Самотність – це головна епідемія століття
Самотність – це головна епідемія століття
Спробою зарадити цьому є рух побачень наосліп.
На спілкування відведено сім хвилин, після чого по дзвінку хлопці пересідають за столик до інших дівчат. До кінця вечора всі встигають поспілкуватись і визначитись із симпатіями.
Такі побачення потрібні тим, хто на вулиці та в транспорті знайомитися вже не хоче. Одні кажуть, що після роботи через утому не до цього, та й у інших людей обличчя не розташовують до романтичних бесід.
Статистика останніх років свідчить, що українці опинилися серед найсамотніших народів у Європі. Заводити серйозні стосунки молоді люди не квапляться через війну, нестабільні прибутки та невпевненість у майбутньому.
Одинакам у середньому 30 років. Фахівці кажуть, що це, як правило, люди, котрі мають багато роботи та шукають у ній сенс життя і власну втіху.
Учені Гарвардського університету вирахували, що далі буде тільки гірше.
Уже через 15 років у США, за їх розрахунками, одинаками будуть приблизно 45% населення, а в Японії – більше ніж половина, 52%.
Допомогти людям відновити навички спілкування намагаються і побаченнями всліпу, і дискотеками для самотніх, де для людини, яка сподобалася, можна залишити спеціальне послання.
В Італії ж працює особлива система в супермаркеті – у конкретний день і час треба взяти червоний візочок – але й це працює дуже рідко.
Італійські чоловіки кажуть, що самотність може бути чудовою. "Дає збагнути, що, часом, найближча тобі людина – це ти сам", - пояснює один із них.
Прикро, що Україна знову очолює сумну статистику.