Зображення користувача Юрко Луганський.
Юрко Луганський
  • Відвідувань: 113
  • Переглядів: 137

Євген Коновалець – очільник боротьби за незалежну Україну

Категорія:

23 травня виповнюється 85 років від дня загибелі від рук більшовицького агента видатного діяча українського національно-визвольного руху, Провідника Української військової організації та Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця (1891 – 1938).

230523konovalecyevgen.jpg

Євген Коновалець
Євге́н Мих́айлович Конова́лець (* 14 червня 1891, Зашків, Жовківський район, Львівська область — † 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927), перший голова ОУН.

Народжений на Галичині (с. Зашків, тепер – Львівської області), яка входила тоді до складу Австро-Угорщини, Євген присвятив своє життя справі здобуття незалежності України. Майбутню державу він бачив лише соборною, тобто об’єднаною в межах усіх українських етнічних земель.

"Шлях до Львова лежить через Київ" – так Є. Коновалець відповідав опонентам, які пропонували обмежитися досягненням незалежності Східної (тобто української за національним складом населення) Галичини.

Слова Коновальця не розходилися зі справами: саме він ще у 1918 р. очолював підрозділ Січових Стрільців, який у Києві – столиці Української Народної Республіки – охороняв Центральну Раду під час т. зв. Січневого повстання керованих Москвою більшовиків.

Коли стало ясно, що черговий етап національно-визвольної боротьби українців зазнав поразки, Євген Коновалець був одним із перших, хто негайно розпочав підготовку до нових боїв за незалежність. Уже в 1920 р., опинившись у таборі для інтернованих українців у Польщі, він з однодумцями заснував Українську військову організацію, головною метою якої було збройне протистояння польським намаганням захопити Галичину та Волинь.

Упродовж майже десяти років послідовно розбудовуючи організацію, розширюючи коло її завдань та залучаючи ідейно споріднені національні об’єднання, Є. Коновалець на Першому Конгресі Українських Націоналістів у 1929 р. започаткував ОУН, яка не на одне десятиріччя стала флагманом боротьби українців за відновлення державності.

Очолюючи впродовж 1930-х років ОУН, Євген Коновалець, крім високих моральних вимог до членів Організації, постійно наголошував також на необхідності єдності її лав, недопущенні згубного для загальнонаціональної справи фракціонерства.

Хоча Провід Українських Націоналістів у силу зрозумілих причин діяв за кордоном, основна частина організаційного активу працювала в умовах підпілля на Галичині та Волині, що належали Польщі. Різні умови життя й діяльності викликали різні погляди членів ОУН на методи боротьби, але Провідник своїм незаперечним авторитетом гасив усі наявні та потенційні суперечності.

Особливим аспектом діяльності Євгена Коновальця була розбудова підпільної мережі на Східній, підсовєтській, Україні. Імовірно, саме ця робота й мала для Провідника фатальні наслідки.

Керівництво Совєтського Союзу, так само як і сучасної російської федерації, добре розуміло, що без України їхня "велика держава" існувати не зможе. Тому Сталін, скоївши злочин Голодомору-геноциду в Українській СРР, скерував значні сили на боротьбу з національним рухом за кордоном. І найпотужнішою з революційних організацій, що змагалися за самостійну Україну, була ОУН, очолювана Євгеном Коновальцем.

Через те спецслужби СРСР безнастанно за ним полювали. На превеликий жаль, чергова спроба вбивства Провідника агентом НКВД 23 травня 1938 року в Роттердамі вдалася…

Таким чином, саме напередодні найбурхливіших подій ХХ сторіччя, пов’язаних із Другою світовою війною, ОУН залишилася без загальновизнаного очільника. Згодом – напевно, не без участі совєтських, німецьких та польських агентів – стався прикрий розкол в Організації, спричинений невизнанням більшістю галицького підпілля легітимного наступника Євгена Коновальця – Андрія Мельника.

Відтак, утворилася ОУН (революційна), яку очолив керівник Крайової екзекутиви (виконавчого органу) Степан Бандера. Саме фігуру останнього совєтські, а потім – рашистські ідеологи визначили на роль жупела, щоб ним лякати «советских граждан», а тепер – «россиян».

Постать С. Бандери загальновідома, і він герой України. Проте, він був лідером лише однієї з фракцій ОУН, тоді як Євген Коновалець очолював цілу Організацію. І, на превеликий жаль, особистість Є. Коновальця досі лишається незаслужено нерозкрученою.

