Важливість: 
2
Три відкриття, які невдовзі перевернуть освіту

Одна з найцікавіших сесій на головній освітній події світу Global Education & Skills Forum — про поєднання науки та освіти. Якщо раніше там більше говорили про досягнення освітніх лідерів-практиків, методики та нові педагогічні ідеї, то нині вперше виокремили велику тему «Коли науки потребують освіти». Були запрошені нейробіологи та генетики, які досліджують здатність людей навчатися.

Її відвідала натхненниця Global Teacher Prize Ukraine Зоя Литвин і поділилася своїмим враженнями.

Гени вирішують все?

Генетик, професор Техаського університету Остіна (США) Пейдж Гарден приголомшила дослідженням, яким займається команда науковців під її керівництвом: як впливають наші гени на здатність навчатися. Навіть за реакцією залу було чутно, наскільки ця тема контроверсійна. По всьому світу генотипували понад 10 мільйонів людей. Вчені довели: наскільки успішними ми будемо у вивченні певних наук, на 70 % впливає генетична схильність. І це не залежить від старанності, докладених зусиль. Наприклад, вчена демонструвала, як певні комбінації генів відповідають за успішність у математиці чи музиці, і що більше повторюються ці комбінації, то кращі здібності.

Ця революція в генетиці ставить фундаментальне запитання про те, що ми взагалі знаємо про освіту. По генах можна визначити навіть здатність навчатися протягом життя. Як би ми не говорили, що це слід культивувати у собі, але, виявляється, наш старт не однаковий через різницю генів. І хтось справді зможе навчатися до 80 років, а у когось ця здібність з віком набагато послабиться.

Зробив аналізи — отримав план навчання

У приватній розмові з пані Зоєю вчена зізналася: рада, що не їй самій вирішувати, як використовувати це відкриття. В ідеалі дослідниця хотіла б, аби це застосовували виключно для того, аби не втратити дуже здібних дітей, які живуть в неблагополучному середовищі. Генетичний аналіз допоможе помітити таких учнів і забезпечити їм доступ до навчання. Але наскільки можлива похибка, як вона вплине на долю дитини?

Зараз трендом у освіті є школа з індивідуалізованим навчанням, яка підлаштовується під потреби саме цієї дитини. Але як їх визначити? Часто батьки не помічають здібностей дитини або ж переносять на неї свої очікування та бажання, і у вчителя йде забагато часу методом спроб та помилок виявити сильні сторони учня. Та й сама дитина далеко не завжди може визначитися, що їй подобається, а до чого прагне під чужим впливом. Генетичний аналіз допоміг би пришвидшити підбір індивідуалізованого навчання, забезпечити якнайповніше розкриття можливостей кожної дитини.

«Зелене світло» для лінощів

Таке відкриття має і небезпечні сторони. Приміром, те, як ми сприймаємо дитину, впливає на її успіхи. І чи не будуть ці «бірки» впливати негативніше, ніж сам цей набір генів? Відомий факт: фахівці з Оксфорда провели експеримент, коли випадкову вибірку учнів назвали майбутніми лідерами суспільства. Вчителям вони казали, що провели унікальне тестування, яке виявляє «найкращих із найкращих». Дітям просили не казати цього.

Коли перевірку зробили наприкінці року, у всіх обраних дітей, навіть двієчників, зросла успішність. Вчитель, змінивши враження про учня, думав: «Та це геній! Мабуть, я до нього не знайшов підхід». А щодо відмінників, які не потрапили до переліку, думали: «Це зубрилки, які все одно не стануть успішними, в них немає «вогника». Відтак їхня успішність знизилася.

Ще один нюанс: сама дитина буде знати показники генетичного аналізу. Комусь це може дати «зелене світло» лінуватися. Приміром, учні можуть казати: у мене виявлені незначні здібності до математики, тож не лізьте до мене, не буду її вчити.

З тавром ненавчуваного

Як відомо з фантастичних творів, можливе визнання нерівності людей, «сортування» на основі генів. Приміром, є цікавий твір Айзека Азімова «Фах».

Напередодні повноліття молоді призначають фах на основі діагностики роботи мозку. Головний герой не має жодної схильності, тож потрапляє в інтернат для ненавчуваних. Але у фіналі з’ясовується, що це — тест системи для найбільш обдарованих людей, настільки вони схильні до творчості. Чи готові змиритися і сидіти, склавши лапки, чи понад усе прагнуть працювати та креативити?

Авторка поділилася тим, що вона робила дослідження лише серед білого населення європейського походження. Адже якщо з’ясується, що представники різних національностей не рівні щодо здібностей, відкриваються нові етичні проблеми. До того ж за темою генного аналізу постає тема генної модифікації, а суперечок навколо цього — ще більше.

