Зображення користувача Альберт Саїн.
Альберт Саїн
35

Темперамент, що це?

Одна людина все робить швидко, часто змінює заняття, інтереси, легко заводить друзів, бурхливо реагує навіть на незначні події. Інша зосереджена і повільна, важко перемикається на нове, скритна та мовчазна, віддає перевагу самотності.

Ці індивідуальні особливості індивіда, які визначають відповідну поведінку людини, залежать від того, який у нього темперамент. Темперамент є основою індивідуальності людини і характеризує особливості протікання психічних процесів і станів - їх інтенсивність, швидкість, темп, ритм.

Існують різні теорії темпераменту. Найпершою є вчення давньогрецького лікаря Гіппократа (VI ст. До н.е.), який виділив чотири типи темпераменту залежно від переважання однієї з чотирьох головних рідин, циркулюючих в організмі людини: сангвінічний (кров), холеричний (жовч), меланхолічної (чорна жовч), флегматичний (лімфа).

Інші теорії (Кречмер, Шелдон) пояснюють відмінності в темпераментах людей в залежності від будови їх тіла, конституції. Один вид темпераменту у «великого і товстого», зовсім інший - «у маленького і худого». Вчення відомого російського фізіолога І.П. Павлова пов'язує типи темпераментів з діяльністю центральної нервової системи. Виділяються три основні властивості нервової системи: сила, врівноваженість, рухливість збуджувального і гальмівного процесів. Поєднання цих властивостей дає основні, типові комбінації у вигляді чотирьох типів вищої нервової діяльності: 1) сильний, урівноважений, рухливий; 2) сильний, урівноважений, інертний; 3) сильний, неврівноважений, 4) слабкий. Першому типу вищої нервової діяльності відповідає сангвінік, другому - флегматик, третьому - холерик, четвертому - меланхолік.

Дослідження вітчизняних психологів показали, що структура основних властивостей нервової системи набагато складніша, а число комбінацій набагато більше, ніж це раніше уявлялося. Тим не менш, чотири основних типи темпераменту можуть бути використані для вивчення індивідуальності людини.

Темперамент відносно стійкий і мало змінюється під впливом навколишнього середовища і виховання. Темперамент є основою характеру, але не визначає змістовну сторону особистості (світогляд, погляди, переконання, захоплення та інтереси) або межу можливих для даної людини досягнень. Однак властивості темпераменту можуть, як сприяти, так і протидіяти формуванню певних рис особистості. Тільки позитивного або тільки негативного типу темпераменту не існує. Тим більше не можна перевиховувати один тип темпераменту на інший. Знаючи про особливості свого типу темпераменту, можна домогтися розвитку позитивних якостей, властивих кожному темпераменту та послабити негативні якості.