Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Віталій Портников: Війна - це випробування єдністю

Обстріл і захоплення українських військових кораблів росіянами став ще одним випробуванням країни на адекватність. І випробуванням самої єдності нації. 

Психічно нормальній людині не повинна подобатися влада країни, в якій вона живе. Влада - це не кохана людина, та й до коханої людини накопичуються претензії.

Але психічно нормальна людина має хоча б інстинктивно прагнути до виживання держави, в якій вона живе. Тому що держава - це вона.

За реакцією у соціальних мережах неважко було переконатися, скільки у нашій країні безумців і наскільки байдужі вони до майбутнього Батьківщини, наскільки теперішня політична кон'юнктура замилює очі.

Вважати, що власна влада «організувала» разом із Путіним обстріл власних кораблів або просто спровокувала бідних росіян і ті змушені були стріляти - це діагноз. Діагноз не просто недовіри до власної влади, діагноз неповаги до власної країни. Зараз, коли в України нарешті з'явився шанс звинуватити Росію у прямому військовому нападі, коли більше нема ніяких "іхтамнетов", ми продовжуємо дискутувати про те, чому не запровадили військовий стан раніше і як це відіб'ється на виборах. І продовжуємо брехати самим собі.

Тому що питання не в тому, коли відбудуться вибори і чи відбудуться вони взагалі. Ми всі розуміємо, що відбудуться. Ті, хто з прихильників воєнного стану раптом став його супротивником, побоюються не непроведення виборів, а перемоги на них чинного президента. Ті, хто роками вимагав від Порошенка рішучих дій, побоюються того, що ці рішучі дії будуть. Ті, хто говорив, що нам не потрібні ніякі гроші МВФ, тепер стверджують, що без цих грошей нам кінець.

Так що ж з нами, співвітчизники? Невже розмови про примарну перемогу або примарну поразку Порошенка на виборах для нас важливіше, ніж чинити опір акту неприхованої агресії і мати можливість засудити його на міжнародному рівні? Невже ми не повинні діяти, щоб протистояти новим агресивним нападам? Або, якщо Порошенко раптом переможе, так і Україна нам не потрібна? Може, наша Україна - це Тимошенко? Зеленський? Вакарчук?

Ні, шановні співвітчизники. Тимошенко - це не Україна. І Порошенко - це не Україна. Україна - це ми з вами. І поки ми не навчимося об'єднуватися в хвилини небезпеки, ми так і залишимося архаїчною спільнотою, здатною переходити від повстання до анархії, від анархії до апатії, від апатії до повстання - і так по замкнутому колу. Живим музеєм революції, підручником для сусідніх народів - але не державою.

А держава - це єдність нації і довіра до інституцій. Якщо люди, які очолюють інституції, нам не подобаються, їх потрібно міняти. Але поки вони їх очолюють, не потрібно знищувати інституції та державу разом із ними. Потрібно навчитися у важкий момент об'єднуватися навіть навколо тих, від послуг когось ти плануєш відмовитися.

Ізраїльські ліві і праві політики ворогували між собою більш серйозно, ніж прихильники Порошенка і Тимошенко, навіть перестрілки і смерті були - і не раз. Але коли починалася війна, вони формували уряд національної єдності. Тому що розуміли, що вони - не Ізраїль, що Ізраїль - ця країна, яка повинна виграти війну.

Наші інтереси: 

Держава - це єдність нації і довіра до інституцій.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Дуже правильно сказано!

Головна мета Тимошенко, Ляшко, Гриценко - дорватися до влади, щоб збільшити свої статки!

Цитата:
питання не в тому, коли відбудуться вибори і чи відбудуться вони взагалі. Ми всі розуміємо, що відбудуться. Ті, хто з прихильників воєнного стану раптом став його супротивником, побоюються не непроведення виборів, а перемоги на них чинного президента. Ті, хто роками вимагав від Порошенка рішучих дій, побоюються того, що ці рішучі дії будуть. Ті, хто говорив, що нам не потрібні ніякі гроші МВФ, тепер стверджують, що без цих грошей нам кінець.

А держава - це єдність нації і довіра до інституцій. Якщо люди, які очолюють інституції, нам не подобаються, їх потрібно міняти. Але поки вони їх очолюють, не потрібно знищувати інституції та державу разом із ними. Потрібно навчитися у важкий момент об'єднуватися навіть навколо тих, від послуг когось ти плануєш відмовитися.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Коментарі

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Дуже правильно сказано!

Головна мета Тимошенко, Ляшко, Гриценко - дорватися до влади, щоб збільшити свої статки!

Цитата:
питання не в тому, коли відбудуться вибори і чи відбудуться вони взагалі. Ми всі розуміємо, що відбудуться. Ті, хто з прихильників воєнного стану раптом став його супротивником, побоюються не непроведення виборів, а перемоги на них чинного президента. Ті, хто роками вимагав від Порошенка рішучих дій, побоюються того, що ці рішучі дії будуть. Ті, хто говорив, що нам не потрібні ніякі гроші МВФ, тепер стверджують, що без цих грошей нам кінець.

А держава - це єдність нації і довіра до інституцій. Якщо люди, які очолюють інституції, нам не подобаються, їх потрібно міняти. Але поки вони їх очолюють, не потрібно знищувати інституції та державу разом із ними. Потрібно навчитися у важкий момент об'єднуватися навіть навколо тих, від послуг когось ти плануєш відмовитися.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Анатолій Творець.
0
Ще не підтримано

Війна це наслідок знесилення держави економічними паразитами. Повірте, якби росіяни їздили у Крим і Донецьк на заробітки, загрози війни не було б. Якби українські пассіонарії за достойну винагороду піднімали економічний і НАУКОВИЙ потенціал СВОЄЇ держави, а не сусідньої, була б загроза Росії, що Бегородський, Орловський, Кубанський край ввійдуть у склад України (а з ними і Приморський край), Була б загроза Польщі, що Надсяння, Підляшшя і Холмщина стануть знову українськими (а з ними і Гданськ з околицями).
------------------------------
Нема сенсу боротись з наслідками, коли причини лише загострюються

В мудрості - сила