Зображення користувача Світ Зелений.
Світ Зелений
  • Відвідувань: 21
  • Переглядів: 23

Соціальний інжиніринг і соціальні комунікації: порівняльний аналіз

+

 

 

Соціальний інжиніринг і соціальні комунікації: порівняльний  аналіз

Автор пропонує результати порівняльного аналізу значень термінів «соціальний інжиніринг» та «соціальні комунікації», що дозволяє констатувати великий ступінь спільності і концептуальні розбіжності між  ними.

 

Ключові слова: соціальний інжиніринг, соціальні комунікації, порівняльний  аналіз.

 

Автор предлагает результаты сравнительного анализа значений терминов «социальный инжиниринг» и «социальные коммуникации», что позволяет констатировать большую степень общности и концептуальные разногласия между ними.

 

Ключевые слова: социальный инжиниринг, социальные комму- никации, сравнительный анализ.

 

The author offers a comparative analysis of the results of the values of the term «social engineering» and «social communication», which reveals that a high degree of generality and conceptual differences between the two.

 

Key words: social engineering, social communication, comparative analysis.

 

Проблема проблеми

 

Олександр Холод,

д-р філол. н

© ХОЛОД О., 2014

 

Нерозуміння спільних рис і таких, що розрізняють терміни «соціальний інжиніринг» і «соціальні комунікації», нині веде до термінологічної плутанини. Аби провести чітку межу між семантикою термінів і знайти в їхніх дефініціях спільне, ми здійснили науковий  пошук.

Мета

Завдяки порівняльному аналізу здійснити пошук спільних рис і  таких, що розрізнюють значення термінів «соціальний інжиніринг» і «соціальні комунікації».

Хід дослідження

З метою порівняння термінів «соціальний інжиніринг» і «соціальні ко- мунікації» ми здійснили детальний аналіз існуючих нині визначень згада- них термінів.

Соціальний інжиніринг визначають як «сукупність підходів прикладних со- ціальних наук, які орієнтовані на цілеспрямовану зміну організаційних струк- тур, що визначають людську поведінку і забезпечують контроль за ним» [12].

Поняття соціальної інженерії в науковий обіг ввів директор Центрального інституту праці у СРСР А. Гаст який, за словами В. Сперанського, запропонував тлумачити соціальну інженерію як «різноманітні підходи до аналізу управлінської діяльності». Пізніше В. Сперанський констатував, що з позицій соціально-інженерного підходу, управління набуває характерних ознак інтерактивного процесу. Саме тому ми констатуємо: соціальний інжиніринг покликаний створювати «умови для розкриття внутрішнього потенціалу со- ціальної  системи». [14]

Фахівці з соціального інжинірингу, як стверджують дослідники, «зай- маються соціальними проблемами на виробництві та у сфері взаємодії з громадськістю». Отже, вони володіють методологічними і технологічними прийомами дослідження [12]. Варто виявити певні особливості задля пере- конання тому, що в наведеному поясненні і тлумаченні терміна «соціальний інжиніринг» є ознаки соціальних  комунікацій:

  1. соціальний інжиніринг не є цілісною наукою, галуззю, а скоріше сукупністю підходів прикладних соціальних  наук;
  2. соціальний інжиніринг має орієнтацію на цілеспрямовану зміну організаційних структур;
  3. соціальний інжиніринг є зміною людської поведінки і засобом контролю за такою;
  4. соціальнийінжинірингформувавсяпідвпливомдекількохгалузейзнань, до яких варто віднести не тільки психологію, але й прикладну антропологію, і управлінські науки, і синергетику (соціальну синергетику тощо);
  5. соціальний інжиніринг є похідною сукупністю знань і зазваний вивчати процеси самоорганізації суспільства;
  6. соціальний інжиніринг має визначати умови і фактори сталого розвитку  суспільства [12].

Отже, суть особливостей соціального інжинірингу як соціального процесу свідчить про те, що він (соціальний інжиніринг) не є соціальними комуніка- ціями, але є тим, що включає в себе соціальні комунікації як технологічний (інструментальний)  складник.  Про  це  свого  часу  повідомив  Г.     Почепцов:

«Не соціальний інжиніринг є складовою соціальних комунікацій, а принци- пово – соціальні комунікації є видом соціального інжинірингу»  [3].

За словами В. Шилової [20], вивчення соціального інжинірингу варто аналізувати, спираючись на концепцію, запропоновану Ю. Рєзніком. Суть концепції полягає в таких декількох  позиціях:

  1. необхідно  концептуалізувати предметну область  соціоінженерії;
  2. концептуалізацію пропонується здійснити завдяки методологічному потенціалу  самої  соціальної інженерії;
  3. таку концептуалізацію можна здійснити при орієнтації на «належний» (нормативний) стан розвитку соціальних  систем»;
  4. «такий стан програмується нормативними моделями і показниками, які враховують об’єктивну логіку розвитку соціальних систем, їх якісну своєрідність та  особливості функціонування» [2];
  5. соціоінженер має ідентифікувати конструктивний потенціал соціаль- них систем;
  6. за результатами ідентифікації соціоінженер має право змінювати соціальні системи за заданими  параметрами;
  7. вплив соціоінженера не є прямим;
  8. соціоінженер повинен розробляти та використовувати засоби регуляції зміненої  соціальної  системи;
  9. соціоінженер повинен мати спеціальну (переважно соціологічну)  освіту;

 

  1. доцільно, на думку Ю. Рєзніка впровадити «соціоінженерію як дисципліну в навчальний процес», пізніше сформувати «окрему соціо- інженерну спеціалізацію на факультетах соціології (цит. за: [7,   14]).

Аналіз існуючих нині визначень (Ю. Рєзнік [7–8], Г. Почепцов [3], В. Різун [8–10], О. Холод [15–19] та ін.) дав нам підгрунтя для формулювання визна- чення соціального інжинірингу як процесу ідентифікації існуючих моделей соціальної взаємодії, формування нової моделі такої взаємодії на базі існую- чих і верифікації запропонованих моделей соціальної взаємодії. Соціальні комунікації ми визначаємо як процес здійснення соціальної взаємодії (іден- тифікації комунікаційних моделей, створення  нових  моделей  комунікації та практична перевірка таких) завдяки обміну  інформацією.

Задля деталізації визначення ми пропонуємо власну концепцію бачення соціального інжинірингу, яку можемо викласти в таких  положеннях:

  1. предмет вивчення повинен спочатку бути ідентифікованим за своїми характеристиками як соціальний процес;
  2. ідентифіковані характеристики дають можливість «упізнати» модель соціального процесу як адекватний/неадекватний для реалізації завдання фахівця із соціального  інжинірингу;
  3. на базі встановленої існуючої моделі  при  умові  її  відповідності  для вирішення поставлених завдань відбувається її трансформація або створення нової моделі соціального процесу;
  4. нова модель соціального процесу обов’язково верифікується завдяки пілотним  проектам  і   тільки  після  підтвердження  ефективності     модель

«вмонтовується» фахівцями у свідомість суспільства і реалізується  непомітно як об’єктивний соціальний  процес.

Порівняльний аналіз соціального інжинірингу і соціальних комунікацій дозволяє зафіксувати такі  особливості:

  1. Під час порівняння семи пунктів, у яких відбито положення концепції соціальної інженерії (автор Ю. М. Рєзнік; далі, у робочому порядку, «концеп- ція 1») і положення різних концепцій соціальних(-ої) комунікацій(-ї) (автори: А. Соколов [11], Д. Гавра [1], В. Ільганаєва [13], В. Різун [8–10], О. Холод; [15–19]; далі, у робочому порядку, «концепція 2»), було встановлено, що більше співпадають 5 (71,3 %) пунктів і більше не співпадають 1 (14,3 %) пункти. Порівняльний аналіз дозволив зафіксувати в одному випадку:

1) рівне співвіднесення між положеннями концепції 1 і концепції 2 (по 50 % спільного і відмінного). Згадане співвіднесення свідчить, на наш погляд, про те, що згадані дві концепції мають багато спільного, але мають і відмінності.

Більш спільні (показник у межах 60 % – 95 % спільного) характеристики для концепції 1 і концепції 2 (5  пунктів).

  1. Аналіз даних дозволив встановити, що обидві концепції пропонують процес ідентифікації «конструктивного потенціалу соціальних систем» (концепція 1) та ідентифікацію предмета дослідження «за своїми харак- теристиками як соціального процесу» (концепція  2).
  2. Близькими за своєю суттю є положення про те, що нормативний стан розвитку соціальних систем є таким, що «програмується нормативними моделями і показниками, які враховують об’єктивну логіку розвитку со- ціальних систем, їх якісну своєрідність та особливості функціонування», а також те, що «соціальний інжиніринг є зміною людської поведінки і засо-  бом контролю за такою» (концепція 1) та положення про те, що «вивчення соціальних комунікацій як процесу соціального  інжинірингу  передбачає, що на базі встановленої існуючої моделі (при умові її відповідності для ви-

 

рішення поставлених завдань) відбувається її трансформація або створення нової моделі соціального процесу» (концепція 2).

  1. Показники1дозволиликонстатуватите,щоблизькимиєтакіположення:

«концептуалізацію пропонується здійснити завдяки методологічному» потенціалу самої соціальної інженерії; «соціальний інжиніринг є похідною сукупністю знань і зазваний вивчати процеси самоорганізації суспільства (концепція 1) та положення: «соціальні комунікації вивчають не тільки процесисамоорганізаціїсуспільства, авсітіпроцеси, якісоціумвикористовує завдяки обміну інформацією (концепція 2).

  1. При порівнянні двох концепцій виявлено майже повне (90/10) співпадіння таких положень: «соціальний інжиніринг зазваний визначати умови і фактори сталого розвитку суспільства» [12] та «соціальні комунікації зазвані вивчати всі умови і фактори обміну інформацією під час здійснення соціальних дій, взаємодій та відносин»  [19].
  2. Метод аналогій дав можливість зафіксувати в  п.  7  майже  повний  збіг (95/5) положень двох аналізованих концепцій, а саме: «соціальний інжиніринг формувався під впливом декількох галузей знань, до яких  варто віднести не тільки психологію, але й прикладну антропологію, і управлінські науки, і синергетику (соціальну синергетику тощо)»; соціаль- ний інжиніринг не є цілісною наукою, галуззю, а скоріше «сукупністю підходів    прикладних   соціальних    наук»;    соціоінженер    повинен  мати

«спеціальну (переважно соціологічну) освіту»; доцільно, на думку Ю. Рєз- ніка, впровадити «соціоінженерію як дисципліну в навчальний процес», пізніше сформувати «окрему соціоінженерну спеціалізацію на факультетах соціології [4, 14].

Згадані в шести пунктах особливості свідчать про те, що більшість по- ложень двох порівнюваних концепцій   співпадає.

Наявність у характеристиках співвідношення 50/50 (1 пункт):

1. За аналізованими даними встановлено, що подібними є положення про те, що «соціальний інжиніринг має орієнтацію на цілеспрямовану зміну організаційних структур» (концепція 1) і про те, що «характеристики моделі соціальних комунікацій дають можливість «упізнати» модель соціального процесу як адекватний/неадекватний для реалізації завдання фахівця із соціального інжинірингу» (концепція 2).

Співвідношення 50/50 свідчить, на нашу думку, про те, що між концепцією  1 і концепцією 2 в рівних долях є як спільне, так і  розбіжне.

Більш відмінні характеристики для концепції 1 і концепції 2 (1 пункт).

Отримані результати дають змогу зафіксувати те, що розбіжним (у спів віднесенні 45/55) між двома концепціями є те, що за результатами ідентифікації соціоінженер має право змінювати соціальні системи за заданими параметрами; вплив соціоінженера не є прямим; соціоінженер повинен«розроблятиівикористовуватизасобирегуляціїзміненоїсоціальної системи» (концепція 1) і те, що в соціальних комунікаціях як у процесах соціального інжинірингу нова модель соціального процесу обов’язково верифікується завдяки пілотним проектам і тільки після підтвердження ефективності  модель  «вмонтовується»  фахівцями  у  свідомість  суспільства і реалізується непомітно як об’єктивний соціальний процес» (концепція  2).

На наш погляд, таке співвідношення (45/55) є свідченням більше розбіж- ностей, ніж спільностей між обговорюваними концепціями 1 і  2.

 

Висновки

  1. На початку дослідження ми визначили мету: завдяки порівняльному аналізу здійснити пошук спільних рис і таких, що розрізнюють значення термінів «соціальний  інжиніринг» і  «соціальні комунікації».

Визначена мета була досягнута нами повною  мірою.

  1. Порівняльний аналіз дозволив нам зафіксувати більше спільного  (в  71,3 % випадків), ніж розбіжного (у 28,6 %   випадків).
  2. Зафіксоване співвідношення, на наш погляд, є свідченням того, що:
  1. об’єкти дослідження в соціальному інжинірингу і соціальних комунікаціях є досить близькими;
  2. предмети дослідження в соціальному інжинірингу і соціальних комунікаціях можуть співпадати або можуть  бути  настільки  близькими, що їхнє розрізнення (фахова віднесеність і фахова відповідність) можуть провокувати серйозні дискусії під час кваліфікаційних  процедур;
  3. методологічні системи і методичні процедури двох концепцій можуть бути взаємозбагаченими і взаємодоповненими так само, як і можуть бути сплутаними і  нефахово кваліфікованими.

У перспективі подальшого дослідження ми маємо намір детальніше підійти до порівняння положень концепції соціального інжинірингу та положень концепцій соціальних (-ої) комунікацій (-її) завдяки аналізу текстів дисер- таційних досліджень на здобуття наукового ступеню кандидата і доктора наук за спеціальностями наукових галузей «Соціальні комунікації» (галузі 0303 «Журналістика та інформація») та «Менеджмент» (галузі 0306 «Менедж- мент і адміністрування»).

 

сПисоК ВиКоРистАНоЇ лІтеРАтУРи

  1. Гавра Д. П. имидж территориальных субъектов в современном информационном про- странстве: учеб. пособ. / Д. П. Гавра, Ю. В. Таранова. – СПб. : С.-Петерб. гос. ун-т, Высш. шк. журн. и мас. коммуникаций, 2013. – 155 с.
  2. Никифоренко А. Р., Никифоренко Н. О. Соціальна інженерія як напрям у пострадянській соціології: проблеми становлення і розвитку / Никифоренко А. Р., Никифоренко Н. О. // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства : зб. наук. праць. – К., 2009. – С.   95–99.
  3. Почепцов Г. Г. Коммуникативный инжиниринг: теория и практика / Почепцов Г. Г. – М. : Альтерпрес, 2008. – 407 с.
  4. Резник Ю. М. Социальная инженерия: предметная область и границы применения / Ю. М. Резник // Социологические исследования. – 1994. – № 2. – С. 78.
  5. Резник Ю. М. Формирование институтов гражданского общества (социоинженерный подход / Ю. М. Резник // Социологические исследования. – 1994. – № 10. – С. 21–30.
  6. Резник Ю. М. Социальная инженерия как средство обеспечения управления: учеб.-метод. пособ. / Моск. гос. социал. ун-т. – М. : Союз, 1996. – 34 с.
  7. Резник Ю. М. Социальная инженерия: технократизм или гуманистический подход / Ю. М. Резник // Человек. Культура. Общество. – М., 1999. – Т. 1. – Вып. 1/2. – С. 220–231.
  8. Різун В. Соціальні комунікації як інженерне вчення, або соціальні комунікації в системі соціального інжинірингу (соціальної інженерії) / В. Різун // Комунікація. – 2012. – № 2. – С. 8–18.
  9. Різун В. В. До питання про соціальнокомунікаційний підхід у науці / Різун В. В. // Комуні- кація. – 2010. – № 1. – С.    35–36.
  10. Різун В. В. Начерки до методології досліджень соціальних комунікацій / Різун В. В. // Світ соціальних комунікацій. – 2011. – Т. 1. – с. 7, 10.
  11. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации: учеб. пособ. / А. В. Соколов. СПб.: изд-во Михайлова В. А., 2002. — 461  с.
  12. Социальная инженерия (социология) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://ru.wikipedia.org/wiki/Социальная_инженерия _(социология)

(дата звернення : 21.01.2014). – Назва з екрану.

 

  1. Социальные коммуникации (теорія, методология, деятельность) : словарь-справочник [автор-сост. В. А. ильганаева]. – Х. : КП «Городская типография», 2009. – 392 с.
  2. Сперанський В. І. Мистецтво управління – від шумерів до наших днів / В. І. Сперанський // Промисловий вісник Росії. – 1995. – № 5. – С. 36–37.
  3. Холод О. М. Соціальні комунікації : соціо- та психолінгвістичний аналіз : навч. посіб. / Холод О. М. – Львів : ПАІС, 2011. – С. 27–28, 35.
  4. Холод О. М. Соціальнокомунікаційний інжиніринг як методологія дослідження соціальних комунікацій / Холод О. М. // Світ соціальних комунікацій. – 2012. – Т. 8. – С. 7–12.
  5. Холод О. М. Концептуальні особливості соціальних комунікацій / О. М. Холод // Комуніка- ційні технології : наук. журн. [наук. ред. О. М. Холод]. – 2014. – Том 3. – С. 12–16.
  6. Холод О. М. Соціальні комунікації як поняття в науковій галузі «соціальні комунікації» / О. М. Холод [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки : http://www.portalus. ru/modules/science/rus_readme.php?subaction =showfull&id=1339688423&archive=&sta rt_from=&ucat=19& (дата звернення : 21.01.2014). – Назва з екрану.
  7. Холод О. М. Наукова галузь «Соціальні комунікації» та соціальна інженерія: спільне й різне / О. М. Холод // Комунікаційні технології [науков. ред. О. М. Холод]. – 2014. – Т. 4. – С. 5–12.

Шилова В. В. Особливості дослідження комунікаційних технологій як процесу соціального інжинірингу у мас-медіа / В. В. Шилова // Комунікаційні технології : наук. журн. [наук. ред. О. М. Холод]. – Т. 3. – К.: КНУКіМ, 2014. – С.

Наші інтереси: 

+

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Теги: 
інженери
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи