Добра Новина дає нам настанову плекати чисту точну мову і застосовувати її для вдосконалення психічного і фізичного простору – як всередині себе, так і назовні. Тут діє фундаментальний метафізичний принцип: «що всередині, те й назовні».
«Як же настав вечір, по заході сонця, почали приносити до Нього усіх недужих та біснуватих. Усе місто зібралося перед дверима. І на кожного з них Він клав руки й оздоровляв їх СЛОВОМ. І оздоровив усіх недужих на різні хвороби, і бісів багато вигнав» (Матвій 8.16, Марко 1.32–33, Лука 4.40).
Людська думка – це головний інструмент впливу на навколишню реальність. Оформлена, а тому стійка і захищена думка, називається словом.
Хоча ми переважно думаємо словами, промовлене слово має більшу силу, ніж думка: «Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен, і учні були в небезпеці. А Він був на кормі і спав на подушці. Ті кинулись до Нього, збудили Його й кажуть: Рятуй, Господи, ми погибаємо! Чи байдуже тобі, що гинемо? А Він до них каже: Чого ви полохливі, маловіри? Тоді погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і ущухли хвилі, і настала велика тиша» (Матвій 8.24–26, Марко 4.37–39, Лука 8.23–24).
Це був приклад того, що слово може керувати стихіями вітру і води. А ось приклад керування стихією вогню: «І вислав посланців перед собою; пішли вони й увійшли в якесь самарянське село щоб Йому приготувати місце. Та самаряни Його не пустили, бо сприйняли Його за прочанина до Єрусалима. Побачивши те, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш – ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх. Ісус, обернувшись, став докоряти їм. І вони пішли в інше село». Як бачимо, йдучи до Єрусалима, апостоли Яків та Іван уже вміли застосовувати слово в якості «вогнемета». Можливо, саме через цю здатність вони отримали від Ісуса прізвисько Военергес, що значить «Діти блискавки».
Знак "Воанергес" (Діти блискавки) – символ апостолів Якова й Івана Заведеїв, найталановитіших учнів Ісуса Хреста.
Тому треба цінувати мову як божественний дар, плекати її чистоту й милозвучність, уникати пустослів’я і словесного бруду: «Ви чули теж, що було сказано стародавнім: не клянись неправдиво і виконуй твої клятви Господові. А я кажу вам не клястися зовсім. Хай буде ваше слово: так — так; ні — ні. А що більше цього, те від лихого» (Матвій 5.33–34). «За кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш засуджений» (Матвій 12.36–37).
У такий спосіб Добра Новина дає нам настанову плекати чисту точну мову і застосовувати її для вдосконалення фізичного простору – як всередині себе, так і назовні. Тут діє фундаментальний метафізичний принцип: «що всередині, те й назовні». Це відкриває додаткові можливості, див.: Прискорення подій і телепортація у Просторі волі
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Слово – найпотужніший засіб керування реальністю
Світ:
11101801.jpg
Попередні статті:
Здоров’я людини і простори буття
Добра Новина про Царство боже
Три плани Доброї Новини: пригоди, наука, пророцтво
Воанергес: Церква дітей блискавки
Галілея і хрестиянство: українські корені
Добра Новина: настанови для Дітей блискавки
«Як же настав вечір, по заході сонця, почали приносити до Нього усіх недужих та біснуватих. Усе місто зібралося перед дверима. І на кожного з них Він клав руки й оздоровляв їх СЛОВОМ. І оздоровив усіх недужих на різні хвороби, і бісів багато вигнав» (Матвій 8.16, Марко 1.32–33, Лука 4.40).
Людська думка – це головний інструмент впливу на навколишню реальність. Оформлена, а тому стійка і захищена думка, називається словом.
Хоча ми переважно думаємо словами, промовлене слово має більшу силу, ніж думка: «Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен, і учні були в небезпеці. А Він був на кормі і спав на подушці. Ті кинулись до Нього, збудили Його й кажуть: Рятуй, Господи, ми погибаємо! Чи байдуже тобі, що гинемо? А Він до них каже: Чого ви полохливі, маловіри? Тоді погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і ущухли хвилі, і настала велика тиша» (Матвій 8.24–26, Марко 4.37–39, Лука 8.23–24).
Це був приклад того, що слово може керувати стихіями вітру і води. А ось приклад керування стихією вогню: «І вислав посланців перед собою; пішли вони й увійшли в якесь самарянське село щоб Йому приготувати місце. Та самаряни Його не пустили, бо сприйняли Його за прочанина до Єрусалима. Побачивши те, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш – ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх. Ісус, обернувшись, став докоряти їм. І вони пішли в інше село». Як бачимо, йдучи до Єрусалима, апостоли Яків та Іван уже вміли застосовувати слово в якості «вогнемета». Можливо, саме через цю здатність вони отримали від Ісуса прізвисько Военергес, що значить «Діти блискавки».
Знак "Воанергес" (Діти блискавки) – символ апостолів Якова й Івана Заведеїв, найталановитіших учнів Ісуса Хреста.
Тому треба цінувати мову як божественний дар, плекати її чистоту й милозвучність, уникати пустослів’я і словесного бруду: «Ви чули теж, що було сказано стародавнім: не клянись неправдиво і виконуй твої клятви Господові. А я кажу вам не клястися зовсім. Хай буде ваше слово: так — так; ні — ні. А що більше цього, те від лихого» (Матвій 5.33–34). «За кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня за нього. Бо за словами твоїми будеш засуджений» (Матвій 12.36–37).
У такий спосіб Добра Новина дає нам настанову плекати чисту точну мову і застосовувати її для вдосконалення фізичного простору – як всередині себе, так і назовні. Тут діє фундаментальний метафізичний принцип: «що всередині, те й назовні». Це відкриває додаткові можливості, див.: Прискорення подій і телепортація у Просторі волі
В тему:
Живе Слово і арійські молитви
Водою і вогнем
Молитва «Отче наш» без вставок
Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого
Дивна давня легенда
Знайди хоч один доказ, що Ісус не був українцем
Хрестос чи Христос? Відповідь дає Синайський кодекс IV століття
Картина Карло Парізі "Ісус у задумі"
Ісус молився українською
Карта русифікації України збігається зі зростанням негативних соціальних явищ
Чому варто розмовляти українською?
Українська мова чотири тисячоліття тому
Англійські вчені про українські корені індоєвропейських мов
Задля мирного розвитку треба позбутися двомовності, поліетнічності і мультикультуралізму
Трипільська культура і українська мова
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь