Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько
  • Відвідувань: 13
  • Переглядів: 24

Свастика в житті і сім’ї російського імператора Миколи II

Світ:

«Для останнього за часом царського подружжя Росії цей символ мав, без сумніву, ще якесь особисте, приховуване від сторонніх значення. На фотографіях, де Олександра Теодорівна сидить за кермом особистого автомобіля, свастика в колі прикрашає його передок. Імператриця велить гравірувати свастику на подарунках ближнім, ставить в завершенні листів».

(Роман Багдасаров. СВАСТИКА: СВЯЩЕННЫЙ СИМВОЛ (Этнорелигиоведческие очерки))


Збереглося чимало світлин на яких Імператор Микола II виїжджає на фронт в автомобілях, прикрашених свастикою.



Історія Імператорського гаража

«Прийнято вважати, що автомобілі з'явилися в повсякденному житті царської сім'ї завдяки князю Володимиру Миколайовичу Орлову, який в 1904 році вперше пригнав до Олександрівського палацу Царського Села свій Delaunay-Belleville», – стверджує офіційний представник Федеральної служби охорони (ФСО РФ), доктор історичних наук Сергій Дев'ятов.

Як згадував генерал і придворний чиновник Олександр Мосолов: «Орлов надав свій автомобіль в розпорядження государя; поїздки стали відбуватися майже кожен день... З тих пір він не залишав водійського місця».

Восени 1905 року Микола II вже сам вирішує придбати автомобілі: «Не можна далі зловживати добротою Орлова. Веліть купити дві або три машини, та доручіть це зробити Орлову, він розбирається в цьому краще всякого професіонала».

Для свити були придбані чотири автомобілі фірми Меrсеdes. Два – з кузовами лімузин, один – ландоле, а останній – напіввідкритий. Уже тоді Меrсеdes визнавався одним із самих швидкісних авто. У 1904 році його туристична версія могла розганятися до 85 миль в годину.

Для палацового коменданта пізніше з'явився ще один темно-зелений лімузин німецького виробництва, а також і омнібус фірми «Бенц» – для вирішення службових завдань.

Однак для автопарку були потрібні гаражі. Їх будівництво почалося вже в кінці 1905 – початку 1906 року в Царському Селі і Петергофі. Місце для Імператорського гаража вибрали поблизу від постійної резиденції Миколи II – Олександрівського палацу, поряд з казармами Власного Імператорського конвою.

Площа першої будівлі гаража в Царському Селі становила 964,8 кв. м, на першому поверсі розміщувалися кілька боксів для автомобілів, майстерні і каретник, підсобні служби.

Після реалізації масштабного будівельного проекту одну частину машин розташували в Царському Селі, іншу – в будівлі Конюшенного відомства в Петербурзі, а останню – в Петергофі.

100 тис. руб. – в стільки обійшлися скарбниці сім автомобілів, зібраних до кінця 1906 року в Імператорському гаражі. Серйозно витрачатися доводилося і на їх утримання. Засоби йшли з різних джерел, що підштовхнуло Фредерікса звернутися до імператора з проханням оформити структуру де-юре. Цар відповів: «Височайше наказано виконати».

Так 18 лютого 1907 року в структурі Міністерства Імператорського двору офіційно з'явився гараж. Керувати ним поставили князя Орлова.

«Імператорський розряд»

У Імператорському гаражі відразу склалися три групи автомобілів. У перший розряд – для самої царської сім'ї – увійшли автомобілі кращих європейських виробників: німецькі Мегсеdes, французькі Delaunay-Belleville, Renault і Peugeot.

У 1911 році для імператора були закуплені два Rolls-Royce «Срібна примара» («Silver Ghost»). Цей автомобіль позиціонувався як «кращий в світі». Така назва була вибрано через фарбування в сріблястий колір і покриття сріблом окремих деталей кузова, також через дуже тиху роботу двигуна. Це була дуже надійна машина для дуже багатих людей [1].

На Паризькій автомобільній виставці в грудні 1913 року для матері Миколи II – імператриці Марії Федорівни – був придбаний розкішний автомобіль марки Вгаsier.

До початку 1916 року «імператорський розряд» налічував дев'ять автомобілів.

Автомобілі двору Імператора

Другу групу становили машини для свити, в розпорядженні якої на 1917 рік було 19 автомобілів. Крім чотирьох «мерседесів» були куплені французькі Delaunay-Belleville, Panhard-Levassor і Serex. Один автомобіль – англійська версія «Даймлера» – використовувався для потреб керівництва гаража і вважався службовим. Ще були автомобілі російського виробництва: один – фірми «Лесснер» і два – фірми «Руссо-Балт».

Автопарк палацового коменданта

Третій розряд – автомобільний парк Двірцевої комендатури, що відповідала за охорону і безпеку імператора. В її гаражі були Мегсеdes, «Даррак», Ford. У 1911-1912 роках комендант отримав Sеrех-ландо і «мерседес»-ландо для потреб охорони царя, що супроводжувала його у всіх поїздках.