Як сон впливає на здатність навчатися

Про таку проблему «Освіторія» вже писала, але найсвіжіше дослідження презентував доцент кафедри психіатрії та поведінки людини Медичної школи Альперта при Університеті Брауна (США) Джаред Салетин. За його результатами, сон є критично важливим для навчання і життя загалом. Якщо людина виспана, інші навіть вважають її привабливішою. Однак на практиці діти та підлітки регулярно недосипають. Аби виростити наступне покоління школярів успішним, дорослі мають оцінити силу сну.

Вчений розповів про те, скільки важливо спати дорослим, скільки — дітям. Наприклад, у початковій школі — 10 годин, це необхідний мінімум. Якщо одну годину з того забрати, то, науково підтверджено, це мінус три години ефективного навчання на наступний день.

Найперша порада батькам: давати дітям достатньо спати, дотримуватися режиму. Одна з найгірших речей, які ми можемо зробити власній дитині: якщо у навчальний день вона лягає о 21.00 та встає о 7.00, а на вихідні можна до півночі не спати, а прокидатися об 11. Якщо не вдається дотримуватися норми, краще спати менше, але стабільно щодня. Не треба робити такий відкат на вихідні — це негативно впливає на мозок.

Школи, дружні до «створінь ночі»

Підлітки — це зовсім інша категорія людей, «створіння ночі». Майже всі вони — «сови», а це пов’язане з гормональною перебудовою організму. У тінейджерів час, коли їм потрібно спати, зміщується. Батькам не можна сердитися і йти проти природи. Адже підлітки пізно лягають спати не тому, що сидять у соцмережах та грають у комп’ютерні ігри. Навпаки: вони не можуть заснути, тож намагаються чимось себе зайняти.

У німецьких школах провели чудовий експеримент: для підлітків початок навчання зсунули на годину наперед. У всіх вибірок учнів це надзвичайно покращило навчальні результати. Така практика поширилася і в інших країнах: США, у багатьох штатах у старшій школі починають навчання на годину пізніше. У Канаді на рівні Міністерства освіти заборонено проводити контрольні до 10.00.

Цікавою була реакція делегації з Індії, адже там заняття починаються у 6.45. Зазвичай учні з ареалу 4 км пішки йдуть до школи, тож о пів на шосту вони виходять з дому, а прокидаються критично рано.

Як гаджети врятували дитячі життя

Упродовж останніх років поширеність смартфонів зростає, а сучасні підлітки є найбільш цифровим поколінням, яке бачив світ. Чимало педагогів і батьків побоюються, що така заглибленість у соцмережі та «зацикленість» на гаджетах завдає шкоди дітям та ізолює їх від світу. Тож група вчених під керівництвом професорки Каліфорнійського університету в Ірвайні Кендіс Оджерс зробила висновки щодо впливу нових технологій на розвиток дітей, соціальні взаємини та здоров’я, використовуючи інформацію, зібрану безпосередньо з гаджетів.

З насторожливих нюансів: ефект гаджетів трохи схожий на ефект хімічних речовин. Залежність за рівнем серотоніну та дофаміну, які виділяються, схожа на наркотичну. Але є й плюси. З появою гаджетів було врятовано чимало дитячих життів. За статистикою, у спільнотах, де мами не можуть достатньо пильнувати за дітьми, замість того, щоб вибігати на проїжджу частину чи випадати з вікон, хлопці та дівчата сидять з гаджетами вдома, у більшій безпеці.

У 10 років — кодувати, у 15 — програмувати

Важливий висновок науковців: гаджетів не треба боятися, це наше майбутнє, подобається нам чи ні. Не давати смартфонів та планшетів дітям — значить, робити їх менш конкурентноздатними, менш готовими себе реалізувати. Але батькам важливо розумно надавати ці гаджети, наповнювати тим контентом, який справді розвиває дітей.

Близько до цього було й дослідження, у якому вчені з’ясували, які професії штучний інтелект зробить не дуже потрібними, а яке широке коло для діяльності відкриє. На основі цього вони визначили оптимальний план навчання з інформатики.

До кінця початкової школи сучасна дитина має навчитися кодувати (створювати алгоритми) та робити сайти, у середній школі — створювати різні об’єкти за допомогою програмування, у старшій школі — робити свої додатки для девайсів. Хоча у більшості закладів освіти програма далека від цього, доведено, що сучасні діти цілком готові для опанування такої ідеальної програми.

Наші інтереси: 

Дуже важливі питання щодо освіти. Розуміти природу людини і використовувати новітіні технології в освіті.

Гравець: 
Олена Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка