«Закінчуємо знімати повнометражний художній фільм по моїй казці «Про чорного козака». Ідея була зняти фільм, незалежно від держави, від усіляких табачників. Свідомо так пішли. Фінансуємо самі – наша знімальна група.
Василь Шкляр вчинив правильно, відмовившись від Шевченківської премії, поки Дмитро Табачник є міністром освіти. Таку думку в коментарі Gazeta.ua висловив відомий казкар Сашко Лірник.
«Це його право. У той час, коли табачники керують, треба якось їм протидіяти. Яким це чином буде – хто як може. Власне, це доступ до публічності. У Шкляра з’явилася така нагода і він нею скористався на 100%. І я підтримую його у цьому», – сказав він.
На думку Лірника, розмови про розділення України є штучними.
«Якось мені шкода життя мого і часу – що воно ніби у прірву іде. Стараєшся щось – бах, знов те саме бидло спливає. А потім подумав, що бидло – воно вічне … Мене якось у Донецьк запросили виступати. Їхав, думав, зараз побачу оце донецьке бидло. Ходять п’яні, чубляться. Нічого подібного. Це у Київ привозили невідомо кого, зібрали за гроші. А насправді в Донецьку чудові люди, прекрасні. Я розмовляв українською – і мені відповідали українською … Що цікаво: молодь уже себе сприймає українцями. Для молоді ми й живемо. А політики між собою будуть гризтися. Мені здається, колись їх зберуть так всіх акуратненько, на якийсь острів вивезуть. І хай там гризуться, поки один одного не перегризуть. А ми і без них виживемо», – сказав він.
Лірник також зазначив, зараз відбуваються зйомки фільму за його казкою.
«Закінчуємо знімати повнометражний художній фільм по моїй казці «Про чорного козака». Ідея була зняти фільм, незалежно від держави, від усіляких табачників. Свідомо так пішли. Фінансуємо самі – наша знімальна група. Особисто сам там знімаюся, пишу сценарій, даю якісь кошти, використовую свій транспорт. Усі працюють безкоштовно. Єдине – гроші ідуть на необхідне обладнання. Фільм без бюджету. Може, 10-20 тисяч доларів його вартість. Не можу сказати точно, не рахував. Це народне кіно – хто чим може. Порівняно з тим, що на такий проект треба кілька мільйонів – то навіть смішно говорити. Хотіли показати, що можна зняти хороший український фільм, не переймаючись грошима», – розповів він.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Закінчуються зйомки фільму за казкою Сашка Лірника
Світ:
«Закінчуємо знімати повнометражний художній фільм по моїй казці «Про чорного козака». Ідея була зняти фільм, незалежно від держави, від усіляких табачників. Свідомо так пішли. Фінансуємо самі – наша знімальна група.
11040301r.jpg
Василь Шкляр вчинив правильно, відмовившись від Шевченківської премії, поки Дмитро Табачник є міністром освіти. Таку думку в коментарі Gazeta.ua висловив відомий казкар Сашко Лірник.
«Це його право. У той час, коли табачники керують, треба якось їм протидіяти. Яким це чином буде – хто як може. Власне, це доступ до публічності. У Шкляра з’явилася така нагода і він нею скористався на 100%. І я підтримую його у цьому», – сказав він.
На думку Лірника, розмови про розділення України є штучними.
«Якось мені шкода життя мого і часу – що воно ніби у прірву іде. Стараєшся щось – бах, знов те саме бидло спливає. А потім подумав, що бидло – воно вічне … Мене якось у Донецьк запросили виступати. Їхав, думав, зараз побачу оце донецьке бидло. Ходять п’яні, чубляться. Нічого подібного. Це у Київ привозили невідомо кого, зібрали за гроші. А насправді в Донецьку чудові люди, прекрасні. Я розмовляв українською – і мені відповідали українською … Що цікаво: молодь уже себе сприймає українцями. Для молоді ми й живемо. А політики між собою будуть гризтися. Мені здається, колись їх зберуть так всіх акуратненько, на якийсь острів вивезуть. І хай там гризуться, поки один одного не перегризуть. А ми і без них виживемо», – сказав він.
Лірник також зазначив, зараз відбуваються зйомки фільму за його казкою.
«Закінчуємо знімати повнометражний художній фільм по моїй казці «Про чорного козака». Ідея була зняти фільм, незалежно від держави, від усіляких табачників. Свідомо так пішли. Фінансуємо самі – наша знімальна група. Особисто сам там знімаюся, пишу сценарій, даю якісь кошти, використовую свій транспорт. Усі працюють безкоштовно. Єдине – гроші ідуть на необхідне обладнання. Фільм без бюджету. Може, 10-20 тисяч доларів його вартість. Не можу сказати точно, не рахував. Це народне кіно – хто чим може. Порівняно з тим, що на такий проект треба кілька мільйонів – то навіть смішно говорити. Хотіли показати, що можна зняти хороший український фільм, не переймаючись грошима», – розповів він.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта