Важливість: 
2

Спецтема:

Категорія:

США, Третій Райх, Україна: громадянин, підданий, іноземець

Держава зобов'язана проводити різку різницю між тими, хто є цвітом нації, фактором її величі, і тими, хто тільки проживає на території держави і «заробляє» там свій хліб.

Перебуваючи в тюрмі Ландсберг і працюючи разом з Рудольфом Гессом над книгою «Моя боротьба» («Main Kampf»), Адольф Гітлер приділив увагу і питанню громадянства. Критикуючи тогочасний стан цієї важливої проблеми, він писав:

«Нинішні наші так звані держави як правило знають тільки дві категорії людей: громадян і іноземців. Громадянами вважаються всі ті, хто або народився в даній державі, або, приїхавши сюди, придбав в ній права громадянства. Іноземцями вважаються всі ті, які цими ж правами користуються в іншій державі. Між тією та іншою категоріями існує ще невелика група так званих позбавлених підданства. Ці люди мають честь не належати до жодної з нинішніх держав, а отже ніде і не користуються громадянськими правами.

Отже, громадянські права в сучасній державі визначаються насамперед тим, що дана людина народилася всередині даної держави. Належність до певної раси або до певного народу взагалі не грає тут ніякої ролі. Негр, що раніше проживав в німецьких колоніях і нині мешкає в Німеччині, виробляє потомство і це потомство ми розглядаємо, як «німецьких громадян». Те ж саме можна сказати про єврея, поляка, африканця, азіата і т. д. Їх діти також без особливих зусиль стають німецькими громадянами.

Крім прав громадянства, придбаних завдяки народженню, існує ще можливість більш пізнього придбання прав громадянства. Тут вже ставлять деякі «обмеження». Наприклад, від людини вимагають, щоб він по можливості не належав до числа громил і сутенерів, щоб він був в політичному відношенні «безпечний», тобто був досконалим політичним нулем і нарешті, щоб він не був «обтяжливий» для своєї нової батьківщини. Під цим останнім в наш меркантильний вік розуміють звичайно чисто фінансову сторону. Якщо цій особі вдасться переконати адміністрацію, що вона буде хорошим платником податків, то це вже достатня рекомендація, щоб бути прийнятим в число громадян.

На расовий момент при цьому взагалі не звертають ніякої уваги. Прийом в число громадян відбувається приблизно в тій же обстановці, в якій людину приймають, скажімо, в члени автомобільного клубу. Людина заповнює анкету, потім ці дані перевіряються і через кілька днів цій людини посилають записку, в якій йому повідомляється, що він став громадянином такої-то держави. При цьому форма, як навмисне, обирається найбільш смішна. Пану Зулусу, який отримав тільки що громадянство в Німеччині, повідомляють в записці, що «з отриманням цього ви стаєте німцем!» Всі ці чудеса робить президент держави. Те, чого не можуть зробити самі небеса, легко відбувається за помахом палички такого собі сановного чудотворця. Один помах пера – і будь-який монгол раптово перетворюється на справжнього «німця» Мало того, що при цьому не звертають жодної уваги на расовий момент.

Держава не проявляє ні найменшого інтересу і до того, наскільки фізично здоровий цей новий громадянин. Нехай ця людина заживо розкладається від сифілісу, нас це не цікавить, аби тільки він платив податки і був політично «безпечний». Так з року в рік ці територіальні утворення, звані державами, вбирають в себе отрути, яким вони ледь в змозі протистояти. У сучасній державі громадянин таким чином відрізняється від іноземця тільки тим, що йому відкритий шлях до всіх суспільних посад, що він, відбувши військову службу, отримує активне і пасивне виборче право. До цього в загальному зводиться вся різниця. Бо захистом особистих прав і особистої свободи іноземець користується в такій же мірі, як і громадянин держави. Принаймні в нашій нинішній німецькій республіці справа йде саме так. Я знаю, що мої слова здадуться декому неприємними. Але я повинен сказати прямо: нічого більш нерозумного і безглуздого, ніж нинішня наша система придбання прав громадянства, я не можу собі уявити».

Але Гітлер не тільки критикував. Він показав на державу, яку треба брати як приклад для наслідування!

