Відчуття ревізійних стосунків ревізором (зверхнє й прискіпливе ставлення)

Ревізор контролює, вказує на недоліки, «тисне» партнера. Стосунки можуть бути конфліктними на близькій відстані, бо ревізор дозволяє собі обговорювати хворобливі теми, вимагати того, в чому підревізний слабкий, прискіпливий до того, в чому підревізний має потребу бути вільним. Він ніби постійно стежить за підревізним хоче з’ясувати, що і як робить, звертаючи увагу на слабкості й зневажливо ставиться до нього. Причому, не обов’язково словесно вказує на недоліки, а недооцінює партнера, думки і справи якого здаються дрібними, незначними, викликаючи тим самим образу у підревізного.

На досить безпечній відстані ревізор і підревізний можуть визнавати і навіть бути в захопленні один від одного, цінувати вміння іншого вирішувати важкі для себе проблеми. При зближенні взаємин підревізний намагається віддалитися. А оскільки ревізор не достатньо розуміє підревізного, який здається загадковим і вабить глибиною, негативні установки стають спробою позбутися цього незрозумілого притяжіння.

Ревізор вважає, що підревізний не може втриматися в житті без нього, вбачає його непристосованим до життя і йому необхідно допомогти, але всі поради не мають сенсу. Підревізний їх не сприймає, ще більше посилюючи бажання ревізора перевиховувати його. Партнер здається безтолковим, але не тому, що не може, хоч в дійсності так воно і є, а тому, що просто не хоче. Це викликає у ревізора роздратування. Але він продовжує “виховувати”.

Підревізний незрозумілий для ревізора, тому ревізору важко прийняти його точку зору. Ревізор бачить недоліки партнера як через збільшуване скло, а досягнення – навпаки, йому здається, що той робить все не так і геть нетямущий. Тому прагне змінювати світ партнера згідно своїм уявленням, при цьому часто відчуває жалість чи презирство, прагне перевиховати підревізного. Однак партнер не сприймає поради і вимоги ревізора, викликаючи тим самим роздратування останнього.

Це стосунки односторонньої вразливості. Справа в тому, що ревізор відчуває частіше, ніж підревізний, що він “правий”. Підревізний приймає міркування ревізора на свій рахунок, і “погляди” партнера стосовно своєї особистості сприймає як важливе схвалення або засудження. Тому ніщо так не вводить в оману, як облудлива улесливіть ревізора.

А от допомога з боку ревізора відсутня, хоча складається враження, що ревізор намагається допомогти, повчаючи свого “підопічного”. Цим бажанням ревізор ставить у безвихідь підревізного, який кидається до захисту. З’ясування стосунків руйнує взаємини. Ревізору не легко, тому що важко зрозуміти підревізного. Може виникнути такий стан, коли ревізору неприємно звертатися до партнера, і він знаходиться в перенапруженні. Це напруження виникає навіть тоді, коли ревізор очікує приходу підревізного. Виникає тривога і побоювання: а раптом підревізний скаже щось не те, виникне роздратування, і події будуть розвиватися за відомим сценарієм.

При близьких взаємодіях це небезпечні, виснажливі стосунки, де буває і фізична розправа, але це відбувається лише тоді, коли йде ототожнення світорозуміння. Якщо ревізор відокремлює свої погляди від поглядів підревізного, ревізійні стосунки можуть для ревізора виявляти інтерес.