Зображення користувача Оксана Лутчин.
Оксана Лутчин
  • Відвідувань: 7
  • Переглядів: 10

Очищення мови — це освячення душі

Категорія:

Яким чином відрізнити кальку від питомого українського слова? Передовсім треба вивчати мову, зіставляти й порівнювати її лексику та виробляти мовне чуття. Дуже часто українська форма слова чи виразу є лаконічнішою та влучнішою. Російській мові, як правило, властиві нарощення, для прикладу...

Що для нас важить слово? Чи воно є найважливішим засобом зв’язку з Творцем, а також зі суспільством, чи, може, ми сприймаємо його як щось належне, як повітря, що нас оточує, якого не помічаємо й не надаємо йому особливого значення. Проте, вдихаючи найменш забруднений кисень, ми відчуваємо дискомфорт. Кисень — це речовина, що наповнює легені, а мова живить душу - ту невидиму субстанцію, що покликана підтримувати зв’язок із Богом. То чому ж ми не відчуваємо болю, коли вимовляємо або слухаємо брудні, грубі, лайливі слова? Чому щоденно дбаємо про чистоту й красу побуту та одежі, а не очищаємо власної мови?

 

Як стверджують наші бабусі, колись у вжитку не було стільки брудних слів, як маємо нині. Лайкою уже сприймались фрази на кшталт “Аби тебе качка копнула”. Окрім цього, у щоденному вжитку побутує багато росіянізмів, які надають нашій мові грубих і неприродних відтінків. Тому нам насамперед необхідно відсіяти чужу лексику, що заполонила нашу державу. Наприклад, у Хмельницьку навіть україномовні мешканці батька називають “папою”, тому що “тато” для них — це щось сільське або змалечку їм не привите слово, таке лагідне й насущне. Недарма відомий мовознавець Ірина Фаріон підкреслює: “Російська — це мова окупації мого краю”.

 

У совєтський період втручання у розвиток і функціонування української мови було настільки нищівним у напрямку її зросійщення, що й досі ми не можемо відкинути шкаралущу росіянізмів від питомих українських форм. І до сьогодні у нас побутує багато зросійщених слів, висловів, вживаних з непритаманним для української мови значенням. Наприклад:

 

російський варіант            калька  з російської                 правильно

в зависимости —               в залежності —                        залежно

исключение —                   виключення —                          виняток

в конце концов —              кінець кінцем —                        зрештою

 

Як бачимо, перелицьовані російські слова і звороти у свій час витіснили зі вжитку суто українську лексику.

Яким чином відрізнити кальку від питомого українського слова? Передовсім треба вивчати мову, зіставляти й порівнювати її лексику та виробляти мовне чуття. Дуже часто українська форма слова чи виразу є лаконічнішою та влучнішою. Російській мові, як правило, властиві нарощення.

 

Передусім, варто звернути увагу на недоречне вживання прийменника в у таких конструкціях:

в подальшому — далі;

в той час, коли — тим часом, як;

в першу чергу — передовсім;

в один голос — одноголосно;

в другому місці — деінде;

в загальному випадку — загалом.

 

Відкинувши нарощення, отримуємо суто українські слова.

 

Поширеним є також недоречне вживання слова “давайте”, що теж cкальковане з російської:

давайте зробимо — зробімо; (у першому випадку, наче хтось не дає робити, і ми просимо “давайте”; у другому — звучить заклично).

Давайте танцювати — танцюймо.

Незрозуміло, як це “давати танцювати”, а “танцюймо” — наказовий спосіб, що спонукає до дії.

Давайте питання — запитуйте;

давайте не будемо — менше з тим.

 

Приклади словосполучень із зайвим прийменником з:

з тих пір — відтоді;

з усіх сторін — звідусіль;

з цієї причини — через це.

 

Приклади словосполучень із зайвим прийменником по:

по відношенню — стосовно;

по крайній мірі — принаймні;

по ліву сторону — ліворуч;

по обох сторонах дороги — обабіч дороги.

 

Приклади словосполучень із зайвим сполучником як:

як видно — мабуть, певно;

як можна більше — якнайбільше;

як попало — абияк.

 

Проаналізувавши ці приклади, можна стверджувати, що питомі українські форми —лаконічніші, природніші, милозвучніші.

Також трапляються неправильні форми творення вищих ступенів прикметників з допомогою слів “самий” , “більш”:

 

неправильно                                правильно

самий високий                             найвищий;

самий чарівний                            найчарівніший;

більш солодкий                           солодший.

 

Треба уникати й таких конструкцій, як найбільш оптимальний — оптимальний.

Неприродними для української мови є й такі префіксальні нарощення:

 

від -

відпрасувати — випрасувати;

відпірність — опірність;

по-

посторонні — сторонні;

поступити — вступити;

при-

признатися — зізнатися;

примиритися — змиритися;

приналежність — належність;

спів-

співставляти — зіставляти;

співпадати — збігатися.

 

Неправильним є й вживання таких суфіксів, яких можна легко уникнути, спілкуючись суто українською мовою:

 

-ейський

біблейський — біблійний;

судейський — суддівський;

-альний

артеріальний — артерійний;

емоціональний — емоційний;

бронхіальний — бронховий;

-ння

розв'язання — розв’язок;

слововживання — слововжиток;

-очн

закупочний — закупний;

оціночний — оцінний.

 

Багата лексика української мови дозволяє нам висловлюватись лаконічно і влучно. Отож, опускаймо конструкції, невластиві нашому мовленню, замінюймо їх на однослівні. Зразком для нас можуть послужити такі приклади:

 

бувший у користуванні — уживаний;

в буквальному смислі — буквально;

на перших порах — спершу;

послужити поводом — спричинитися;

точка зору — погляд;

головним чином — головно, найбільше...

 

Таким чином, пошук і відновлення української лексики — це насамперед відродження себе, відродження найтонших духовних порухів, та відновлення тих нитей, що єднатимуть нас із далекими предками і дають можливість зберегти власну унікальність у зглобалізованому світі.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

" Папа"  в іншому значенні - Папа Римський, а не батько.

Творімо разом мову Сенсар!

Коментарі

Зображення користувача Богдан Ич.
0
Ще не підтримано

В цілому згоден з автором, що слід позбутись росіянізмів-московитізмів, впроваджених до рідної нам мови у 18-20 століттях. Але чи є чужинським словом "папа"?

Часом доводиться чути: "Кажи тато, а не папа, ти ж не москаль." А з іншої сторони пригадую, що наші пращури скіфи-сколоти вшановували бога на ім'я Папай. Чи може бути слово "папа" спрощенням від слова "папай"?

З іншої сторони, якщо відкрити словник іншомовних слів то слово папа знайдемо в багатьох романських мовах:

іспанська: papá ; tata

американська: papa

німецька: Papa

французька: papa

В московитську це слово потрапило з французької. Але звідки воно могло потрапити до багатьох романських та германських мов?

 

 

Зображення користувача Богдан ДуБ.
0
Ще не підтримано

"папа" - на санскриті означає "грішник", "брудний", "той, що накоїв багато гріхів/дурниць". А "бата" з санскриту означає "старший" "вчитель" "батько". В українців закорінилось "батько", "батьки", а в росіян "папа" і "родітелі", і рідше "батя".

"тото" - з санскр. "тато". дітям легше вимовити "тата" а не "тото", мабудь тому зараз маєм тАто і в інших мовах тАтА.

"Революція без еволюції - це ідейна спекуляція"

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

З санскритом треба обережніше, адже це перекручена і спотворена давня українська мова. У давній українській мові словом "папа" називали хліб: 

ПАПА 2, и, жін.дит. Хліб. Старший хлопчик лазить по хаті, .. знай голосить та докуча матері, Просячи папи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227). 

 

Окремий, хоч і невеликий шар становить дитяча лексика. Для неї характерні пестливі слова, слова з повторюваним скла­дом, наприклад: папа — хліб, коко — яйце, моня — молоко, льоля — сорочка, киця — кіт, ціпа — курча, паця — свиня, зюзя, дюдя — холодно, жижа — гаряче, вава — ранка, забите місце, гам — їсти, їстоньки, питоньки, купатоньки, спатки, спатонь*-ки, спатуні, спатусі, тупоньки, нозя, руця тощо.

http://ukrainskamova.narod.ru/Links/Lexika/71.HTM

 

У "дитячій лексиці" багато первинних слів, ще з мови неоантропів, а це глибина в 40 тисячоліть. 

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Нео Фіт.
0
Ще не підтримано

...хто сказав, що до санскриту була праукраїнська мова?...а може до появи санскриту люди взагалі спілкувались телепатично в силу своєї пасіонарності - ну не було потреби в мовленні...а мови і тім більше писемність виникли потім...???

...минуле неможливо змінити, але можна змінити своє відношення до нього,- а відтак, змоделювати своє майбутнє...

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Санскрит - це мова, яку арії принесли в Індію з України 3-4 тисячоліття тому. 

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Микола Січовий.
0
Ще не підтримано

Доповнення: можливо слово "пласт" добре підходить замість слова "шар" (і є більш українським), це припущення 

Пізнання себе

Зображення користувача Спас Ярий.
0
Ще не підтримано

Тут треба докопуватися до виникнення слова, адже на думку Павла Штепи Російська мова на 40% складається, фактично, з українських слів, від яких не варто відмовлятися. Водночас сьогодні багато слів, які вважають суто українськими, є насправді запозиченнями. От, наприклад, лампа - світильник. Крім того цікавий факт: у двадцятих роках минулого століття було розроблено українську наукову термінологію. Замість іншомовної термінології придумали свою, але москалі спалили всі словники з українською термінологією і в науці ми досі користуємося запозиченнями, які іноді ледве можна вимовити. Тому проблемиамови сьогодні стоїть дуже гостро.

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Сучасна російська мова має в своєму складі 2 основних блоки: український і фіно-угро-татарський. Тому в ній досить багато питомо українських слів. Хоча відмовлятися від них не варто, але й використовувати не зовсім доцільно, через те що вони зазнали серйозних перекручень і потребують ретельного дослідження і виправляння.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

" Папа"  в іншому значенні - Папа Римський, а не батько.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Богдан Ич.
0
Ще не підтримано

Продовжуючи тему про батька слід зазначити, що крім властивої для слов'янських мов форми тато (тата) та розповсюдженої в германо-романських папа є ще таке своєрідне як неньо.

Зображення користувача Богдан Ич.
0
Ще не підтримано

Папа Римський пишеться трохи інакше або наголос може бути на іншому складі:

французька: pape

німецька: Papst

англійська: pope

іспанська: pa'pa

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

  Якщо не засвоїли "тато"  , то що казати про самобутнє "неньо".

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

У мого тата в дома казали "неньо"

А я насамперед на уроках німецької завжди застосовував слово "vater" а ще я чомусь у школі з уроків англійської чув що у них тато називається словом "father" А тому на мою думку можна зробити такий собі висновок, що слово "vater" і "father" в нім. і англ. мові є точно такими же самими літературними словами як і наше рідне українське слово "батько" Але у вжитку ми чомусь застосовуємо слово не "батько", а "тато" точно так же само як і німці у фільмах промовляють до свого "тата" як "pаpa"..

Ще одне десь на ютубі я чув, що слово "папа" з якоїсь там мови означає чоловічий статевий орган, но особисто я собі в інтернеті ще цьому підтвердження так і не знайшов.

А взагалом стаття дуже повчальна, завдякі якій я зрозумів, що я ніколи навіть й гадки немав, що я аж настільки використовую кальку у своїх реченнях.

Зображення користувача Микола Січовий.
0
Ще не підтримано

Прохання до усіх: розкладіть на полички слово "заможний" (свою версію його походження, його зміст і т.д.). Дякую

Пізнання себе

Зображення користувача Микола Січовий.
0
Ще не підтримано

Стаття про мову - доволі приємна, з гарним підтекстом

Пізнання себе

Зображення користувача Спас Ярий.
0
Ще не підтримано

Щодо "заможний" маю таку версію: "той що може", тобто той, в якого є необхідні ресурси для певних великих справ. Можливо первинно воно було "зможний" чи щось в такому ключі.

Зображення користувача Борій Східний.
0
Ще не підтримано

Мова це добре, але погано коли навколо мало хто розмовляє рідною :( 

Героям Слава!

Зображення користувача Vasiludov.
0
Ще не підтримано

Це тому, що мовою треба не тільки розмовляти, а і балакати, говорити, розказувати і розповідати, тріпатися, теревенити, перекидатися словами, чаруватися і очаровуватися. Та і багато  що ще треба робити мовою, щоб вона захоплювала мовний простір. А "указом" про те, що говори так, а не так, чи скорботою про втраченість мови, ситуацію не виправити.

Василь Література

Зображення користувача Богдан Ич.
0
Ще не підтримано

!Радіймо! Тріпатися, очаровуватися - це росіянізми!

 

Що конкретно ви можете робити, щоб запровадити українську мову хоча б на радіо?

Зображення користувача Vasiludov.
0
Ще не підтримано

Особисто я на даний час створив і започаткував україномовний фестиваль Василя Купала в "російськомовному" регіоні (Миколаївська область). Доречі, запрошую взяти участь 5-6 липня цього року.

Василь Література

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Слава Україні! Все залежить від нас: якщо ми звертаємось до людини українською мовою, то, у 90% випадках, отримуємо на ній відповідь.

 

Висновок: що більше людей спілкуватиметься виключно українською, ти швидше вона запанує у нашому інформаційному просторі. 

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

 Заможний - багатий, той, що володіє  матеріальними цінностями.

 Синонімічний ряд: багатий, з достатком, грошовитий, забезпечений, маєтний, імущий, маючий.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Vasiludov.
0
Ще не підтримано

Загалом думки у статті вірні. Особливо цінна "виробляти мовне чуття". Але з опалу рубати все, що тільки нагадує російську і призводити мову до локанічності, можна отримати ідеальне звучання і втратити зрозумілий смисл. 

Ось автор сам підкреслює різницю "давайте зробимо — зробімо; (у першому випадку, наче хтось не дає робити, і ми просимо “давайте”; у другому — звучить заклично)"

Хіба в життєвих ситуаціях ми завжди до чогось закликаємо? Чи інколи треба попросити?

У першому випадку ми звертаємося з проханням і це зовсім не значить, що хтось нам чогось не дозволяє. А у другому наказуємо зробити щось разом.

Це зовсім різні смисли і обрізати мову чіпляючи на один ярлик "рос" це говорить лише про агресію самого автора до Російської імперії, а це вже політика, а не мовознавство. 

Василь Література

Зображення користувача Богдан Ич.
0
Ще не підтримано

Ви є захищаєте інтереси Московської імперії?

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Давати можна щось- давати яблуко, давати землю (у значенні наділяти), сніданок, позику і ін.

Коли йдеться про процес, то слово "давайте" є калькою з російської. Відчуваєте різницю?

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Vasiludov.
0
Ще не підтримано

Давайте, шановна Оксано, будемо оптимістами. Це прохання до Вас. "Дати" і "давайте" це знову ж таки різні значення і ніяка це не калька, як би не хотілося викреслити половину української.

Давайте яблука дітям... - звернення яке повинно жити в українській мові і не треба шукати йому заміну на "давіймо"...

 

 

Василь Література

Зображення користувача Богдан Ич.
0
Ще не підтримано

?Хто сказав "давіймо"?

 

Слово давайте означає прохання передати певний об'єкт від одного суб'єкту до іншого.

Слово давайте не означає заклик розпочати певний процес.

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Ваші коментарі, пані Оксано, завжди фахові. Ви, очевидно, фахівець! Це добре, що Ви нас поправляєте. Це приємний процес навчання, шліфування, вдосконалення, огранення!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Vasiludov.
0
Ще не підтримано

В світлі останньої політичної ненависті до російської "буцигарні" - тюрми народів, деякі активні мовники хочуть настільки відокремитись від єдиного насіння, що вдаються до спотворень особистої мови, думаючи, що це зарадить самосвідомості українців бути українцями... 

Відомо, що наводяться сотні указів притиснення а то і знечтоження української мови протягом 400 років.  А це не є аргументом, що українська мова втратила позиції мови. Просто це робота політиків знаходити оправдання і розпалювати протиріччя в думках. 

Російська імперія (не факт, що це була російська, бо в керництві її більшість управлінців та науковців були "европейці типу німці", а не "китайці") чинила свою мовну політику так, як Британський Лев до своїх захоплених силою колоній. То за що винуватити кота, який ловить і з'їдає мишу?

Шанс українцям мати свою державність з'явився кілька десятків років тому і "ощищення мови" стало питанням важливіщим, ніж "очищення від корупції"...  А так очищаємось і  "взятка"  від слова "взяти" має однакове значення з "хабар" (еврейська взятка) від слова "хабад" - група хасидів, яка виникла наприкінці вісімнадцятого століття на прикордонні України, Білорусії і Росії.

І з пристрастю впевнених мовознавців рубаємо рідні мовні коріння, придумуючи що-небуть, аби не "рос"... 

Василь Література

Зображення користувача Богдан Ич.
0
Ще не підтримано

На що ви натякаєте, коли пишете про "єдине насіння"?

Те, що московитська мова в 13-18 століттях запозичила чимало слів з української, підлаштувавши їх під потреби голосових можливостей угрофінського етносу?

Чи те, що у керівників Києва (в 9-13 ст) присутній генетичний маркер N, що відповідає фінській етнічній групі, котра є однією зі складових "російської політичної нації"?

Ви пишете: "... це робота політиків знаходити оправдання..." А потім: "То за що винуватити кота, ...?".

Може ви політик?

Ви хочете виправдати шкідливого московського кота, котрий п'є вершки з українського казана, а потім ще туди гадить?

Тоді вже знайдіть виправдання для грифона, котрий відправляє такого кота туди, звідки він взявся.

В даному випадку автор статті робить свою справу: вона як мовознавець очищає мову. Очищенням від злочинців в галузі народного господарства займаються інші люди. Тому спілкуймося в цій гілці про мову. А стосовно господарських злочинів можна створити іншу.

 

Крім того, українською мовою правильно буде виправдання і що-небудь.

Зображення користувача Vasiludov.
0
Ще не підтримано

От бачите, що останнім аргументом як завжди, у агресивних українців є указування на технічні помилки в словах, які зявляються у всіх текстах, інколи їх додає автозаміна компютеру. Для вас важливе не значення і смисл слова, а правильність його написання (по-українськи) Відтак зявилося дуже багато ФРИГІДНИХ ТВОРІВ, які майстерні, українославні, а собою не хвилюють, тим самим відторгаючи читача. 

Я не заперечую те, що Оксана пропонує вживати локанічність у мові, однак я проти, коли за цею локанічністю починаеться гра у викресленні із вжитку також українських смислів, яким чіпляють ярлик "русизми". 

Василь Література

Зображення користувача Vasiludov.
0
Ще не підтримано

А про "єдине насіння" то мова не про політичні ігри у мовознавстві угро-фінів, чи персо-османів, греко-римлян, татаро-китайців... А Про першоджерельні значення "вода", "слово", "Бог", "Матір" і т.д.

Василь Література

Зображення користувача Спас Ярий.
0
Ще не підтримано

Звичайно багато слів не варто відкидати лише через те, що вони подібні до Російських. Але якщо ми хочемо говорити на Сенсарі, то кожне слово має нести у собі істинний сенс. Слово "давайте" означає, як згадувалося, передання певного об'єкту з рук в руки, тому не може вживатися в контексті заклику щось зробити. Тому цілком підтримую п. Оксану.

 

Зображення користувача Vasiludov.
0
Ще не підтримано

Чомусь не можу опублікуватись на сайті, та всі відповіді до розуміння сучасної мови і агресивності деяких тенденцій можна прочитати тут ТРАКТАТ ПРО МОВУ І ФРИГІДНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНУ http://old.nsju.org/blog/9322.html

Василь Література

Зображення користувача Індіана Джонс.
0
Ще не підтримано

вже можна додавати публікації

Зображення користувача Світ Зелений.
0
Ще не підтримано
  1. Крім того цікавий факт: у двадцятих роках минулого століття було розроблено українську наукову термінологію. Замість іншомовної термінології придумали свою, але москалі спалили всі словники з українською термінологією і в науці ми досі користуємося запозиченнями, які іноді ледве можна вимовити. Тому проблемиамови сьогодні стоїть дуже гостро.
  2. Можливо це вдастся виправити якщо вивчати праці вчених-термінологів  

#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.