«Ми знаємо одну державу, в якій існують хоча б в зародку зовсім інші порядки на цей рахунок. Звичайно, це НЕ німецька республіка. Це – США, де державна влада намагається принаймні поставити справу розумно. США принципово відмовляють у праві на імміграцію фізично нездоровим елементам, а деяким расам забороняють право в'їзду взагалі. Цим самим США принципово стають на точку зору нашого народного розуміння держави».

В подальшому Гітлер висловив своє бачення даної проблеми:

«Наша майбутня народна держава введе підрозділ жителів країни на три класи: громадяни, піддані і іноземці. Самий факт народження в даній державі буде принципово забезпечувати тільки право підданства. Підданство як таке не надає ще права займати громадські посади і брати участь у політичній діяльності. Ні активного, ні пасивного виборчого права!

Держава проведе той принцип, що в документах кожного підданого буде ясно говориться про те, до якої раси і національності він належить. Підданий в будь-який момент може відмовитися від підданства в Німеччині і стати громадянином тієї країни, яка відповідає його національності. Іноземець буде відрізнятися від підданого тільки тим, що він користується громадянськими правами в іншій країні.

Молодий підданий німецької національності буде зобов'язаний проходити ту ж школу, що і всякий німець. Цим самим він підпорядковується всім тим вимогам, яку держава висуває з метою виховання з підданого вірного сина своєї нації і раси. Підданий далі зобов'язаний підкоритися всім вимогам держави в питаннях фізичного виховання, а також проходити військову службу. Держава планує заснувати загальну військову повинність; через військову службу буде проходити кожен німець, і армія буде використовувати його так, як це відповідає його фізичним і духовним здібностям. І ось той парубок, який буде цілком бездоганний і цілком здоровий, по закінченню військової служби в урочистій обстановці отримає права громадянина.

Свідоцтво про надання громадянських прав повинно розглядатися, як найцінніший документ для всього подальшого життя. Отримавши цей документ, підданий стає громадянином і користується усіма правами і перевагами останнього. Держава зобов'язана проводити різку різницю між тими, хто є цвітом нації, фактором її величі, і тими, хто тільки проживає на території держави і «заробляє» там свій хліб. У момент видачі документа про громадянство громадянин приводиться до урочистої присяги державі і своєму народові. Документ про громадянство повинен розглядатися, як щось таке, що об'єднує всіх громадян і знищує будь-які було протиріччя, який би то не було натяк на можливість прірви між ними. Ми повинні виховати своїх громадян так, щоб кожен з них вважав більшою честю бути підмітальником в своїй власній державі, ніж королем в чужій державі.

Громадянин користується певними перевагами перед іноземцем. Він є паном в державі. Але великі права покладають і великі зобов'язання. У злочинців, зрадників, безхарактерних і безчесних людей держава в будь-який момент може забрати права громадянства. Тоді вони знову перетворюються в простих підданих.

Німецькі дівчата є лише підданими і права громадянства отримуватимуть тільки після заміжжя. Але жінкам, які живуть своєю власною працею, в певних випадках можуть бути представлені громадянські права і незалежно від заміжжя» [1].

***
У 1924 році Гітлер вважав, що в Сполучених Штатах Америки система отримання громадянства більш відповідає народному характеру держави!  

А як це виглядає зараз і чи можемо ми запозичити американський досвід для України!?

Громадянин США (англ. Citizen; U. S. citizen; American citizen) – особа, яка отримала всі права і обов'язки, що надаються Конституцією США і законами США, по праву народження або в результаті натуралізації і має право на захист з боку держави.

Діти, що народилися на території США (не тільки 50 штатів і округу Колумбія, але також, у багатьох випадках, що народилися на територіях, які належать США, таких, як Пуерто-Ріко, Гуам, Північні Маріанські острови, Американські Віргінські острови), отримують громадянство США по праву народження (за винятком дітей дипломатичного персоналу).

У США перебування іноземців на території країни, отримання ВНП (вид на проживання) і громадянства перебувають у віданні Державного департаменту (Department of State), Міністерства юстиції, до складу якого входить Служба імміграції та натуралізації (Immigration and Naturalization Service), і Міністерства праці (Department of Labor).

Основним документом, що регулює тривале перебування іноземців на території США, є Закон про імміграцію і натуралізацію від 1965 року (Immigration and Nationality Act of 1965). Вид на проживання, що передбачає видачу кандидату ідентифікаційної карти, що підтверджує цей статус, так званої грін-карти (Green Card), можна отримати при:

  • возз'єднанні з сім'єю;
  • отриманні роботи від американського роботодавця;
  • інвестиції в американську економіку (від 500 тис. до 1 млн дол. США і через створення від 10 робочих місць для американців);
  • участі в програмі «диверсифікаційна лотерея» (Diversity Lottery);
  • отриманні політичного притулку або статусу біженця;
  • подачі заяви на отримання грін-карти відповідно до положень розділу Registry Закону про імміграцію та натуралізацію;
  • прийняття рішення про присвоєння відповідного статусу Директором Національної розвідки (Director of National Intelligence).

Володар постійного ВНП (грін-карти) в США може залишати країну і повертатися в неї в будь-який час, а також користуватися тими ж правами, що і громадяни США, за винятком виборчого права. Документ видається на 10 років з можливістю продовження.

***

Згідно із законом Маккарена-Уолтера про імміграцію та громадянство 1952 року, що діє до теперішнього часу, встановлено критерії отримання американського громадянства:

  • вік – не менше 18 років;
  • легальний в’їзд в країну;
  • постійне місце проживання, придбане не раніше ніж за 5 років до звернення за громадянством;
  • законне постійне перебування в штаті, де подано заяву не менше 3 місяців;
  • високі моральні якості;
  • «Відданість Конституції США, лояльне ставлення до існуючого ладу і бажання процвітання США»;
  • володіння англійською мовою;
  • знання історії США, розуміння принципів державного устрою країни;
  • готовність дати присягу на вірність [2].

«Справжнім я клятвено запевняю, що я абсолютно і повністю відрікаюся від вірності і відданості будь-якому іноземному монарху, володарю, державі або суверенній владі, підданим або громадянином якої я був до цього дня; що я буду підтримувати і захищати Конституцію і закони Сполучених Штатів Америки від усіх ворогів, зовнішніх і внутрішніх; що я буду вірою і правдою служити Сполученим Штатам; що я візьму в руки зброю і буду боротися на стороні Сполучених Штатів, коли я буду зобов'язаний зробити це за законом; що я буду нести нестройову службу в збройних силах США, коли я буду зобов'язаний робити це за законом; що я буду виконувати цивільну роботу, коли я буду зобов'язаний робити це за законом; і що я вимовляю цю присягу відкрито, без задніх думок або наміру ухилитися від її виконання. Хай допоможе мені Бог» [3].

***

На мій погляд, поділ громадян на три категорії: громадяни, піддані і іноземці; або на чотири категорії: громадяни, піддані, іноземці, особи без громадянства – цілком логічний і розумний. Також цілком виправданим в нинішніх умовах є приведення громадян, що досягли повноліття до Присяги на вірність Україні. Логічно виглядає також і надання іноземцям і особам без громадянства виду на проживання строком на 10 років. І тільки після цього випробувального терміну можна надавати вказаним категоріям громадянство України. Ну і закономірним є прийняття Закону про позбавлення громадянства України.


Посилання:

[1]. Адольф Гітлер. «Моя Боротьба». 1925.

[2]. Відмова під присягою від попереднього громадянства була введена Конгресом США у 1802 році.

[3]. Оригінальний текст присяги: «I hereby declare, on oath, that I absolutely and entirely renounce and abjure all allegiance and fidelity to any foreign prince, potentate, state, or sovereignty, of whom or which I have heretofore been a subject or citizen; that I will support and defend the Constitution and laws of the United States of America against all enemies, foreign and domestic; that I will bear true faith and allegiance to the same; that I will bear arms on behalf of the United States when required by the law; that I will perform noncombatant service in the Armed Forces of the United States when required by the law; that I will perform work of national importance under civilian direction when required by the law; and that I take this obligation freely, without any mental reservation or purpose of evasion; so help me God.» (Naturalization Oath of Allegiance to the United States of America).


 

Наші інтереси: 

Максимальний захист держави від внутрішньої і зовнішньої агресії.

Гравець: 
Володимир Федько
136

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка