Український Університет зареєстровано як неприбутковий заклад. Найближчим часом ми почнемо оприлюднювати інформацію про нашу мету, плани й подробиці відносно того, на яку допомогу ми сподіваємося.
Ідея заснування Українського Університету виникла не спонтанно і не напередодні його реєстрації.
Роки й роки назад я почав обговорювати цей задум із своїми старшими колегами професорами Григорієм Костюком, Василем Маркусем, Петром Одарченком та іншими відомими вченими й діячами в українській громаді США.
Ми зійшлися на тому, що на американському континенті має постати заклад, подібний до Українського Вільного Університету в Мюнхені. Водночас це має бути заклад нового типу, який відповідав би на виклики сучасності й ураховував би стандарти західної й української освіти і науки.
"Ви - ще молодий. Кому ж, як не вам це й реалізовувати?" - сказав мені видатний літературознавець, академік УВАН, проф. Петро Одарченко.
Найдокладніші розмови з цього приводу були у мене з членом-кореспондентом УВАН, відомим українським дослідником і письменником, колишнім директором Української служби "Голосу Америки" Миколою Француженком. Говорилося уже не так про ідею взагалі, як про структуру, навчальні програми, джерела фінансування... Ці розмови, мабуть, стали найпотужнішим поштовхом і стимулом для мене упритул зайнятися питаннями реалізації ідеї.
П'ять років тому я вперше виніс ідею заснування Українського Університету на публічне обговорення і виступив з пропозицію консолідації українського наукового потенціалу за межами України. Обговорення теми в інтернетних спільнотах несподівано зачепило болючі питання науки й вищої школи в Україні.
Я зрозумів, що сфера діяльності Українського Університету не може обмежуватися лише діаспорою: він повинен охопити й Україну, стати сполучною ланкою між українським суспільством і діаспорою, між Україною і світом, а отже стати наріжним каменем єднання світової української спільноти, ідеєю якого перейнятий мій друг Микола Пономаренко.
Очевидно, мали відбутися й інші події і зміни, які підвели мене до готовності стартувати проект Українського Університету. І однією з таких подій треба назвати заснування Міжнародної Фундації Лідерства.
Словом, час настав, і ми вийшли на старт: 24 листопада ц.р. Український Університет зареєстровано як неприбуткову організацію. Триває проходження інших формальностей, пов'язаних із набутиям офіційного статусу, але ми вже маємо юридичні підстави зайнятися організаційними справами, щоб у якомога коротший строк почати просвітницьку, освітню й наукову діяльність.
Починаючи з цього запису, я буду розміщувати в інтернетних спільнотах, у блогах і на тематичних сторінках матеріали, які деталізують проект Українського Університету й дадуть вам уявлення про мету, завдання, структуру, просвітницькі, навчальні й наукові плани тощо.
Ми розраховуємо на вашу активну підтримку наших ініціатив і діяльну участь у наших проектах. Ваші поради, зауваження, пропозиції грунтовно вивчатимуться і враховуватимуться у нашій роботі.
Деякі попередні публікації про ідею Українського Університету спровокували певний негатив з боку скептиків (ну, як же без цього?!). Я свідомий того, що нам вставлятимуть палиці в колеса і що будуть численні спроби дискредитувати як саму ідею, так і конкретні проекти Українського Університету. Ми прислухатимемося до скептиків із здоровим глуздом, але ми не будемо зважати на дії українофобів і україноненависників.
"Нам своє робить!" - ці слова з вірша Павла Тичини будуть надихати нас на добрі діла для України, світової української спільноти, української справи.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
УКРАЇНСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТОВІ - БУТИ!
image.jpg
Ідея заснування Українського Університету виникла не спонтанно і не напередодні його реєстрації.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)