідеальні умови для відмови органів.

Відмова від антибіотиків ще більше поглибила проблему. Гіпотеза Ранкура (2024) полягає в тому, що значна частина смертності була спричинена самоінфекційними бактеріальними пневмоніями, індукованими біологічним стресом, які не передавалися іншим. Це вказує на сувору іронію: пацієнтам відмовляли в єдиному класі ліків (антибіотиках), які насправді могли б допомогти, водночас призначаючи їм препарати та втручання, що лише погіршували стан.

Лікарні перетворилися на смертельні пастки. Не тому, що вірус був непереборним, а тому, що стандарти лікування були смертельними.