Господарські автомобілі

Згодом з'явилася і повноцінна четверта категорія – господарські автомобілі. Серед них – вантажівки, автобуси, польова кухня на автомобілі і тягач. На кінець 1908 року в гаражі були вантажівка-платформа Daimler, поїзд «Ренар» з двома причіпними платформами, одним фургоном і пасажирським вагоном, а також вантажівка-платформа «Дітріх».

У звичне повсякденне життя імператорської родини автомобілі увійшли до початку 1910 року. До них швидко звикли, хоча в перший час нерідко траплялися ДТП за участю коней і корів. Імператор особисто компенсував власникам збиток.

У той час з п'яти автомобілів, що належали особисто Миколі II, чотири – це Delaunay-Belleville, що стали символом пишноти Імператорського гаража.

Спеціальну версію машини фірма виготовила в 1909 році. Автомобіль назвали Delaunay-Belleville 70 S.M.T. Абревіатура походить від французького Sa Majesti le Tsar – «Його Величність Цар». За всю історію було вироблено всього чотири такі машини.

«Управління Імператорського гаража зажадало від французьких конструкторів, щоб пуск мотора проводився обов'язково з місця водія і «без зайвого шуму». Така система, яка давала можливість за будь-яких умовах запустити мотор, була на ті часи рідкісною, складною і дуже дорогою. Машина могла безшумно рушати з місця і проїхати тільки на запасі стисненого повітря, без запуску двигуна, до сотні метрів, що мало важливе значення перш за все з точки зору забезпечення безпеки», – пояснює Сергій Дев'ятов.

Модифікації S.M.T. відрізнялися розкішшю. Зовнішні елементи обробки оформлялися «під золото», на дверях – царські герби, в салоні – лакована шкіра. Аж до Першої світової війни ця машина залишалася однією з найрозкішніших у світі. Фірма Delaunay-Belleville поставляла свою продукцію президенту Франції Раймону Пуанкаре, грецькому королю Георгію I, іспанському королю Альфонсо ХIII. Останній подібний автомобіль був випущений в 1948 році.

З політичних міркувань Микола II вважав за краще їздити у відкритих автомобілях. Імператор вважав, що він має бути видимим народу. І хоча охорона багаторазово переконувала його пересуватися по місту в закритому автомобілі, Микола II, як правило, їздив саме в відкритих лімузинах і жодна з його машин не була броньованою, а значить, водії повинні були в разі інцидентів рішуче діяти для порятунку імператорської родини.

Микола II був першим керівником держави, на чиїх автомобілях використовувалися спеціальні сигнали – на  машині стояли центральна фара-прожектор, сирени, спеціальний звуковий сигнал, який має кілька тонів, ревун, клаксон, додаткові фари з боків.

Імператорський гараж, який проіснував лише десять років, встиг зібрати значну колекцію автомобілів, що служили російському імператору, його сім'ї і свиті. До березня 1917 року в ньому було 56 автомобілів. Ніхто з європейських монархів не міг похвалитися настільки значним парком. Президент США, наприклад, на той момент мав у своєму гаражі всього десять машин.

Після Жовтневого перевороту 1917 року імператорський гараж був захоплений більшовиками. У розпорядження В. І. Леніна було передано два Rolls-Royce «Срібна примара» («Silver Ghost»).  


Посилання:

[1] Rolls-Royce 40 / 50HP «Silver Ghost» – автомобіль преміум-класу, розроблений і випускався британською компанією Rolls-Royce. Розроблявся в 1905-1906 роках і вперше представлений публіці в березні 1907-го, Rolls-Royce 40 / 50HP випускався аж до 1926 року. Загальний випуск склав 7874 одиниць. Широко відоме ім'я «Silver Ghost» (в перекладі з англ. «Срібна примара») спочатку було ім'ям власним автомобіля з номером шасі 60551, проте незабаром поширилося на всю серію як таку.


Джерела:

  • АВТОМОБИЛИ "ЕГО ВЕЛИЧЕСТВА ЦАРЯ". НА ЧЕМ ЕЗДИЛи НИКОЛАЙ II, его семья И СВИТА. // http://tass.ru/spec/avto_imperatora
  • Автомобильная коллекция Императора Николая II // http://twoavto.ru/avtomobilnaya-kollekciya-imperatora-nikolaya-ii.html
  • Роман Багдасаров. СВАСТИКА: СВЯЩЕННЫЙ СИМВОЛ (Этнорелигиоведческие очерки).
  • Свастика на царском лимузине / «Неудобные» темы в истории / Актуальная политика сквозь призму истории, религии и оккультизма.

Наші інтереси: 

Знати все про священні символи.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"

Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача

Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський...

Останні записи