Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Штучний інтелект і Людина: досвід спілкування з комп’ютерами

Світ:

Одна з модних тем сьогодення – штучний інтелект!

А чи готова сьогодні пересічна людина до спілкування з штучним інтелектом!? Залишу відповідь на це запитання вам… А сам розкажу дещо з власного досвіду спілкування з комп’ютерами.

З інтелектуальними гаджетами ми маємо справу щодня. Смартфон, планшет, комп’ютер – основна тріада! Із спілкування з багатьма оточуючими мене людьми виніс стійке твердження – ніхто не використовує можливості цієї техніки і програмного забезпечення навіть на 75%!

***

Позавчора дружина попросила допомогти її подрузі налагодити комп’ютер і перевстановити Windows. Взяв диски з програмами і, на всякий випадок, жорсткий диск 120 ГБ і DVD-ROM, та пішли до подруги. За філіжанкою кави розпитав подругу про проблеми з комп’ютером, запустив… подумав… Випливало, що «сиплеться» жорсткий диск. Поставив принесений з собою вінчестер, запустив інсталяцію Windows 7 (надійна програма!). Одразу виявилося, що «глючить» СD-ROM (BIOS то бачив його, то не бачив). Замінив на принесений DVD-ROM і все пішло чудово! Коротше, інсталював Вінду, поставив ще купу програм, настроїв…

І тут подруга згадала, що у її невістки є ще один комп’ютер, який вийшов з ладу ще декілька років тому назад, але вони його не викинули, бо на жорсткому диску був весь сімейний фотоархів, а головне – фотографії з поїздок до Єгипту та інших країн! Принесла системний блок і попросила, «якщо вдасться» (бо вони не змогли відремонтувати комп) переписати фотографії на флешку. Зняв я обидва диски з блоку і забрав додому.

Дома підключив диски до одного з своїх компів, списав фотографії, а наступного дня приніс диски і флешку з записаними фотографіями подрузі дружини. Вона була дуже вдячна мені, а відносно дисків запитала, чому я не викинув їх у смітник, бо вони їй не потрібні. Заодно попросила, щоб я ідучи додому (живе вона на 14 поверсі) викинув і системний блок!

Прийшов я додому, поставив системний блок на стіл, заварив чай… П’ю чай і раптом в моїй голові звучить жіноче ім’я! Через пару хвилин ім’я повторилося! Я зрозумів, що це комп’ютер звертається до мене і називає своє ім’я!

Я швидко витер пилюку з корпусу і всередині, поставив DVD-ROM, замінив батарейку CMOS, подивився на порядок завантаження в BIOS, виставив дату і час! Потім привітався, назвавши ЇЇ по імені і назвавши своє…

Інсталяція Windows 7 пройшла без жодних проблем!

***

З персональними комп’ютерами я познайомився ще у 1989 році. Спочатку з «Роботроном» (НДР-івським аналогом IBM PC XT), а потім і з оригінальною IBM PC XT (оперативна пам’ять 640 Kb, жорсткий диск 10 MB). У 1993 році я вже купив перший власний комп’ютер IBM PC AT (оперативна пам’ять 1 МВ, жорсткий диск 20 MB).

В наступний період життя у мене були і є різні комп’ютери. Придбані в готовій комплектації і зібрані власноруч. Але кожний комп’ютер був і є жінкою і має власне ім’я, яке вони мені повідомляли і яким я їх називав і називаю.



Наші інтереси: 

Вчитися спілкуватися з штучним інтелектом.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ця ілюстрація створена за допомогою штучного інтелекту

Філон Іудей та його псевдоепіграф: Кукіль без пшениці, частина 3

Фальсифікатором Євангелія був багатий аристократ з Александрії, який для цього шахрайства долучив групу своїх учнів-грантоїдів. Будучи корпоративним психопатом, він не творив нового, натомість...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Розкажу ще про один давній випадок. Було це десь у 1998-99 роках. З одним своїм старим приятелем я працював над дослідженням "Гітлер. Інформація до роздумів..." Майже щодня ми спілкувалися і очно, і по телефону, і за пивом у нього вдома. Одного разу приятель потелефонував і запитав, чи є у мене інсталяційний диск Windows, яка у нього повністю заглючила.

Ввечері я прийшов до нього з дисками. Він розлив пиво по бокалам і почав ставити Вінду. При цьому він досить брутально відгукувався про свій комп'ютер. На моє зауваження, що не можна так поводитися з комп'ютером, він сказав "залізяка є залізяка"... ще й додав грубість.

Я пив пиво, а приятель у 5-й раз намагався інсталювати Windows ХР. Коли установка знову перервалася, приятель матюкнувся і вирішив відкласти установку на наступний день.

Я сів за комп і сказав: "Вибач, він хам і цинік! Але ми робимо спільне дослідження і мені потрібно, щоб ти працювала".

Після цього я запустив установку Вінди, яка пройшла чудово!

Приятель подивився і сказав: "І все одно я ніколи не повірю, що у залізяки є розум".

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Справді, до техніки треба ставитися як до живої істоти. Це прояв постіндустріального мислення.

Водночас це повернення до архаїчного мислення, коли людина давала імена своїм помічникам. Наприклад, деревам, ножам і мечам.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ія Подолянка.
0
Ще не підтримано

Володимире.як дізнатися імя мого компютера?

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Ія, це суто індивідуальний досвід. З власного досвіду скажу, що знайомство відбувається не одразу. Іноді, як у випадку про який я написав, ім'я повідомляється одразу. Іноді через певний час, який може доходити і до місяця.

Просто я якийсь момент ти чуєш в голові ім'я і розумієш, що з тобою знайомляться.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Розкажу ще про один давній випадок. Було це десь у 1998-99 роках. З одним своїм старим приятелем я працював над дослідженням "Гітлер. Інформація до роздумів..." Майже щодня ми спілкувалися і очно, і по телефону, і за пивом у нього вдома. Одного разу приятель потелефонував і запитав, чи є у мене інсталяційний диск Windows, яка у нього повністю заглючила.

Ввечері я прийшов до нього з дисками. Він розлив пиво по бокалам і почав ставити Вінду. При цьому він досить брутально відгукувався про свій комп'ютер. На моє зауваження, що не можна так поводитися з комп'ютером, він сказав "залізяка є залізяка"... ще й додав грубість.

Я пив пиво, а приятель у 5-й раз намагався інсталювати Windows ХР. Коли установка знову перервалася, приятель матюкнувся і вирішив відкласти установку на наступний день.

Я сів за комп і сказав: "Вибач, він хам і цинік! Але ми робимо спільне дослідження і мені потрібно, щоб ти працювала".

Після цього я запустив установку Вінди, яка пройшла чудово!

Приятель подивився і сказав: "І все одно я ніколи не повірю, що у залізяки є розум".

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!