Світ починається з крапки

Тисячоліттями Всесвіт уявляється як велетенський акваріум, в якому існує весь матеріальний світ, де кожне матеріальне тіло об"ємне, тобто тримірне. Четвертою величиною є час- єдиний і однонаправлений для Всесвіту.

Пошук рішень для розуміння різних явищ і фактів в нашому світі привів вчених розглянути ідею багатомірного простору, що почалось з середини 19 століття. Оскільки безпосереднє сприйняття не дозволяє пізнати багатомірність, то проводяться непрямі дослідження. В основі досліджень - уява, що закономірності, які проявилися в нижчих вимірах, будуть справедливі і при переході до вищих, невідомих для нас. Виявлення таких закономірностей буде служити фактом існування вищих вимірів.

Наводяться правила дійсності: крапка не має виміру- це нуль-мірна система;

крапку переміщати - утворюється лінія, одномірна система, яка має довжину;

лінію переміщати - утворюється площина, двомірна система;

площину переміщати - утворюється об"єм, тримірна система.

Взаємодія між цими системами:

Правило 1.Кожна система вищого виміру може утримувати безкінечну множину незалежно існуючих систем нижчого виміру. На площині поміщається безліч крапок, в об"ємі є багато площин.

Правило 2. Всяке розуміння про відстань справедливе тільки в визначеній системі виміру.  Переходячи до вищої системи виміру відстань між різними двома крапками зводиться до нуля або безкінечно малої величини. Наприклад, на аркуші паперу відстань між двома крапками цілком визначена, але якщо цей аркуш зігнути, то крапки можна сумістити, хоч в межах аркуша відстань між ними буде незмінною.

Правило 3. Викривлення простору у вищій системі виміру не виявляється в нижчій. Це значить, що лінію (одномірна система) можна викривити тільки в площині (двомірна система), а площину- тільки в об"ємі і т.д.

Правило 4. Фізичні тіла можуть проявлятися в різних системах виміру, причому, чим нижча система, тим найпростіше відтворюється оригінал. Складні об"єкти проявляються в нижчих вимірах у вигляді сліду, проекції або січення.

Правило 5. Чим вища мірність системи, тим більшою інформаційною ємкістю вона володіє. Хоч би тому, що вона охоплює в собі множину нижчих систем.

Правило 6. Система нижчого виміру будь-якого порядку у вищих вимірах може згортатися в крапку без порушення її цілісності, при цьому всі крапки нижчої, зберігаючи своє взаєморозташування, є сумісними. Дійсно, якщо на аркуш паперу (двомірна система) нанести декілька крапок на деякій відстані одну від іншої, а потім згорнути цей аркуш в трубку безкінечно малого діаметру, то ми отримаємо  з площини лінію, не порушивши її цілісності. Потім отримана лінія може бути згорнута в спіраль до крапки. Всі крапки на аркуші будуть сумісними.

Приведені поступи сформульовані на основі трьох відомих нам вимірів. Якщо гіпотеза про багатомірність справедлива, то вони позволяють виявити прояв вищих вимірів в нашому тримірному просторі. Про існування вимірів хтось каже шість, хтось -одинадцять. Але суть не в кількості вимірів, а в самому розумінні виміру. Вимірність- це не відображення об"єктивної реальності, а тільки форма сприйняття об"єктивної реальності живим об"єктом, його можливостями і здібностями усвідомити визначений об"єм інформації. Усвідомлення людиною більшого об"єму інформації є передвісником до підвищення рубежу усвідомленої вимірності. В такому випадку вона могла би бачити, наприклад, не тільки зовнішність, а також внутрішні людські органи; що діється в сусідніх приміщеннях та інше.

 У   християнському хресті бачимо тільки площину, яка не має об"єму, тобто двомірна система. Знаємо, що дія вищого світу йде вертикально і проявляється в вигляді сліду, проекції, тобто уявна дія.

Хрест апостола Андрія Первозваного.

Дякуючи П. Тичині, що назвав апостола Андрія Первозваного, бачимо, що хрест був колись іншим. У правильності розсташування хреста виявляється наш тримірний світ - об"єм.  Навіть бачимо на хресті два об"єми, які перетікають один в інший. Крапка в центрі показує дотик інформаційного переходу, стик нижчого і вищого світів. Ці два з"єднані  світи, в мікрокосмі, є людиною. В людини  інформаційним дотиком є сонячне сплетіння (пояс на животі є символом). Це дає зрозуміти ще раз: все, що ми вносимо в живіт є носієм інформації і там щось твориться. Коли говоримо слова, то вони також ідуть в наш живіт. 

Хрест Андрія Первозваного, з крапками-колами по контуру, є  гарною знахідкою, хоч, можливо, таке оформлення є випадковим. Проте наглядно розуміється перетікання  світів і їх поєднання в загальному. Кожна з крапок є окремим світом, про  що і говорить сучасна наука. Зважаючи, що апостол Андрій  колись дійшов до Києва, дуже доречно і влучно підняти це знамення для українців. Факт поєднаний з наукою - сила. "Для боротьби з вогнем був вибраний вогонь, для боротьби з хрестом був вибраний хрест" - це не вперше. Теорема доведена, дякую.

Про простір,паралельний світ,тіло

Золотий гомін-пророцтво П.Тичини