Розвиток «малої» ППО: навіщо Повітряним силам «антидроновий купол» і що змінює призначення Павла «Лазара» Єлізарова
19 січня президент оголосив про трансформацію «малої» протиповітряної оборони у складі Повітряних сил і погодив призначення Павла Єлізарова заступником командувача ПС — із фокусом на мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші короткодальнійні засоби.
Міністр оборони Михайло Федоров офіційно підтвердив наказ і сформулював політичну мету як побудову «антидронового купола», який має знищувати загрозу «на підльоті».
Це кадрове рішення — не про одну людину. Це про перехід до іншої логіки оборони неба, де ключовим стає не лише «дорога» ракетна ППО, а масштабована «дешева» масова лінія протидії дронам, яка працює щодня і витримує економіку виснаження.
Чому «мала ППО» стала політичним пріоритетом саме зараз
Україна входить у період, коли загроза з повітря дедалі частіше має форму масових хвиль БпЛА (паралельно з ракетними ударами), а оборона повинна бути не лише ефективною, а й економічно сталою. У зведеннях Повітряних сил регулярно фігурує, що повітряні атаки відбивають одразу кілька компонентів: авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
Ключовий виклик у тому, що «велика» ППО (зенітні ракетні комплекси, дорогі ракети) має обмежений ресурс і виробничі цикли. Натомість дрони — це про масовість і адаптивність: противник може швидко змінювати маршрути, профілі польоту, тактику насичення. Саме тому президент у зверненні не говорить про «ще одну систему», а говорить про «новий підхід» і «нову організацію» всього компонента такого захисту неба.
Reuters прив’язує цей поворот до очікування нових масованих атак та досвіду нещодавніх ударів, які били по інфраструктурі й створювали широкі наслідки для енергопостачання та тепла.
Що таке «мала ППО» у практичному сенсі
У публічній логіці держави «мала ППО» — це короткодальній, масовий контур протидії повітряним цілям (передусім БпЛА), який доповнює «велику» ППО і розвантажує її від роботи по «дешевих» цілях.
У зверненні президента цей контур визначено трьома словами-маркерами:
мобільні вогневі групи,
дрони-перехоплювачі,
інші засоби «малої» ППО.
І важливо: йдеться не про те, що ці елементи раптом з’явилися — вони вже застосовуються. Йдеться про те, що держава хоче зробити з них систему: зі стандартами, управлінням, підготовкою, сервісом, плануванням закупівель, інтеграцією з РЕБ та радіотехнічним виявленням, та — критично — з прозорими KPI.
Чому призначення Єлізарова — це управлінський сигнал, а не просто «герой фронту»
Президент прямо підкреслює, що «Лазара» знають у війську за роботою спецпідрозділу, «який працює ефективно». І ставить завдання — разом із Міноборони та командуванням — розробити нову організацію компонента «малого» захисту неба.
Міністр оборони у своєму повідомленні робить акцент на двох речах:
роль Єлізарова: розвиток «малої» ППО та напрям перехоплення дронів;
мета: «антидроновий купол» як система, що знищує загрозу до удару.
Тут і з’являється головне питання»: що саме потрібно змінити, аби «малий» контур став керованим продуктом масштабу країни?
«Антидроновий купол» як продукт: з чого він складається насправді
Популярний образ «купола» часто сприймають як «щит, який усе закриє». Але в реальності це портфель рішень, зібраний в одну операційну модель. Якщо перекласти політичну метафору на управлінську мову, «купол» — це мінімум п’ять підсистем:
Виявлення та оповіщення
Не обов’язково відкривати нові «секретні» технології — завдання в іншому: зробити так, щоб дані про загрозу працювали в одному циклі і доходили до виконавців вчасно.
Розподіл цілей між компонентами
«Мала» ППО має забирати на себе те, що не вигідно «великій» ППО. А «велика» ППО має зберігати ресурс для того, що не під силу малому контуру.
Перехоплення: від «окремих кейсів» до серійного застосування
Президент неодноразово називав перехоплювачі пріоритетом, говорячи про потребу масштабування і системи підготовки операторів.
Тепер цей пріоритет отримує конкретного відповідального на рівні командування.
Підготовка людей і стандартизація
Найслабша ланка в масовій системі — не «залізо», а організація: змінність, чергування, дисципліна процесів, ремонт та логістика, навчання нових людей, управління ризиками.
Сервіс і виробничий контур
«Купол» — це не одноразова закупівля. Це постійний цикл: виробництво → постачання → ремонт → модернізація → списання. Саме тут «мала ППО» стає темою не тільки Генштабу, а й промислової політики.
Чому саме «дрони-перехоплювачі» стають центром нової моделі
Дрон-перехоплювач, у загальному визначенні — це спроба «перевернути» економіку повітряної війни: відповідати на масову загрозу масовим, відносно дешевшим засобом, а не витрачати дефіцитні дорогі ракети на кожну ціль.
Цю логіку Україна просуває публічно вже щонайменше з 2024–2025 років: президент у зверненнях ставив перехоплювачі в один ряд із розвитком мобільних груп та постачанням ППО.
Медіа також фіксували, що Україна шукає масштабування саме цього напрямку як «щоденного» інструмента.
Призначення Єлізарова — це ознака, що держава переходить від «підтримки ідей» до інституційного оформлення програми.
Профіль «Лазара»: чому його досвід важливий саме для «масштабування»
Forbes описував Єлізарова як людину, що створила Lasar’s Group і будувала підрозділ із поєднанням управлінської культури та бойової практики.
Цінність такого профілю для «малої» ППО — не в романтизації «легенди», а в тому, що «малий» контур — це по суті операційний продукт: тисячі рутинних рішень, де результат дає не одиничний героїчний епізод, а стабільність процесів.
У бізнес-логіці це схоже на перехід від «стартапу, який довів технологію» до «компанії, яка будує виробничу лінію та сервісну мережу».
Найімовірніші напрями, які випливають із формулювань президента та Міноборони:
Єдина модель управління малим контуром у Повітряних силах
Президент говорить саме про «нову організацію» для всього компонента.
Це натякає на уніфікацію підпорядкування, процедур та взаємодії з іншими елементами ППО.
Систематизація мобільних вогневих груп як мережі
Замість «багатьох груп у різних місцях» — модель, де важливі:
стандарти чергувань,
логістика,
контроль готовності,
звітність і метрики.
Програма перехоплювачів як портфель виробів і постачальників
Заяви про перехоплювачі в 2025 році вже містили тезу про різну ефективність рішень і необхідність масштабування найкращих практик.
У 2026-му, судячи з призначення, цю роботу намагаються «посадити» на конкретну управлінську вертикаль.
KPI та економіка перехоплення
«Мала ППО» має сенс лише тоді, коли держава може чесно відповісти на питання:
скільки коштує перехоплення типової цілі,
який відсоток проривів,
як швидко система відновлює готовність після масованих хвиль.
Ризики: що може зламати реформу «малої» ППО
«Купол» як метафора, що завищує очікування
Навіть у Reuters підкреслено, що йдеться про трансформацію підходу, а не про миттєвий «щит».
Суспільне очікування «завтра буде тихо» — токсичне для довгих програм.
Конфлікти підпорядкування і «тертя» між компонентами
Коли система складається з багатьох елементів, найчастіша проблема — не техніка, а межі відповідальності: хто «власник» процесу, хто ухвалює рішення, хто відповідає за результат.
Люди і виснаження
Масова ППО — це про щоденну нічну роботу. Без правильної ротації, навчання та сервісу така система швидко «вигоряє» ресурсом людей.
Виробничі «вузькі горлечка»
Будь-яка масштабна програма впирається в ланцюги постачання, ремонт, стандарти компонентів, сумісність партій та швидкість модернізації.
Що це означає для оборонної промисловості та ринку
Якщо держава реально будує «антидроновий купол», то для виробників відкривається не «разовий тендер», а довгостроковий попит на:
серійні вироби,
сервіс і ремонт,
навчальні контури,
інтеграційні рішення (зв’язок, координація, сумісність).
Фактично держава намагається перетворити боротьбу з БпЛА з «реакції під час атак» на інфраструктурну послугу безпеки. А будь-яка інфраструктура потребує керованості, бюджету, планування і відповідального «продакт-оунера» — роль, яку й окреслюють Єлізарову.
Призначення Єлізарова — це ставка на масштабування «польового» досвіду дронової війни до рівня системної архітектури ППО: мобільні вогневі групи + перехоплювачі + інші засоби «малого» контура мають перейти від реактивної моделі до керованої, стандартизованої мережі. Формулювання про «новий підхід» і «нову організацію» роблять саме трансформацію управління центральним змістом рішення.