У середовищі західної української діаспори вже невдовзі після загибелі Провідника 23 Травня стало вшановуватися як День героїв, присвячений пам’яті Євгена Коновальця і його численних побратимів.

Переконаний, до вшанування цього дня варто долучитися і нам. Тисячі героїв уже в наш час поклали голови за Україну на війні з усе тим же нашим одвічним московським ворогом. Вони продовжили справу утвердження самостійності української нації, яку започаткували Міхновський, Петлюра, Коновалець, Олена Теліга, Ольжич, Шухевич, Бандера, Стус, Чорновіл…

Вічна їм пам’ять. Слава Україні! Героям слава!

Нагадаємо, минулого року, напередодні російського вторгнення ми писали про ОУН, яку очолив Євген Коновалець.

Наші інтереси: 

Пам'ятаймо справжніх українських націоналістів. Робимо висновки з трагічних уроків нашої історії. Просвітлюємо наш народ, яким вклали в голови, що тільки Бандера був українським героєм-націоналістом.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Гра в пазли

Гра в пазли: вільний софт «Добра Новина» та його самоактивація в кінці світу

Після знайомства з проектом «Галілея-IV» та його несподіваним «зникненням з радарів» виникають запитання: Чому Галілейська церква не виступила засновником нових місцевих церков? Чому її вплив на...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Олена Каганець.
5
Середнє: 5 (2 голосів)

Головна газета Третього Райху «Фелькішер Беобахтер» закінчила статтю, присвячену вбивству Євгена Коновальця, наступними словами: "Світ почув, що бомба на Кользіґері вбила Носія Великої Ідеї, Людину, що її поборювала держава, яка викрадає або мордує своїх противників руками своїх катюг, навіть на чужій території, бо вона - ота держава - не в силі змагатися з ними ще вищою ідеєю" (джерело - United in Blood).

Коментарі

Зображення користувача Микола Погорілець.
0
Ще не підтримано

Наша (а може не лише наша) проблема полягає в тому, що ми ставимо себе в залежність від особистості.
Немає системи, немає заступників, дублерів, однодумців.
Хоча ця війна показує, що є перспективи

Зображення користувача Юрко Луганський.
0
Ще не підтримано

Справді, ця залежність не раз шкодила українській нації. Але біда, на мою думку, в тому, що ми просто мало знаємо тих "дублерів".

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Для повноти історичної картини можна було б згадати, що в листопаді 1918 року  Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади Павла Скоропадського і в Мотовилівському бою розбили гетьманські частини.

Чи визнав Коновалець свій гріх і чи розкаявся? Достеменно невідомо. Може помилка й була визнана, але про це не було повідомлено публічно (хоча формування нового союзу з Німеччиною з перспективою творення Третього Гетьманату можна розглядати як спробу виправлення помилки щодо руйнування Другого Гетьманату Павла Скоропадського). 

Кармічне коло замкнулося. Невизнані і невиправлені помилки  мають властивість повторюватися. Важливо, що ми це починаємо усвідомлювати.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

При всій повазі до подвигу Євгена Коновальця, варто додати, що він дав простір для діяльності Ріхарда Яри – агента НКВС, реального засновника і керівника ОУН (р).

Коновалець не реагував на очевидні факти зловживань і брехні з боку Яри. Звісно, ситуація була дуже складна і заплутана, але це не причина закривати очі на допущені помилки.

Фактично, завдяки бездіяльності та поблажливості Коновальця виникла група Бандери під гаслом «Все і негайно!», яка зруйнувала справу Коновальця і весь третій українсько-німецький проект (перший – за Хмельницького проти Польщі і Москви, другий – за Скоропадського також проти Польщі і Москви).

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Юрко Луганський.
0
Ще не підтримано

Згоден щодо характеру діяльності Р. Ярого. Дякую, пане Ігорю, за значну увагу до моєї публікації.

Зображення користувача Олена Каганець.
5
Середнє: 5 (2 голосів)

Головна газета Третього Райху «Фелькішер Беобахтер» закінчила статтю, присвячену вбивству Євгена Коновальця, наступними словами: "Світ почув, що бомба на Кользіґері вбила Носія Великої Ідеї, Людину, що її поборювала держава, яка викрадає або мордує своїх противників руками своїх катюг, навіть на чужій території, бо вона - ота держава - не в силі змагатися з ними ще вищою ідеєю" (джерело - United in Blood).

Зображення користувача Юрко Луганський.
0
Ще не підтримано

Дякую, пані Олено, за увагу до мого допису.