Опубліковано Ігор Каганець 3 Серпень, 2025 - 17:43
Якщо твоїм колегам так подобається Петро Чайковський, то поясни їм, що по батьківській лінії він походив з українського роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка (1695—1767), походив з-під Кременчука, служив у Миргородському полку Війська Запорозького. Його син, Петро Федорович (1745—1818), народжений на Полтавщині (дід композитора), під час навчання у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський. Так що творчі росіяни – це переважно українці.
Андрій Ясун wrote: Чайковський ніколи не був в опозиції до Мордору. Якраз навпаки. Увертюра "1812 год" тому підтвердження. В четвертій симфонії він використав тему української пісні "Галя по садочку ходила", перетворивши її на "Во поле береза стояла". Подаю це як історичний факт, а не для роздмухування ненависти. Дуже просто, треба лише порівняти зміст обох пісеньок і все стане на свої місця.
Опубліковано Микола Погорілець 3 Серпень, 2025 - 16:02
Дивуюся, що не звернув увагу на цю статтю ще у 2007.
Ігор Ткаленко має цілковиту рацію: джерело загрози для української нації – в самій українській нації.
У євреїв, як і в багатьох українців, є дуже сильна тенденція до ненависті і помсти. І саме це позбавляє майбутнього і тих і інших. Обсяги тягарів у суспільній психоемоційній матриці, накопичені тисячоліттями, просто не дадуть нації зробити перехід у наступний вимір. Хоча і євреї, і українці постійно демонстрували надзвичайні приклади любові і самопожертви. Про це є купа книг (той самий Бабель) і фільмів (той самий Комісар, в якому грала наша Недашківська)
Але євреї можуть ДУЖЕ багато навчити наших.
- Як підтримувати СВОЇХ. Хоча б своїх. Бо наразі українці наживаються на війні, на горі і страху інших українців (хоча таке явище зустрічається всюди. Питання у масштабах)
- Як виховувавти і вчити наших дітей. Давати нашим діткам впевненість у собі ізмалечку, як це роблять євреї. Бо українці, точніше радянські українці, роблять все, щоб прищепити синдром меншовартості своїм дітям.
- Як тримати стан духовного піднесення та добрий гумор.
- Як жити успішно, працюючи не тяжко (ще й досі вважається українською цінністю), а розумно.
А ось і відповідь не забарилась, на питання, що робить Любарський в Україні. Якщо коротко, то є група, інформаційним представником якої є Любарський, Табах, Солонін. Ця група сподівається прийняти участь в управлінні Україною. https://youtu.be/vcqYGZq8WU0?si=7NNA3yoguRW9F5z1
Чайковський ніколи не був в опозиції до Мордору. Якраз навпаки. Увертюра "1812 год" тому підтвердження. В четвертій симфонії він використав тему української пісні "Галя по садочку ходила", перетворивши її на "Во поле береза стояла". Подаю це як історичний факт, а не для роздмухування ненависти. Дуже просто, треба лише порівняти зміст обох пісеньок і все стане на свої місця.
Краса і гармонія - беззаперечні факти. Але вкрадено було дуже багато у європейських композиторів: мелодичних зворотів, оркестрового звучання і т. д. Навіть мелодія гімну сьогоднішньої РФ і СССР вкрадена з одного фортепіанного твору Миколи Лисенка.
Добре, все це - деталі. Як все-таки нейтралізувати психопата і ШІ? Зразу обмовлюся, на рівень ельфа я не дотягну. Тай шляхетної людини теж. Знову доведеться ходити в ясла і до школи, тобто, коли доходиш розуміння, знову реінкарнація...
Опубліковано Ігор Каганець 2 Серпень, 2025 - 22:51
З одного боку, це кризове прискорення подій, цілком об'єктивний процес.
З другого боку, з кожним роком життя наша інформаційна система щораз більше фільтрує інформацію, зокрема через переповнення пам'яті. Втрачається гострота новизни. Тому треба вчитися стирати з пам'яті усе зайве та неактуальне. Найефективніший спосіб – кармічні форми з джерелами стирання, згортання, очищення, прибирання, анігіляції та іншими.
Андрій Гарас wrote: Ігоре, тобі не здається що час ніби пришвидшився? Чи це просто інформаційна насиченість виросла в сотні раз? Адже раніше якось здавалося ніби той же день тягнувся довше, а тепер час летить дуже швидко.
Опубліковано Ігор Каганець 2 Серпень, 2025 - 22:47
Судячи зі стрімкого розвитку штучного інтелекту і загрози цифрової диктатури, палінгенезію необхідно здійснити протягом 10–20 років. Формування ельфійської еліти – це головний засіб розв'язання кризи штучного інтелекту.
Андрій Гарас wrote:
Чи може бути, що палінгенезію прийдеться здійснювати десятиліттями?
Опубліковано Ігор Каганець 2 Серпень, 2025 - 22:43
Підсвідомість – це наче комора, куди ти складаєш те, чим зараз не користуєшся. Коли виникає потреба, ти відкриваєш комору підсвідомості й дістаєш з неї те, що там знаходиться.
Це як інформація на твоєму вінчестері. Відповідно, свідомість – це наче оперативна пам'ять комп'ютера, підконтрольна оператору.
Свідомість важливіша, бо вона дозволяє діяти тут і тепер. В ідеалі все продуктивне, що перебуває в підсвідомості, має бути усвідомленим (перенесеним у свідомість).
Андрій Гарас wrote:
Свідомість - це одухотворена частина душі. Це адаптер між духом і душею. А яка роль підсвідомості? Яке її місце в здійсненні палінгенезії? Наскільки важлива її роль для палінгенезії? Що важливіше? Свідомість чи підсвід
Опубліковано Ігор Каганець 2 Серпень, 2025 - 22:23
Так, це дуже корисна практика. Починати треба з запам'ятовування головних афоризмів та Семи блаженств.
Сергій Ждан wrote: Так само читаємо мвдумливо Живе Слов, але маємо рекомендацію знати основні соти напам'ять. То чи буде корисно також вчити Добрі знання напам'ять, це сприятиме оновленню свідомості?
Якщо твоїм колегам так подобається Петро Чайковський, то поясни їм, що по батьківській лінії він походив з українського роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка (1695—1767), походив з-під Кременчука, служив у Миргородському полку Війська Запорозького. Його син, Петро Федорович (1745—1818), народжений на Полтавщині (дід композитора), під час навчання у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський. Так що творчі росіяни – це переважно українці.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Дивуюся, що не звернув увагу на цю статтю ще у 2007.
Ігор Ткаленко має цілковиту рацію: джерело загрози для української нації – в самій українській нації.
У євреїв, як і в багатьох українців, є дуже сильна тенденція до ненависті і помсти. І саме це позбавляє майбутнього і тих і інших. Обсяги тягарів у суспільній психоемоційній матриці, накопичені тисячоліттями, просто не дадуть нації зробити перехід у наступний вимір. Хоча і євреї, і українці постійно демонстрували надзвичайні приклади любові і самопожертви. Про це є купа книг (той самий Бабель) і фільмів (той самий Комісар, в якому грала наша Недашківська)
Але євреї можуть ДУЖЕ багато навчити наших.
- Як підтримувати СВОЇХ. Хоча б своїх. Бо наразі українці наживаються на війні, на горі і страху інших українців (хоча таке явище зустрічається всюди. Питання у масштабах)
- Як виховувавти і вчити наших дітей. Давати нашим діткам впевненість у собі ізмалечку, як це роблять євреї. Бо українці, точніше радянські українці, роблять все, щоб прищепити синдром меншовартості своїм дітям.
- Як тримати стан духовного піднесення та добрий гумор.
- Як жити успішно, працюючи не тяжко (ще й досі вважається українською цінністю), а розумно.
А ось і відповідь не забарилась, на питання, що робить Любарський в Україні. Якщо коротко, то є група, інформаційним представником якої є Любарський, Табах, Солонін. Ця група сподівається прийняти участь в управлінні Україною.
https://youtu.be/vcqYGZq8WU0?si=7NNA3yoguRW9F5z1
Любарський нодноразово помічений у фальсифікації фактів.
Чайковський ніколи не був в опозиції до Мордору. Якраз навпаки. Увертюра "1812 год" тому підтвердження. В четвертій симфонії він використав тему української пісні "Галя по садочку ходила", перетворивши її на "Во поле береза стояла". Подаю це як історичний факт, а не для роздмухування ненависти. Дуже просто, треба лише порівняти зміст обох пісеньок і все стане на свої місця.
Краса і гармонія - беззаперечні факти. Але вкрадено було дуже багато у європейських композиторів: мелодичних зворотів, оркестрового звучання і т. д. Навіть мелодія гімну сьогоднішньої РФ і СССР вкрадена з одного фортепіанного твору Миколи Лисенка.
Добре, все це - деталі. Як все-таки нейтралізувати психопата і ШІ? Зразу обмовлюся, на рівень ельфа я не дотягну. Тай шляхетної людини теж. Знову доведеться ходити в ясла і до школи, тобто, коли доходиш розуміння, знову реінкарнація...
Si vis pacem, para bellum
З одного боку, це кризове прискорення подій, цілком об'єктивний процес.
З другого боку, з кожним роком життя наша інформаційна система щораз більше фільтрує інформацію, зокрема через переповнення пам'яті. Втрачається гострота новизни. Тому треба вчитися стирати з пам'яті усе зайве та неактуальне. Найефективніший спосіб – кармічні форми з джерелами стирання, згортання, очищення, прибирання, анігіляції та іншими.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ми перестанемо старіти, натомість будемо залишатися вічно молодими. Це об'єктивний критерій здійснення палінгенезії.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Судячи зі стрімкого розвитку штучного інтелекту і загрози цифрової диктатури, палінгенезію необхідно здійснити протягом 10–20 років. Формування ельфійської еліти – це головний засіб розв'язання кризи штучного інтелекту.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Підсвідомість – це наче комора, куди ти складаєш те, чим зараз не користуєшся. Коли виникає потреба, ти відкриваєш комору підсвідомості й дістаєш з неї те, що там знаходиться.
Це як інформація на твоєму вінчестері. Відповідно, свідомість – це наче оперативна пам'ять комп'ютера, підконтрольна оператору.
Свідомість важливіша, бо вона дозволяє діяти тут і тепер. В ідеалі все продуктивне, що перебуває в підсвідомості, має бути усвідомленим (перенесеним у свідомість).
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так, це дуже корисна практика. Починати треба з запам'ятовування головних афоризмів та Семи блаженств.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Сторінки