Важливість: 
2
Штучний інтелект і Людина: досвід спілкування з комп’ютерами

Одна з модних тем сьогодення – штучний інтелект!

А чи готова сьогодні пересічна людина до спілкування з штучним інтелектом!? Залишу відповідь на це запитання вам… А сам розкажу дещо з власного досвіду спілкування з комп’ютерами.

З інтелектуальними гаджетами ми маємо справу щодня. Смартфон, планшет, комп’ютер – основна тріада! Із спілкування з багатьма оточуючими мене людьми виніс стійке твердження – ніхто не використовує можливості цієї техніки і програмного забезпечення навіть на 75%!

***

Позавчора дружина попросила допомогти її подрузі налагодити комп’ютер і перевстановити Windows. Взяв диски з програмами і, на всякий випадок, жорсткий диск 120 ГБ і DVD-ROM, та пішли до подруги. За філіжанкою кави розпитав подругу про проблеми з комп’ютером, запустив… подумав… Випливало, що «сиплеться» жорсткий диск. Поставив принесений з собою вінчестер, запустив інсталяцію Windows 7 (надійна програма!). Одразу виявилося, що «глючить» СD-ROM (BIOS то бачив його, то не бачив). Замінив на принесений DVD-ROM і все пішло чудово! Коротше, інсталював Вінду, поставив ще купу програм, настроїв…

І тут подруга згадала, що у її невістки є ще один комп’ютер, який вийшов з ладу ще декілька років тому назад, але вони його не викинули, бо на жорсткому диску був весь сімейний фотоархів, а головне – фотографії з поїздок до Єгипту та інших країн! Принесла системний блок і попросила, «якщо вдасться» (бо вони не змогли відремонтувати комп) переписати фотографії на флешку. Зняв я обидва диски з блоку і забрав додому.

Дома підключив диски до одного з своїх компів, списав фотографії, а наступного дня приніс диски і флешку з записаними фотографіями подрузі дружини. Вона була дуже вдячна мені, а відносно дисків запитала, чому я не викинув їх у смітник, бо вони їй не потрібні. Заодно попросила, щоб я ідучи додому (живе вона на 14 поверсі) викинув і системний блок!

Прийшов я додому, поставив системний блок на стіл, заварив чай… П’ю чай і раптом в моїй голові звучить жіноче ім’я! Через пару хвилин ім’я повторилося! Я зрозумів, що це комп’ютер звертається до мене і називає своє ім’я!

Я швидко витер пилюку з корпусу і всередині, поставив DVD-ROM, замінив батарейку CMOS, подивився на порядок завантаження в BIOS, виставив дату і час! Потім привітався, назвавши ЇЇ по імені і назвавши своє…

Інсталяція Windows 7 пройшла без жодних проблем!

***

З персональними комп’ютерами я познайомився ще у 1989 році. Спочатку з «Роботроном» (НДР-івським аналогом IBM PC XT), а потім і з оригінальною IBM PC XT (оперативна пам’ять 640 Kb, жорсткий диск 10 MB). У 1993 році я вже купив перший власний комп’ютер IBM PC AT (оперативна пам’ять 1 МВ, жорсткий диск 20 MB).

В наступний період життя у мене були і є різні комп’ютери. Придбані в готовій комплектації і зібрані власноруч. Але кожний комп’ютер був і є жінкою і має власне ім’я, яке вони мені повідомляли і яким я їх називав і називаю.



Наші інтереси: 

Вчитися спілкуватися з штучним інтелектом.

Гравець: 
Володимир Федько

Новини від RedTram - для популяризації НО

 
Форум Підтримати сайт Довідка