Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України. Київський міжнародний інститут соціології провів опитування 17-25 квітня. Вибірка репрезентативна.
Результати цього опитування КМІС виклав на своєму сайті.
Отже, на питання: "Якби вибори Президента України відбувалися в кінці квітня", то за тих чи інших кандидатів проголовував би такий відсоток населення:
27,7% проголосували б за Володимира Зеленського,
9,7% – за Петра Порошенка,
8% – за Юрія Бойка,
6,3% – за Юлію Тимошенко,
4,1% – за Ігоря Смешка,
2,8% – за Анатолія Гриценка,
2,3% – за Олега Ляшка,
1,2% – за Святослава Вакарчука,
0,5% – за Олександра Вілкула,
за інших кандидатів – загалом 2,4%,
3,6% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
20,1% – не визначилися, за кого голосувати,
2,7% – відмовилися відповідати на запитання,
8,5% – сказали, що не будуть голосувати на виборах.
Якщо розрахувати відсотки стосовно тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в кінці квітня), то отримаємо наступні результати:
42,6% проголосували б за Володимира Зеленського,
14,9% – за Петра Порошенка,
12,2% – за Юрія Бойка,
9,7% – за Юлію Тимошенко,
6,4% – за Ігоря Смешка,
4,3% – за Анатолія Гриценка,
3,5% – за Олега Ляшка,
1,8% – за Святослава Вакарчука,
0,8% – за Олександра Вілкула,
за інших кандидатів – загалом 3,7%.
Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради
Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в кінці квітня, то за ті чи інші партії проголовував би такий відсоток населення:
18,5% проголосували б за партію «Слуга народу»,
9% – за партію «Опозиційна платформа – За Життя»,
8,7% – за партію «Європейська Солідарність»,
6,8% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
2,1% – за «Партію Шарія»,
2% – за партію «Голос»,
1,9% – за партію «Сила і Честь»,
1,5% – за Радикальну партію Олега Ляшка,
1,4% – за партію «Громадянська позиція»,
1,2% – за партію «Свобода»,
1% – за партію «Опозиційний блок»,
за інші партії – загалом 2,8%,
4,8% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
24,5% – не визначилися, за кого голосувати,
3% – відмовилися відповідати на запитання,
10,9% – сказали, що не будуть голосувати на виборах.
Якщо розрахувати відсотки стосовно тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в кінці квітня), то отримаємо наступні результати:
32,6% проголосували б за партію «Слуга народу»,
15,8% – за партію «Опозиційна платформа – За Життя»,
15,2% – за партію «Європейська Солідарність»,
12% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
3,6% – за «Партію Шарія»,
3,5% – за партію «Голос»,
3,4% – за партію «Сила і Честь»,
2,7% – за Радикальну партію Олега Ляшка,
2,5% – за партію «Громадянська позиція»,
2% – за партію «Свобода»,
1,7% – за партію «Опозиційний блок»,
за інші партії – загалом 5%.
Наші інтереси:
20,1% – не визначилися, за кого голосувати, тобто серед наявних кандидатів не бачать жодного, який би їм підходив на сьогодні. Можливості для нового яскравого, розумного і не заплямованого минулим політичним досвідом лідера.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Якби вибори Президента України відбувалися в кінці квітня цього року, 27,7% проголосували б за Володимира Зеленського
Світ:
Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України. Київський міжнародний інститут соціології провів опитування 17-25 квітня. Вибірка репрезентативна.
20050401.jpg
Результати цього опитування КМІС виклав на своєму сайті.
Отже, на питання: "Якби вибори Президента України відбувалися в кінці квітня", то за тих чи інших кандидатів проголовував би такий відсоток населення:
Якщо розрахувати відсотки стосовно тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в кінці квітня), то отримаємо наступні результати:
Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради
Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в кінці квітня, то за ті чи інші партії проголовував би такий відсоток населення:
Якщо розрахувати відсотки стосовно тих, хто визначився (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в кінці квітня), то отримаємо наступні результати:
20,1% – не визначилися, за кого голосувати, тобто серед наявних кандидатів не бачать жодного, який би їм підходив на сьогодні. Можливості для нового яскравого, розумного і не заплямованого минулим політичним досвідом лідера.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)