Як мова впливає на світогляд?

Олена Лунькова: Добрий день, пані Ірино. Сьогодні ми говоримо про те, як мова впливає на світогляд. У вашій лекції ви назвали себе скривдженою істотою, викинутою з академічної сфери в політику. Чому мова — це не просто інструмент, а матриця свідомості?

Ірина Фаріон: Уявіть світ, де слова — не просто звуки, а ключі до замків свідомості. Мова — це матриця, яка формує сприйняття реальності, як глина під руками гончара. Це не просто лекція, а філософський маніфест. Мова — зброя, кордон держави, дзеркало душі нації. Через українську реальність ми бачимо, як слова роблять нас суб’єктами чи об’єктами історії.

Олена Лунькова: Ви сказали, що мова — це зброя і кордон держави. Як це проявляється історично?

Ірина Фаріон: Мова — сутність нації. "Маєш свою мову, ти є. Не маєш своєї мови, ти хто?" — цитуємо Хмельницького: "Межі моєї держави — це межі моєї мови". Виговський і Дорошенко повторювали це. Під час перемовин з Карлом Хмельницький заявив, що є гетьманом Червоної Русі, бо мова — це межа, не лише географічна, а й ментальна. Черчилль під час Другої світової відмовився скорочувати видатки на культуру: "А що ж ми захищаємо тоді, якщо не культуру?" Культура матеріалізується в мові, яка формує способи мислення та моделі поведінки.

Олена Лунькова: Ви кажете, що філологія — це не просто про граматику. Як вона пов’язана з політикою?

Ірина Фаріон: Філологія — не про підмет і присудок, а про місце під сонцем. Підмет — це суб’єктність, присудок — дія. Українці страждають від відсутності суб’єктності: "Ми об’єкти, нами торгують". Моя порада: вивчайте граматику як політику — станьте підметом у власному житті, ініціюйте дії, а не чекайте на Трампа чи ЄС.

Олена Лунькова: Як лексика і синтаксис української мови відрізняються від російської, і як це впливає на менталітет?

Ірина Фаріон: Ми різні, і різність — це кльово. У родинних стосунках: українською — чоловік і дружина, де дружина від "друг" — другий я. Російською — муж і жена, від "ген" — та, що народжує. Подружжя — це подруги, а супруги — упряжені. Весілля від "весело", свадьба — від сватів, що зводять чужих. Порада: у шлюбі говоріть як друзі, не як упряжені. Соціально: керівник від "керувати" vs. руководитель від "рука водить". Шляхта — благородно народжений, захисник зі зброєю, vs. дворянство — при дворі, як дворняга. Лікарня від "лікувати" vs. больница від "боліти".

Олена Лунькова: А що з синтаксисом? Ви згадали індивідуалізм.

Ірина Фаріон: Іван Огієнко дослідив: українською "одружитися з нею" — рівність, російською "жениться на ней" — підлеглість. Тарас Шевченко вживав московську конструкцію, але відображав підлеглість. Українська уникає passive voice: "Я написав", не "Мною написано". Це від українського індивідуалізму, який шкодить, але рятує. Порада: пишіть активно — "Я роблю", не "Це робиться". Це розвиває суб’єктність.

Олена Лунькова: Ви згадали Степана Бандеру. Як він пов’язаний з цією ідеєю?

Ірина Фаріон: Степан Бандера говорив про "підметовий розвиток держави". Станьте суб’єктом історії, а не об’єктом, яким торгують.

Олена Лунькова: Ви говорили про історичні заборони української мови. Можете навести приклади?

Ірина Фаріон: Заборони почалися з церковно-слов’янської — болгарська основа, але українська редакція. 1627 — знищення української літератури в Києво-Печерській лаврі. 1686 — продаж церкви за золото і шкурки. У ХХ столітті — доплати за російську мову викладачам, 15%. Сьогодні — доплати за англійську, оцінка Scopus-статей у 230 балів проти 40 за українську монографію. Угорщина, Польща, Франція захищають мову штрафами. Французький міністр вийшов із зали через англійську.

Олена Лунькова: А що таке суржик, і як з ним боротися?

Ірина Фаріон: Суржик — це каша в голові малороса. Порада: використовуйте новотвори від Огієнка, як "новотвори" замість "неологізми". Перевіряйте словники: уникайте радянських 1970-80-х, беріть за Жайворонком.

Олена Лунькова: Ви згадали, що Путін іде війною через російську мову в Україні. Як це пояснити?

Ірина Фаріон: Якщо вся Україна заговорила б українською, Путін би "здог". Російська мова в Україні — це його привід для агресії. Мова на війні рятує: захисник Донецького аеропорту казав, що українська дала б 5 хвилин переваги. У Дивізії Галичина фраза "Я українець" врятувала життя.

Олена Лунькова: Як українізація працює на практиці, зокрема через закони?

Ірина Фаріон: 30-та стаття ЗСУ: мова — державна. Є два шляхи: лагідна українізація через закохування в мову, радикальна — через закон. У ресторані вимагайте державну мову, пишіть скарги. Закон 5670D — симулякр, вводить "мову прийнятну для сторін", руйнує термінологію. Треба підтримувати закони, як 5669, і уникати білінгвізму — диглосія веде до рабства.

Олена Лунькова: Ви згадали словники. Які поради щодо їх використання?

Ірина Фаріон: Перевіряйте рік і автора. Уникайте радянських словників. Замініть "банкетний" на "бенкетний". Використовуйте словники за Жайворонком.

Олена Лунькова: Чужинці внесли багато в українську культуру. Хто вони, і чому це важливо?

