ЯК МОВА ВПЛИВАЄ НА СВІТОГЛЯД? Неопублікована лекція Ірини Фаріон
Уявіть світ, де слова не просто звуки, а ключі до замків свідомості. Мова — це не інструмент спілкування, а матриця, яка формує наше сприйняття реальності, як глина, що набуває форми під руками гончара. У неопублікованій лекції Ірини Фаріон, викладачки Львівської політехніки з 30-річним стажем, розкривається ця таємниця: мова як зброя, як кордон держави, як дзеркало душі нації. Фаріон, скривджена вигнанням з академічної сфери в політику, ділиться думками, що кореняться в історії, філософії та повсякденності. Це не просто лекція — це філософський маніфест сучасного мислителя, де мова стає шляхом до суб'єктності, до свободи від колоніального тягаря. Через призму української реальності ми побачимо, як слова впливають на світогляд, роблячи нас суб'єктами чи об'єктами історії.
Фаріон починає з фундаментального питання: чому мова стає зброєю? За її словами, мова — це сутність нації. "Маєш свою мову, ти є. Не маєш своєї мови, ти хто?" — цитує вона, посилаючись на Богдана Хмельницького: "Межі моєї держави — це межі моєї мови". Ця фраза, повторена у трактатах Виговського та Дорошенка, підкреслює, що мова визначає територію не лише географічно, а й ментально.
Історичні приклади: Під час перемовин з Карлом Хмельницький заявив, що є гетьманом Червоної Русі (Галичини), бо мова — це межа. Черчилль під час Другої світової відмовився скорочувати видатки на культуру: "А що ж ми захищаємо тоді, якщо не культуру?" Культура матеріалізується в мові, яка формує способи мислення та моделі поведінки.
Філософський вимір: Філологія — не про підмет і присудок, а про місце під сонцем. Підмет — це суб'єктність, присудок — дія. Українці, за Фаріон, страждають від відсутності суб'єктності: "Ми об'єкти, нами торгують". Порада: вивчайте граматику як політику — станьте підметом у власному житті, ініціюйте дії замість чекати на Трампа чи ЄС.
Мова — це моделі поведінки. Українець через сентиментальність притягує, але втрачає. Чужинці, як Агатангел Кримський (кримський татарин, автор словника української мови) чи В'ячеслав Липинський (поляк, автор "З історії України"), працювали на українську культуру, бо бачили її силу.
Різниця мов: лексика, синтаксис і менталітет
Фаріон аналізує, як мова формує світогляд через приклади української та російської лексики. "Ми різні, і різність — це кльово", — каже вона, порівнюючи одяг у аудиторії.
Родинні стосунки:
Українською: чоловік і дружина (дружина від "друг" — другий я).
Російською: муж і жена (жена від "ген" — та, що народжує, репродуктивна функція).
Подружжя (подруги) vs. супруги (упряжені).
Весілля (від "весело") vs. свадьба (від сватів, що зводять чужих).
Порада: У шлюбі культивуйте рівність — говоріть як друзі, не як упряжені. Це змінить динаміку відносин.
Соціальна сфера:
Керівник (від "керувати") vs. руководитель (від "рука водить").
Шляхта (благородно народжений, захисник зі зброєю) vs. дворянство (при дворі, як дворняга).
Лікарня (від "лікувати") vs. больница (від "боліти").
Факт: Іван Огієнко дослідив синтаксис: українською "одружитися з нею" (рівність), російською "жениться на ней" (підлеглість). Тарас Шевченко вживав московську конструкцію, але відображав підлеглість.
Синтаксис і індивідуалізм: Українська мова уникає passive voice ("Я написав", не "Мною написано"). Це від українського індивідуалізму, який шкодить, але рятує. Порада: Пишіть активно — "Я роблю", не "Це робиться". Це розвиває суб'єктність.
Степан Бандера говорив про "підметовий розвиток держави" — станьте суб'єктом історії.