Філон Іудей був багатим аристократом і високофункціональним корпоративним психопатом. Свої тексти він генерував як несвідоме, інстинктивне мавпування, подібно до сучасних систем штучного інтелекту...
Розвиток «малої» ППО: навіщо Повітряним силам «антидроновий купол» і що змінює призначення Павла «Лазара» Єлізарова
19 січня президент оголосив про трансформацію «малої» протиповітряної оборони у складі Повітряних сил і погодив призначення Павла Єлізарова заступником командувача ПС — із фокусом на мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та інші короткодальнійні засоби.
Міністр оборони Михайло Федоров офіційно підтвердив наказ і сформулював політичну мету як побудову «антидронового купола», який має знищувати загрозу «на підльоті».
Це кадрове рішення — не про одну людину. Це про перехід до іншої логіки оборони неба, де ключовим стає не лише «дорога» ракетна ППО, а масштабована «дешева» масова лінія протидії дронам, яка працює щодня і витримує економіку виснаження.
6160432501223096785401904935481325982069997340n.jpg
Зміст
Чому «мала ППО» стала політичним пріоритетом саме зараз
Україна входить у період, коли загроза з повітря дедалі частіше має форму масових хвиль БпЛА (паралельно з ракетними ударами), а оборона повинна бути не лише ефективною, а й економічно сталою. У зведеннях Повітряних сил регулярно фігурує, що повітряні атаки відбивають одразу кілька компонентів: авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем і мобільні вогневі групи.
Ключовий виклик у тому, що «велика» ППО (зенітні ракетні комплекси, дорогі ракети) має обмежений ресурс і виробничі цикли. Натомість дрони — це про масовість і адаптивність: противник може швидко змінювати маршрути, профілі польоту, тактику насичення. Саме тому президент у зверненні не говорить про «ще одну систему», а говорить про «новий підхід» і «нову організацію» всього компонента такого захисту неба.
Reuters прив’язує цей поворот до очікування нових масованих атак та досвіду нещодавніх ударів, які били по інфраструктурі й створювали широкі наслідки для енергопостачання та тепла.
Що таке «мала ППО» у практичному сенсі
У публічній логіці держави «мала ППО» — це короткодальній, масовий контур протидії повітряним цілям (передусім БпЛА), який доповнює «велику» ППО і розвантажує її від роботи по «дешевих» цілях.
У зверненні президента цей контур визначено трьома словами-маркерами:
І важливо: йдеться не про те, що ці елементи раптом з’явилися — вони вже застосовуються. Йдеться про те, що держава хоче зробити з них систему: зі стандартами, управлінням, підготовкою, сервісом, плануванням закупівель, інтеграцією з РЕБ та радіотехнічним виявленням, та — критично — з прозорими KPI.
Чому призначення Єлізарова — це управлінський сигнал, а не просто «герой фронту»
Президент прямо підкреслює, що «Лазара» знають у війську за роботою спецпідрозділу, «який працює ефективно». І ставить завдання — разом із Міноборони та командуванням — розробити нову організацію компонента «малого» захисту неба.
Міністр оборони у своєму повідомленні робить акцент на двох речах:
Тут і з’являється головне питання»: що саме потрібно змінити, аби «малий» контур став керованим продуктом масштабу країни?
«Антидроновий купол» як продукт: з чого він складається насправді
Популярний образ «купола» часто сприймають як «щит, який усе закриє». Але в реальності це портфель рішень, зібраний в одну операційну модель. Якщо перекласти політичну метафору на управлінську мову, «купол» — це мінімум п’ять підсистем:
Виявлення та оповіщення
Не обов’язково відкривати нові «секретні» технології — завдання в іншому: зробити так, щоб дані про загрозу працювали в одному циклі і доходили до виконавців вчасно.
Розподіл цілей між компонентами
«Мала» ППО має забирати на себе те, що не вигідно «великій» ППО. А «велика» ППО має зберігати ресурс для того, що не під силу малому контуру.
Перехоплення: від «окремих кейсів» до серійного застосування
Президент неодноразово називав перехоплювачі пріоритетом, говорячи про потребу масштабування і системи підготовки операторів.
Тепер цей пріоритет отримує конкретного відповідального на рівні командування.
Підготовка людей і стандартизація
Найслабша ланка в масовій системі — не «залізо», а організація: змінність, чергування, дисципліна процесів, ремонт та логістика, навчання нових людей, управління ризиками.
Сервіс і виробничий контур
«Купол» — це не одноразова закупівля. Це постійний цикл: виробництво → постачання → ремонт → модернізація → списання. Саме тут «мала ППО» стає темою не тільки Генштабу, а й промислової політики.
Чому саме «дрони-перехоплювачі» стають центром нової моделі
Дрон-перехоплювач, у загальному визначенні — це спроба «перевернути» економіку повітряної війни: відповідати на масову загрозу масовим, відносно дешевшим засобом, а не витрачати дефіцитні дорогі ракети на кожну ціль.
Цю логіку Україна просуває публічно вже щонайменше з 2024–2025 років: президент у зверненнях ставив перехоплювачі в один ряд із розвитком мобільних груп та постачанням ППО.
Медіа також фіксували, що Україна шукає масштабування саме цього напрямку як «щоденного» інструмента.
Призначення Єлізарова — це ознака, що держава переходить від «підтримки ідей» до інституційного оформлення програми.
Профіль «Лазара»: чому його досвід важливий саме для «масштабування»
Forbes описував Єлізарова як людину, що створила Lasar’s Group і будувала підрозділ із поєднанням управлінської культури та бойової практики.
Цінність такого профілю для «малої» ППО — не в романтизації «легенди», а в тому, що «малий» контур — це по суті операційний продукт: тисячі рутинних рішень, де результат дає не одиничний героїчний епізод, а стабільність процесів.
У бізнес-логіці це схоже на перехід від «стартапу, який довів технологію» до «компанії, яка будує виробничу лінію та сервісну мережу».
З біографічним бекграундом Єлізарова як людини, яка з нуля вибудувала результативний підрозділ дронової війни можна ознайомитися в матеріалі: “Хто знищив російську техніку на $12 млрд: історія Lasar’s Group”.
Які конкретні зміни може означати «трансформація»
Найімовірніші напрями, які випливають із формулювань президента та Міноборони:
Єдина модель управління малим контуром у Повітряних силах
Президент говорить саме про «нову організацію» для всього компонента.
Це натякає на уніфікацію підпорядкування, процедур та взаємодії з іншими елементами ППО.
Систематизація мобільних вогневих груп як мережі
Замість «багатьох груп у різних місцях» — модель, де важливі:
Програма перехоплювачів як портфель виробів і постачальників
Заяви про перехоплювачі в 2025 році вже містили тезу про різну ефективність рішень і необхідність масштабування найкращих практик.
У 2026-му, судячи з призначення, цю роботу намагаються «посадити» на конкретну управлінську вертикаль.
KPI та економіка перехоплення
«Мала ППО» має сенс лише тоді, коли держава може чесно відповісти на питання:
Ризики: що може зламати реформу «малої» ППО
«Купол» як метафора, що завищує очікування
Навіть у Reuters підкреслено, що йдеться про трансформацію підходу, а не про миттєвий «щит».
Суспільне очікування «завтра буде тихо» — токсичне для довгих програм.
Конфлікти підпорядкування і «тертя» між компонентами
Коли система складається з багатьох елементів, найчастіша проблема — не техніка, а межі відповідальності: хто «власник» процесу, хто ухвалює рішення, хто відповідає за результат.
Люди і виснаження
Масова ППО — це про щоденну нічну роботу. Без правильної ротації, навчання та сервісу така система швидко «вигоряє» ресурсом людей.
Виробничі «вузькі горлечка»
Будь-яка масштабна програма впирається в ланцюги постачання, ремонт, стандарти компонентів, сумісність партій та швидкість модернізації.
Що це означає для оборонної промисловості та ринку
Якщо держава реально будує «антидроновий купол», то для виробників відкривається не «разовий тендер», а довгостроковий попит на:
Фактично держава намагається перетворити боротьбу з БпЛА з «реакції під час атак» на інфраструктурну послугу безпеки. А будь-яка інфраструктура потребує керованості, бюджету, планування і відповідального «продакт-оунера» — роль, яку й окреслюють Єлізарову.
Призначення Єлізарова — це ставка на масштабування «польового» досвіду дронової війни до рівня системної архітектури ППО: мобільні вогневі групи + перехоплювачі + інші засоби «малого» контура мають перейти від реактивної моделі до керованої, стандартизованої мережі. Формулювання про «новий підхід» і «нову організацію» роблять саме трансформацію управління центральним змістом рішення.
За матеріалами forbes.ua
?
Зверніть увагу
Філон Іудей з Александрії Єгипетської – фальсифікатор Євангелія, батько іудохристиянства (подкаст)