Важливість: 
2
Революція китайських роботів

Основним питанням є те, хто швидше опанує виробництво і всі послуги за допомогою штучного інтелекту. Безперечно, пріоритет у практичному застосуванні штучного інтелекту належить США. Проте саме Китай має план опанування світового ринку роботів і вживає відповідних заходів для цього.

Як кожна з попередніх технологічних революцій, вона дозрівала повільно і в тіні спочатку кібернетики, потім інформатики, комп'ютеризації, Інтернету, мобільної телефонії, від смартфона до планшета.

Тепер арену найсучасніших перетворень опановують роботи, які мають можливості замінити людину в кожній його роботі: домашній, промисловій, комерційній, освітній, медичній та будь-якій іншій. Це розумні пристрої, які змінюють своє програмне забезпечення в міру необхідності. Це вже не ті роботи, які виконували лише обмежену діяльність і виконували приємні жести, щоб привітати гостей. Батьківщиною цих розумних роботів є Кремнієва долина в США, де створено відділ науки, що називається штучний інтелект. Якщо все це було придумане, сконструйоване і опрацьовані наукові підстави їхнього всебічного застосування в повсякденному житті, то чому має бути  «китайська», а не американська «революція роботів»? Сполучені Штати не отримають заслуг, сенсу та інтелектуального внеску в теорію і практику побудови таких роботів.

Тут не йдеться про те, хто перший запровадив розумних роботів на ринок як товар, доступний до придбання через фірми, котрі можуть собі це дозволити і котрі можуть ще на цьому добре заробити. Основним питанням є те, хто швидше опанує виробництво і всі послуги за допомогою штучного інтелекту в себе в країні і продасть ці пристрої за кордон. А в цьому питанні китайці здаються неперевершеними. За оцінками Міжнародної федерації робототехніки, у 2019 році Китай буде виробляти майже 40% всіх проданих промислових роботів. 

Американський робот

Візитівкою штучного інтелекту в США є однорукий робот на ім'я Фліпі, котрого в березні запустила місцева мережа гамбургерів у Каліфорнії. Він випікає 100 ідеальних гамбургерів менше ніж за годину. Його діяльність не є автоматичною, хоча створює таке враження. Він дбає про те, щоб гамбургери випікалися відповідно до зовнішнього вигляду, смаку і стану, найбільш придатного для споживання. Фліпі може точно визначити, коли бургер потрібно перевернути і коли він готовий до гриля. То аби Фліппі мав щось, чого не має жоден інший працівник, сучасні датчики тепла і камери надають йому рентгенівське зображення в стилі Супермена. Він коштує 60 тисяч доларів США, але підраховано, що це набагато дешевше, ніж працевлаштовувати на цю посаду людину. Замовлення приймає в цифровій формі платіжної картки. Може працювати 24 години на добу протягом 7 днів тижня, не потребує жодного навчання і не втомлюється від роботи. Не скаржиться на труднощі, клієнтів і результати праці, не страйкує. Не потребує охорони здоров'я, відпусток, підвищення зарплати і пенсїї. Незважаючи на високу ціну в цілому, це набагато дешевше, ніж найнятий працівник. Цей приклад показує, наскільки вигідною є інвестиція в штучний інтелект.

Працевлаштування працівника коштує біля 45 тисяч доларів США плюс оплата охорони здоров'я. За робота платиш раз, а за працівника щороку. Такий вид інформації про роботів, зайнятих практично у всіх галузях, необхідних людині для життя, надсилаєтся  мільйонам своїх клієнтів електонною поштою США. Вона це робить це тільки з освітніх міркувань, але в першу чергу прагне заохотити американців до інвестування в FAANG, що виробляє розумних роботів. Пов'язана з цим реклама говорить, що гроші, вкладені сьогодні, в найближчі місяці можуть принести прибуток від 1000 до 2000%. Слід зазначити, що ця пропозиція доступна тільки для громадян США. Універсальна участь Сполучених Штатів полягає у накопиченні достатнього капіталу для проведення принаймні еквівалентної конкуренції з Китаєм у цій сфері.

Крадіжка інтелектуальної власності

Безперечно, як було показано вище, пріоритет у практичному застосуванні штучного інтелекту належить США. Проте саме Китай має план опанування світового ринку роботів і вживає відповідних заходів для цього. Напевне це мав на увазі президент США Дональд Трамп, запроваджуючи "карні" мита на китайські товари, обґрунтовуючи це "крадіжкою інтелектуальної власності". 

Азійські медіа кажуть, що програма штучного інтелекту в Силіконовій долині була втілена у життя також китайськими вченими, які працювали там і були співавторами багатьох ідей та технологічних рішень. Чи були вони творцями програм розпізнавання облич або голосом інтелектуальних роботів, пише в своїй книзі "Супер штучний інтелект, Кремнієва долина і влада нового світового порядку"  один з учасників роботи над тими проблемами в Кремнієвій долині д-р Кай фу Лі. (Джордж Ку – Стрибок: як Китай наздогнав Силіконову долину – Asia Times 3.09.2018). 

Ці вчені тепер повернулися до Китаю. Лі показує, що Китай тепер відповідає технологіям Силіконової долини у всіх відношеннях і навіть може досягти ще кращих результатів. Він стверджує, що саме смартфон і його виробництво в Китаї проклали шлях для розвинених технологій штучного інтелекту. Смартфон давав доступ до Інтернету без необхідності купляти комп'ютер. Доктор Лі отримав серію запрошень прочитати лекції зі штучного інтелекту в США, напрямках його розвитку і збереження людських цінностей, які не можуть бути замінені жодним штучним інтелектом. Книжка Лі також звертає увагу на питанні ринкових зв'язків зі штучним інтелектом. Він відзначає організаційну перевагу Китаю над США у виробництві інтелектуальних роботів. Цей відділ в США фінансується і підтримується приватним капіталом, який очікує великих прибутків від впровадження цієї технології. Розвиток китайського штучного інтелекту підтримується державним капіталом, який набагато більший і надійніший, ніж отриманий лише з приватних джерел.

Китайський штучний інтелект

Розвиток промисловості штучного інтелекту викликає дедалі більшу стурбованість у США, пов'язану з глобальним опануванням цього ринку Китаєм. У 2015 році Китай оголосив ініціативу "Зроблено в Китаї 2025", в якій згадується промисловість робототехніки (включаючи штучний інтелект і автоматизацію) як один з пріоритетних секторів розвитку в найближчі роки. У 2016 році частка Китаю в світовому виробництві промислових роботів становила 31% у порівнянні з 25% у 2014 році. Уряд має намір підвищити це значення до 50 відсотків до 2020 року. До 2020 року Китай має намір виробляти близько 100 тисяч роботів на рік. Ймовірно, це справжня причина введення американських мит на китайські товари, щоб зупинити розвиток цієї технології в Китаї. Це занепокоєння в США зростає і воно пов'язане зі збільшенням кількості інженерів, що спеціалізуються на робототехніці, які переїжджають до Китаю. Вони знаходять там кращі умови для розвитку оплати праці та праці. (Бернард Марр – Штучний інтелект в Китаї: Дивовижні способи засвоєння Tencent – Forbers – 4.06.2018). 

Тим часом Китай переживає бурхливий розвиток і використання роботів, побудованих на основі штучного інтелекту. Там триває спеціалізація застосувань штучного інтелекту в медицині. Досить згадати, що вже в 2015 році інтелектуальний робот виконав першу стоматологічну операцію. Вже сьогодні штучний інтелект підтримує прийняття політичних рішень у Китаї. Президент Китаю Сі Цзіньпін на першому закритому засіданні 10-го саміту БРІКС в центрі Сантон-Ковентіон в Йоганнесбурзі підтвердив, що використовує технологію штучного інтелекту для допомоги у зовнішній політиці. Подібні заяви були з боку китайський дипломатів (Джейсон Лемон – Китай використовує штучний інтелект, щоб допомогти собі приймати дипломатичні рішення – Newsweek – 30.07.2018). 

У даний час революція китайських роботів охоплює майже всі сфери життя в цій країні. Правдоподібно, що вже недовго і китайські роботи братимуть участь у подібній революції по всьому світу.

Польські роботи

Як виглядає Польща на тлі глобальної гонки роботизації промисловості та послуг? Згідно з повідомленням Міжнародної Федерації робототехніки „World Robotics 2017”, Польща відхиляється від середнього світового рівня роботизації. Середня «щільність» робототехніки в світі становить 74 роботів на 10 000 працівників у промисловості, тоді як  в Польщі маємо лише 32 (Іренеуш Хойнацкі – Польща відхиляється від середнього світового рівня роботизації – wnp.pl. 7.09.2018). Ще не все так погано. Польські студенти отримують міжнародні нагороди на міжнародних конкурсах роботів (Александра Станіславска – Польські команди домінували у цьогорічному фіналі конкурсу роверів марсіанських в University Rover Challenge Mars у США). Поляки зайняли перше, третє, четверте і восьме місце у цих змаганнях! (CRAZY NAUKA – 3.06.2018).

Переклад з польської мій, О.К.

Стаття польською мовою: Rewolucja chińskich robotów

Наші інтереси: 

Розвиток науки і технологій має стати пріоритетом держави.

Гравець: 
Олена Каганець

Новини від RedTram - для популяризації НО

 
Форум Підтримати сайт Довідка