Історичні заборони та сучасні загрози
Фаріон простежує заборони мови від церковно-слов'янської (болгарська основа, українська редакція) до доплат за російську (15% викладачам). "Церква — це політика в чорному одязі".
Хронологія заборон:
1627: Знищення української церковної літератури в Києво-Печерській лаврі.
1686: Продаж церкви за золото і шкурки.
Сучасно: Доплати за англійську в університетах (15%), Scopus-статті (230 балів) vs. українська монографія (40 балів).
Факт: Угорщина, Польща, Франція захищають мову штрафами та комісіями. Французький міністр вийшов з зали через англійську.
Суржик і новотвори: Суржик — каша в голові малороса. Порада: Використовуйте новотвори (від Огієнка), як "новотвори" замість "неологізми". Перевіряйте словники: уникайте радянських (1970-80-ті), беріть за Жайворонком.
Олес: Чому Путін іде війною? Через російську мову в Україні. Якщо вся Україна заговорила б українською, Путін "здог би".
Мова на війні та в повсякденності
Військові приклади: Захисник Донецького аеропорту Назар: Українська дала б 5 хвилин переваги. Дивізія Галичина: "Я українець" врятувало життя.
Закон і українізація: 30-та стаття ЗСУ — мова державна. Порада: Лагідна (через закохування) чи радикальна (через закон). У ресторані: Вимагайте державну мову, пишіть скарги.
Валерій: Про русифіковані словники — перевіряйте рік і автора. Замініть "банкетний" на "бенкетний".
Геннадій: Чинний закон (5670D) — симулякр, вводить "мову прийнятну для сторін", руйнує термінологію.
Чужинці в українській культурі
Чужинці як Кримський чи Липинський внесли більше, ніж деякі українці. Приклади: Софія Русова (шведо-француженка, засновниця української педагогіки), Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний).
Порада: Закохуйтесь у мову через пісні, казки, носіїв. Знайдіть свій шлях: через серце, не раціон.
Висновок
Мова — це не просто інструмент, а сутність буття, як казав Фаріон: "Найкоротший шлях до неба — через правду". Вона формує світогляд, роблячи нас воїнами чи рабами. Українці перетворюють перемоги в поразки, але жодна поразка не доб'є — це ірраціональна сила. Подивись у дзеркало: проблема всередині. Захищай мову, бо без неї нація — об'єкт. Фаріон, як сучасний мислитель, закликає: стань суб'єктом, говори правду, навіть гірку.
Наші інтереси:
Користь для читача
Цей текст дає практичні інструменти для трансформації світогляду:
Щоденні практики: Говоріть активно (як підмет), вимагайте державну мову в публічних місцях — пишіть скарги, як Фаріон у ресторані.
Навчання: Перевіряйте словники (Жайворонок), створюйте новотвори, вивчайте мову сусіда першою (Огієнко).
Саморозвиток: Закохуйтесь у мову через пісні/казки; працюйте над індивідуалізмом — він рятує.
Політична дія: Підтримуйте закони на кшталт 5669, уникайте білінгвізму як змагання (диглосія веде до рабства).
Філософська користь: Станьте суб'єктом історії — це шлях до свободи, сили та довшого життя через позитивні емоції від рідної мови.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Центром усієї традиційної доктрини безсмертя є спроможність керуватися виключно волею власного духу, без огляду на зовнішні обставини. Встановлення надійного зв’язку зі своїм духовним Я відкриває...
ЯК МОВА ВПЛИВАЄ НА СВІТОГЛЯД? Неопублікована лекція Ірини Фаріон
Уявіть світ, де слова не просто звуки, а ключі до замків свідомості. Мова — це не інструмент спілкування, а матриця, яка формує наше сприйняття реальності, як глина, що набуває форми під руками гончара. У неопублікованій лекції Ірини Фаріон, викладачки Львівської політехніки з 30-річним стажем, розкривається ця таємниця: мова як зброя, як кордон держави, як дзеркало душі нації. Фаріон, скривджена вигнанням з академічної сфери в політику, ділиться думками, що кореняться в історії, філософії та повсякденності. Це не просто лекція — це філософський маніфест сучасного мислителя, де мова стає шляхом до суб'єктності, до свободи від колоніального тягаря. Через призму української реальності ми побачимо, як слова впливають на світогляд, роблячи нас суб'єктами чи об'єктами історії.
Зміст
Мова як зброя і кордон держави
Фаріон починає з фундаментального питання: чому мова стає зброєю? За її словами, мова — це сутність нації. "Маєш свою мову, ти є. Не маєш своєї мови, ти хто?" — цитує вона, посилаючись на Богдана Хмельницького: "Межі моєї держави — це межі моєї мови". Ця фраза, повторена у трактатах Виговського та Дорошенка, підкреслює, що мова визначає територію не лише географічно, а й ментально.
Мова — це моделі поведінки. Українець через сентиментальність притягує, але втрачає. Чужинці, як Агатангел Кримський (кримський татарин, автор словника української мови) чи В'ячеслав Липинський (поляк, автор "З історії України"), працювали на українську культуру, бо бачили її силу.
Різниця мов: лексика, синтаксис і менталітет
Фаріон аналізує, як мова формує світогляд через приклади української та російської лексики. "Ми різні, і різність — це кльово", — каже вона, порівнюючи одяг у аудиторії.
Родинні стосунки:
Порада: У шлюбі культивуйте рівність — говоріть як друзі, не як упряжені. Це змінить динаміку відносин.
Соціальна сфера:
Факт: Іван Огієнко дослідив синтаксис: українською "одружитися з нею" (рівність), російською "жениться на ней" (підлеглість). Тарас Шевченко вживав московську конструкцію, але відображав підлеглість.
Синтаксис і індивідуалізм: Українська мова уникає passive voice ("Я написав", не "Мною написано"). Це від українського індивідуалізму, який шкодить, але рятує. Порада: Пишіть активно — "Я роблю", не "Це робиться". Це розвиває суб'єктність.
Степан Бандера говорив про "підметовий розвиток держави" — станьте суб'єктом історії.
Історичні заборони та сучасні загрози
Фаріон простежує заборони мови від церковно-слов'янської (болгарська основа, українська редакція) до доплат за російську (15% викладачам). "Церква — це політика в чорному одязі".
Хронологія заборон:
Факт: Угорщина, Польща, Франція захищають мову штрафами та комісіями. Французький міністр вийшов з зали через англійську.
Суржик і новотвори: Суржик — каша в голові малороса. Порада: Використовуйте новотвори (від Огієнка), як "новотвори" замість "неологізми". Перевіряйте словники: уникайте радянських (1970-80-ті), беріть за Жайворонком.
Олес: Чому Путін іде війною? Через російську мову в Україні. Якщо вся Україна заговорила б українською, Путін "здог би".
Мова на війні та в повсякденності
Валерій: Про русифіковані словники — перевіряйте рік і автора. Замініть "банкетний" на "бенкетний".
Геннадій: Чинний закон (5670D) — симулякр, вводить "мову прийнятну для сторін", руйнує термінологію.
Чужинці в українській культурі
Чужинці як Кримський чи Липинський внесли більше, ніж деякі українці. Приклади: Софія Русова (шведо-француженка, засновниця української педагогіки), Вільгельм Габсбург (Василь Вишиваний).
Висновок
Мова — це не просто інструмент, а сутність буття, як казав Фаріон: "Найкоротший шлях до неба — через правду". Вона формує світогляд, роблячи нас воїнами чи рабами. Українці перетворюють перемоги в поразки, але жодна поразка не доб'є — це ірраціональна сила. Подивись у дзеркало: проблема всередині. Захищай мову, бо без неї нація — об'єкт. Фаріон, як сучасний мислитель, закликає: стань суб'єктом, говори правду, навіть гірку.
Користь для читача
Цей текст дає практичні інструменти для трансформації світогляду:
Зверніть увагу
Шлях Одіна, людина-армія та скандинавський оптимізм: як перемагати перед кінцем світу (+аудіо)