Аудіоверсія: Яка мета, така й доля, або Чарівний магніт аріянства

Етимологія

Ми вже з’ясували, що найбільшим здобутком людини є правильна життєва мета.

Слово «мета» означає «вищий», «над», «загальний», «сукупний» – звідси «метафізика» (вище фізики), «метаполітика» (над політикою), «метадані» (дані про дані), метагеном (сукупний геном).

Слово «доля» (рос. судьба, участь) походить від «частка», «ділити», «нижчий», звідси слова  «уділ», «долина», «долівка», «долі» (внизу).   

Звідси випливає, що доля – розвиток від низького до високого, знизу догори, від часткового до загального, від розділеного до цілісного, від розсіяння до збирання, від поточного стану до мети (цілі), від нещастя до щастя.  

Чарівний магніт

Доля – це шлях до мети. Шлях визначається метою, тому що нижче тягнеться до вищого, а цілісне притягує часткове. Тому яка мета – така й доля. Наявність правильної мети є головною умовою успіху людини. На цьому основується філософія успіху, зокрема, про це наголошує Наполеон Гілл.

Що вищу мету ставить перед собою людина, то потужніша магнетична сила тягне її догори, сприяє її розвитку, саморозкриттю, актуалізації.

Людина, яка рішуче йде своїм шляхом до високої мети, називається шляхетною людиною. Що більше вона наближається до своєї мети, то вона щасливіша.

Особистість і спільнота

Проте успішність просування до мети залежить не лише від самої людини, а й від її оточення. Відомо, що колективними зусиллями досягається набагато більше, ніж індивідуальними. Відтак мета має два складники – зовнішній і внутрішній, особистісний і суспільний.  

На яку високу мету варто орієнтуватися сучасній людині, щоб вона сприяла особистому і суспільному розвитку, була романтичною і  водночас реалістичною?

Найвища мета шляхетної людини

Відповідь однозначна: творення нової людини і нового суспільства. На особистісному рівні йдеться про інтенсивний саморозвиток від людини до реалізованої людини (арія) і далі – до боголюдини. На суспільному рівні – заснування постіндустріальної цивілізації, що відповідає вартостям Золотої доби.

Дві найголовніші практики аріянства

Як бачимо, механіка успіху основана на усвідомленні тісного зв’язку між індивідуальним і колективним розвитком. Успішну організацію роблять успішні люди, успішною людиною можна стати тільки в успішній організації.

Це фундаментальний закон розвитку. Це основа аріянського світогляду. Саме на його реалізацію спрямовані дві найголовніші практики аріянства:

 «Люби господа, бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю,  всією силою твоєю і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: люби ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді нема» (Матвій 22.34–39, Марко 12.28–31, Лука 10.25–26).

Сенс першої практики: наполегливо пробуджуй у собі свого внутрішнього бога, розвивай божественну свідомість, будь вимогливим до себе, вдосконалюйся духовно, психічно і фізично.

Сенс другої практики: розвивай свою спільноту так само енергійно й вимогливо, як самого себе. Твоя спільнота – це твоє соціальне тіло. Люби його!