Ірина Фаріон: Агатангел Кримський, кримський татарин, створив словник української мови. В’ячеслав Липинський, поляк, написав "З історії України". Софія Русова, шведо-француженка, заснувала українську педагогіку. Вільгельм Габсбург став Василем Вишиваним. Закохуйтесь у мову через пісні, казки, носіїв. Знайдіть свій шлях через серце, не раціон.

Олена Лунькова: Ви згадали Шевченка, який каявся за російську. Чому він так писав?

Ірина Фаріон: Шевченко писав: "Який чорт мене спіткав, що я сповідаюся черствим кацапським словом?" Його повісті не геніальні, бо писав під наглядом. Швейцарія — не приклад, там немає окупації. Мова окупанта в устах поневоленого — мова раба.

Олена Лунькова: Які практичні поради ви даєте для захисту мови?

Ірина Фаріон: Говоріть активно, як підмет: "Я роблю". Вимагайте державну мову в публічних місцях, пишіть скарги, як я в ресторані. Перевіряйте словники за Жайворонком, створюйте новотвори. Вивчайте мову сусіда першою, як радив Огієнко. Закохуйтесь у мову через пісні, казки. Підтримуйте закони, як 5669, уникайте диглосії. Працюйте над індивідуалізмом — він рятує.

Олена Лунькова: Який ваш головний меседж для українців?

Ірина Фаріон: Мова — не просто інструмент, а сутність буття. Найкоротший шлях до неба — через правду. Українці перетворюють перемоги в поразки, але жодна поразка не доб’є — це ірраціональна сила. Подивись у дзеркало: проблема всередині. Захищай мову, бо без неї нація — об’єкт. Стань суб’єктом, говори правду, навіть гірку.

Олена Лунькова: І наостанок, які інструменти ви пропонуєте для трансформації світогляду через мову?

Ірина Фаріон: Щоденні практики: говоріть активно, вимагайте державну мову в публічних місцях, пишіть скарги. Навчання: перевіряйте словники за Жайворонком, створюйте новотвори, вивчайте мову сусіда. Саморозвиток: закохуйтесь у мову через пісні, казки, носіїв; працюйте над індивідуалізмом. Політична дія: підтримуйте закони, як 5669, уникайте білінгвізму. Філософська користь: станьте суб’єктом історії — це шлях до свободи, сили та довшого життя через позитивні емоції від рідної мови.

Текст під відео:

5 145 переглядів 31 серп. 2025 р.

В мене лишилось неопубліковане інтерв’ю Ірини Фаріон. Точніше сказати лекція, яка мала стати частиною матеріалу про мовний закон, який вбитий Парубій ставив на голосування 17 разів. Я хотіла зібрати різні точки зору і досвіди різних країн. Наприклад, хотіла покликати Карпу, щоб вона була нашим провідником у Франції і розповіла як працює закон Тубона. Ну цікаво ж! А Фаріон я хотіла показати як мовознавицю, саме тому попросила записати її в авдиторії львівської політехніки, де я з нею познайомилася ще студенткою 1 курсу. Мені хотілося від неї більше лінгвістики і менше політики, але вона одразу мені сказала: «Нема нічого більш політичного, ніж мова». І була права. А ще сказала «Я дуже скривджена істота. Мене викинуто в політику з цієї аудиторії! Бо посили, які я даю, є меншою мірою політичні, більшою мірою вони екзистенційні. А я свого не віддам, мене так виховали.» Здається, що це саме можна сказати і про Парубія. Політична карʼєра, влада, гроші - не були його метою, він захищав своє. (Його спосіб життя це підтверджує: спікер, який жив в готелі Київ, а в Карпатах мав маленький будинок, побудований за проєктом бані). Ці два вбивства обʼєднує не лише місто Львів і російський замовник. А й їхня найбільша цінність - українство. Саме тому ви не нагуглите жоден корупційний скандал з ними, але нагуглите купу російських страшилок. Бо ворог боїться ідейних, негнучких, тих, кого не купити. Нам може здаватися безглуздим, вбивати тих, хто зараз не при кермі, не мав політичного впливу чи публічно непомітний. Але й Бандеру вбили, коли він був в еміграції і мав символічний вплив. Бо символи мають значення. Або як казала Фаріон: «всюди є люди-свічки, люди-батарейки». І саме тому росія забирає в нас ці «батарейки» і «гасить свічки». Саме тому ворога бісить декомунізація, перейменування вулиць, а в усіх вимогах до перемовин - статус російської мови. Бо це їхні символи. Відео записане у листопаді 2018 року. Але звучить так, наче сьогодні, здається, зовсім не втратило актуальності. Оператори: Сергій Сивко і Андрій Шурин Режисер: Віталій Кікоть 00:00 Анонс 00:31 Чому мова стає зброєю? 01:15 «Межі моєї держави - це межі моєї мови» - Богдан Хмельницький 02:30 Черчилль про культуру під час війни 04:03 В чому наша проблема? 05:00 Як мова впливає на світогляд? 13:58 Мовні заборони від церковного слова до доплат за російську 18:48 Перша чужа мова, яку ти маєш вивчити - мова сусіда 22:05 Про новотвори 24:56 Про російську мову серед військових 27:33 Лагідна чи радикальна українізація? 30:34 Про русифіковані словники і правописи 42:00 Найстрашніша мовна заборона 45:07 Про чинний мовний закон 47:00 В нас зовнішня проблема, бо всередині біда 01:03:30 Про Орбана 1:04:15 Випадок з російськомовною пані 01:07:51 Про поляків 01:19:50 «Я дуже скривджена істота»